Восени того ж року депутати регіональних органів  самоврядування  обох країв  прийняли рішення про встановлення  партнерства та схвалили відповідну угоду, яка передбачає співпрацю в економічній, освітянській сферах, екології та охорони довкілля, туризму та  інших сферах життя.

28 лютого 2008 року  у чеському  місті Їглава в урочистій обстановці   Договір про співробітництво між Закарпатською областю України та краєм Височіна Чеської Республіки був  скріплений підписами тодішніх голови Закарпатської  облради Михайлом Кічковський та гетьмана   краю Височіна Мілоша Вистрчіла.

За  цей  час спільно з краєм Височіна  в області реалізовано більше 25 спільних інвестиційних проектів у  галузі туризму, екології, а також соціальній  сфері: реконструкція  дитячих дошкільних закладів, шкіл,  медичних установ, центрів  соціальної реабілітації – загальною вартістю  більше 16 мільйонів гривень. Крім того реалізовано ряд проектів гуманітарно-культурного спрямування. Налагоджено співпрацю  також між вищими навчальними закладами, установами  соціального  забезпечення, колективами  культури та  мистецтва, рядом  територіальних громад.

Але  термін дії Договору про співпрацю між  Закарпаттям та  краєм  Височіна  незабаром  мав скінчитися, оскільки був укладений на п’ятирічний термін. Тому під час  візиту до Закарпатської області  у вересні 2011 року делегації  членів  Постійної конференції краю Височіна  на  чолі з гетьманом краю Їржі Бєгоунеком  чеською стороною була внесена пропозиція про продовження  дії  Договору  на невизначений  термін, що було схвально сприйнято керівництвом  області. З цього питання прийнято і відповідні  рішення органів  самоврядування.

У п’ятницю, 16 березня,   у приміщенні Мукачівської міської ратуші відбулися   урочиста  церемонія підписання  документів  про співпрацю, на  яку  з Чеської республіки  приїхала  численна  делегація на  чолі  з гетьманом  краю Височіна  Їржі Бєгоунеком. В її складі не  тільки  депутати  крайового органу самоврядування, міста  Пельгрімов, а й  члени Сенату та  Палати депутатів  Чеської  Республіки. На  церемонію  прибули  також Надзвичайний та  Повноважний  посол Чеської республіки Іван Почух та  Генеральний  консул Чеської Республіки Давід Павліта.

З  української сторони  участь  взяли  голова Закарпатської облради Іван Балога, заступник голови облдержадміністрації  Володимир Гоблик,  депутати обласної та  Мукачівської міської ради.

Перед  підписанням  до  присутніх з короткими  привітаннями звернулися  голова  Закарпатської  облради  Іван Балога , гетьман краю Височіна Їржі Бєгоунек , сенатор Чеської Республіки,  почесний  голова  Асоціації друзів Закарпатської області Мілош Вистрчіл, Надзвичайний і Повноважний  Посол  Чеської Республіки в Україн Іван Почух, заступник голови ОДА Володимир Гоблик, голова постійної комісії облради з питань транскордонного співробітництва Михайло Кічковський, мер міста Пельгржимов Леопольд Бамбула та Мукачівський  міський голова Золтан Ленд’єл.

Вітаючи  представників краю Височина та парламенту Чеської Республіки на Закарпатській землі, Іван  Балога відзначив:

«Мені надзвичайно приємно, що розпочате п’ять років тому співробітництво між Закарпаттям та Височиною успішно розвивається. За ці роки контакти між нашими регіонами набули регулярного характеру – як між керівними органами, так і на рівні міжособистісних зв’язків  громадян, працівників різних установ та організацій. Сьогодні тут зібралися люди, які стояли біля джерел нашої співпраці. Підписання у лютому 2008 року Договору про співробітництво між Закарпатською областю України та краєм Височина Чеської Республіки стало знаковим етапом у міжнародному співробітництві не тільки крайових громад, а й двох братніх народів. І це стало для всіх гарним прикладом ефективної міжнародної співпраці на регіональному рівні. В кінцевому підсумку це позитивно проектується на зміцненні міждержавних зв’язків.

Усе це дає впевненість в тому, що наші дружні стосунки будуть і надалі зміцнюватися та поглиблюватися. Попереду – нові ініціативи та нові досягнення. Їх відкривають досягнуті домовленості та документи, які нам належить сьогодні підписати».

У своїх привітаннях виступаючі відзначали  історичні  корені  дружби та співпраці двох регіонів, їх значення  для міждержавного  та  міжнародного співробітництва.

Так, гетьман краю Височіна Їржі Бєгоунек відзначив, що наші краї – партнери, в яких склалися майже родинні стосунки. «Мені надзвичайно приємно, що нині ми пролонгуємо нашу угоду. Ми і надалі будемо наповнювати її зміст реальними кроками. Наші стосунки за ці роки стали надзвичайно динамічними, ми реалізували чимало важливих проектів – і все це зближує наші народи. Також можу констатувати, що тут, на Закарпатті  ми знайшли нових друзів», – зазначив пан гетьман.

Опісля  голова Закарпатської  облради Іван  Балога та гетьмана  краю Височіна Їржі Бєгоунек підписали Додаток до Договору про співробітництво між  Закарпатською областю та краєм Височіна.

Також Іван  Балога   від імені  обласної ради  та  почесний  голова Асоціації друзів Закарпатської області  в  Чеській Республіці  Мілош Вистрчіл підписали  Меморандум  про  співпрацю.

В цей  день  місто  Мукачево  здобуло ще  одного   побратима – місто Пельгржімов, про що Мукачівський міський голова Золтан Ленд’єл  та його  чеський  колега  Леопольд Бамбула підписали відповідну Угоду.

Цього ж дня чеські  гості  планують ознайомитися   з обласною  дитячою клінічною лікарнею,  експозиціями Мукачівського замку «Паланок», в  якому,  між  іншим, окремий  розділ  присвячений  співпраці з краєм  Височіна.

А  на  завершення  урочистостей  з нагоди  приїзду  гостей в Мукачівському драматичному  театрі  відбудеться  концерт майстрів мистецтв Закарпаття.

Прес-служба облради

Голова обласної ради у своєму виступі акцентував увагу на основних аспектах спільної депутатської роботи.

«Насамперед, треба зазначити, що обласна рада шостого скликання продовжує позитивні традиції попередніх скликань. Пріоритетами є розвиток медицини, освіти, зокрема дошкільної, культури, науки, туризму, спорту.

До обласної ради цієї каденції обрано 108 депутатів за змішаною системою, які представляють 7 політичних партій. Це високопрофесійні, авторитетні люди, які мають великий досвід депутатської, громадської та суспільно-політичної діяльності, добре розуміються на економічних, соціально-культурних і духовних проблемах області.

Головним завданням для себе депутати визначили забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку області, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Депутатський корпус завжди підтримує обґрунтовані пропозиції, які вносяться виконавчою владою. Спільність бачення цих питань радою і адміністрацією дає унікальну можливість зблизити позиції державної виконавчої влади та органів самоврядування, допомагає разом працювати в інтересах територіальних громад.

З початку скликання обласною радою проведено 8 сесій, три з яких складались із двох пленарних засідань. Сесіями розглянуто понад чотириста питань та затверджено 54 галузеві програми.

З початку діяльності обласної ради депутатським корпусом прийнято 26 звернень до вищих центральних органів державної влади, що стосуються важливих питань життєзабезпечення регіону.

Так, в результаті неодноразових звернень депутатів обласної ради, керівництва області до Кабінету Міністрів України, профільних міністерств та відомств нарешті зрушилась ситуація навколо Солотвинського солерудника. Зокрема розроблено і вже реалізується комплекс заходів щодо розв’язання екологічних, соціальних та виробничих проблем як солерудника, так і селища Солотвино.

Відновлено дію державної Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на період 2006 – 2015 років, що є складовою частиною загальних інфраструктурних проектів, реалізація яких узгоджена всіма країнами басейну річки Тиса і тісно пов’язана з інженерно-технічними рішеннями країн у цій сфері.

З ініціативи депутата обласної ради, міністра МНС України Віктора Івановича Балоги, за активної підтримки обласної ради скасована постанова Верховної Ради України про відміну переходу на зимовий час, яка була науково необґрунтованою і неприйнятною для жителів переважної частини території України.

Керівництво обласної ради постійно вживає заходів щодо мобілізації коштів для соціально-економічного розвитку області за рахунок розширення зовнішньоекономічної діяльності, транскордонного співробітництва, залучення коштів міжнародних фінансових організацій та благодійних фондів.

Зокрема підписано Угоду про співпрацю між Закарпатською обласною радою, обласною державною адміністрацією та Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України, предметом якої стала співпраця з питань поліпшення інвестиційного клімату, залучення інвестицій, підготовки і реалізації на території нашого краю національних та пріоритетних регіональних проектів.

І далі розширюються міжрегіональні та міждержавні зв’язки Закарпаття. Закарпатська обласна рада є активним учасником Всеукраїнської асоціації обласних та районних рад, а також Міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон». Керівництво області та депутати обласної ради входять до складу української делегації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Наразі за нашої активної участі триває робота з підготовки Державної програми сталого розвитку Українських Карпат.

За сприяння представників депутатського корпусу обласної ради наша область вже встановила партнерські зв’язки з 11 регіонами країн Європейського Союзу. І як приклад ефективності таких зв’язків назвав би співпрацю із краєм Височіна Чеської Республіки.

Така послідовна робота по розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва, залученню вітчизняних та іноземних інвестицій в економічну та соціальну сфери, без сумніву, сприяє як економічному, так і соціальному розвитку області.

Окремо хотів би зупинитись на роботі постійних комісій та президії обласної ради. Упродовж скликання розглядалися питання економічного розвитку області, бюджетні, соціального захисту населення, суспільно-політичної ситуації в області та інші.

Протягом звітного періоду ефективно діяла Координаційна рада з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради. Свідченням цьому є порушені на її засіданнях проблемні питання щодо перспектив водозабезпечення і водовідведення в сільських населених пунктах області; поводження із твердими побутовими відходами у Закарпатській області, стан та утримання автомобільних доріг на території області; розвитку дошкільної освіти тощо. За результатами їх розгляду органами виконавчої влади та місцевого самоврядування вживаються необхідні заходи щодо їх реалізації.

І в цьому контексті хочу наголосити на співпраці обласної ради із сільськими, селищними, міськими головами, головами районних рад та райдержадміністрацій.

Посилився зв’язок депутатів із виборцями. Збільшилася кількість депутатських запитів, з якими вони звертаються від імені своїх виборців. Як і попередніми роками, актуальною залишається робота керівництва обласної ради та депутатського корпусу зі зверненнями громадян. Тільки за 2011 рік до обласної ради надійшло понад 2 тисячі звернень громадян, у яких із заявами, скаргами та пропозиціями звернулося понад 6 тисяч осіб. За цей період вирішено понад 300 нагальних потреб мешканців нашої області, надано матеріальної допомоги на суму 807 тисяч 650 гривень.

У своєму звіті я висловив лише окремі питання діяльності обласної ради та її виконавчого апарату, спрямовані на збереження сприятливої соціально-економічної ситуації та громадської злагоди в регіоні, зміцнення виконавської дисципліни самоврядних органів, утвердження громадянської свідомості, співпраці обласної ради з обласною державною адміністрацією, всіма суб’єктами, які беруть участь у розбудові краю. Ми намагалися працювати конкретно, відкрито і гласно.

Зроблене спільно з вами лише початок, основа для подальшої напруженої роботи депутатів усіх рівнів. Першочерговими завданнями депутатського корпусу обласної ради вбачаю:

– забезпечення ефективності, енерго- та ресурсозбереження у сфері господарювання;

– створення умов для розвитку підприємництва і на цій основі збільшення надходжень до бюджетів усі рівнів;

– розвиток ділової прикордонної інфраструктури та співпраці між місцевими і регіональними громадами країн-сусідів;

– забезпечення доступу та високоякісної освіти та дошкільного виховання;

– забезпечення соціальної підтримки вразливих верств населення;

– покращення якості навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки.

На закінчення звіту хочу подякувати всім депутатам обласної ради, керівництву обласної державної адміністрації за ділову співпрацю і взаєморозуміння у вирішенні актуальних проблем регіону.

Вдячний також працівникам засобів масової інформації, які постійно висвітлювали роботу обласної ради і вдячний їм також і за  критичні матеріали.

Але найбільше хотів би подякувати громаді області, яка з розумінням ставиться до наших проблем, підтримує всі наші добрі починання, допомагає в роботі владним структурам задля досягнення єдиної мети.

Сподіваюсь, що всі ми і надалі будемо спільно працювати на благо громади Закарпаття, вирішувати найважливіші питання соціально-економічного розвитку області», – відзначив Іван Балога.

Звіт голови обласної ради про проведену роботу депутати взяли  до відома. Також керівнику ради  з урахуванням висловлених депутатами зауважень і пропозицій рекомендовано посилити контроль за реалізацією рішень ради, вжити заходів щодо підвищення ефективності роботи постійних комісій, виконавчого апарату, поширення досвіду роботи органів місцевого самоврядування області. Рішення підтримали 98 депутатів.

Прес-служба облради

Як повідомив сільський голова Василь Пилип будувати майданчик почали влітку цього року. Основа і облаштування території лягла на плечі громади. Штучне покриття – придбано за рахунок коштів обласної програми будівництва спортмайданчиків. «Велика Копаня заслужила, аби потрапити в число тих 20 населених пунктів області, де у 2011-тому буде відкрито ці спортивні споруди. Депутат обласної ради від нашого виборчого округу Іван Балога пообіцяв, що цього року школа буде з новим майданчиком і слово стримав. Вже маємо в селі три дитячі футбольні команди,  незабаром плануємо створити ще й жіночу команду з футболу», – поділився  планами сільський голова.

Голова Виноградівської районної ради Олег Любімов розповів, що це третій майданчик, зведений в районі.  « Велика Копаня – спортивне село. Свого часу волейбольна жіноча команда із села була чемпіоном України та Радянського Союзу. Чоловіча – неодноразово перемагала на обласних змаганнях. Окрім того маємо славну  футбольну історію. Наш район відомий на всю країну футболістами – Василем Рацом, Андіраном Пуканичем та Юрієм Чонкою, останній до речі є вихідцем з Копані. Тому сподіваємося, що з відкриттям цього майданчику футбольна слава Виноградівщини лише примножуватиметься, ми виховуватимемо нових футбольних талантів», – зазначив керівник ради.

Директор Великопанської школи Ірина Сергєєва щиро подякувала гостям за увагу і відзначила: для 465 вихованців новий майданчик -найкращий подарунок до 20-ти річчя школи.

Керуючий справами виконавчого апарату облради Михайло Попович  привітав колектив закладу зі святом і висловив впевненість, що це не останній подарунок, який отримає Велика Копаня  – на черзі новий дитсадок. «І обласна влада, і керівництво села, і громада Великої Копані були активні, і завдяки їх спільні позиції нині відкриваємо спортмайданчик. Сподіваємося, що це не останній об’єкт, що запрацює в селі. Зокрема, в рамках співпраці з чеським краєм Височіна ведеться реконструкція дитсадка, який розрахований на 100 діток. Новосілля в закладі – не за горами» , – каже Михайло Попович.

З нагоди свята від голови обласної ради Івана Балоги учнівському колективу школи було вручено музичний центр та систему DVD-караоке.

Прес-служба обласної ради

«Від себе особисто та від імені депутатського корпусу Закарпатської обласної ради, органів місцевого самоврядування нашого краю висловлюю щиру вдячність Вам, шановний пане голово, та народним депутатам України за прийняту 18 жовтня Верховною Радою України Постанову “Про визнання такою, що втратила чинність, Постанова Верховної Ради України “Про зміну порядку обчислення часу на території України”, – йдеться в тексті телеграми.

Нагадаємо, 10 жовтня на позачерговій сесії Закарпатської обласної ради депутати прийняли звернення до парламенту з пропозицією відмінити постанову Верховної Ради України від 20 вересня 2011 року № 3755-VI «Про зміну порядку обчислення часу на території України»

Прес-служба облради

Перша спроба відмінити постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території України» набрала підтримку всього 216 депутатів.  Відбулося це у першій половині дня, проте невдало.

Відразу після обіду парламент все ж скасував рішення, безглуздість якого за місяць усвідомила уся країна. «За» проголосувало 295 народних обранців.

Чи повертатиметься Україна на літній час, чи все ж залишиться на «європейському» – поки не відомо.

Між тим, ситуація з повернення «зимового часу» продемонструвало потужність закарпатського колективного лобі на рівні усієї країни.

Два тижні тому питанням зайнявся особисто міністр МНС Віктор Балога, який першим з високопосадовців поставив під сумнів рішення ВР.

Тиждень тому, в понеділок, 10 жовтня до парламентарів звернулася вже  Закарпатська облрада.

За матеріалами Мукачево.net

Голова Закарпатської облради
Іван БАЛОГА

На своїй сесії Закарпатська обласна рада прийняла важливі для освітянської сфери рішення. Оскільки в регіоні збільшується кількість дітей дошкільного віку, депутати вирішили подбати про відродження дитячих садків. Відтак 2011-й фактично вважають роком дошкільної освіти в області. З цього приводу ми й поспілкувалися з головою облради Іваном Балогою.

- Чому депутати області стільки уваги вирішили приділити дошкільним закладам?

- На Закарпатті з року в рік зростає народжуваність. Відповідно збільшується й кількість дітей, яких батьки хочуть віддати у дитсадки. Прикро, що раніше дошкільні заклади активно закривалися, їх приміщення продавали, тож в окремих районах залишилося всього по кілька дитсадків. Тепер настав час їх відроджувати, повертати життя малечі в нормальне русло. Кількість дошкільних навчальних закладів на цей час налічує 533. Якщо у 2001 році дитсадки відвідувала 21 тисяча дітей, на початок цього року – майже 36 тисяч. Збільшення – в півтора раза.

- Обласні депутати вносили зміни до бюджету…

- На сесії облради розподілили 20 млн грн, затверджуючи зміни до бюджету області. Майже 4 млн грн виділили на розвиток дошкільної освіти краю – це фактично кожна п’ята гривня. Зміни прийняті на виконання програми соціально-економічного розвитку Закарпаття на 2011 рік. За обраними пріоритетами можна зробити висновок, що він стане роком дошкільної освіти в області.

- Чи з’являться у зв’язку з цим нові заклади?

- Будуть здані до ладу два дитсадки – у селах Дубриничі Перечинського району і Червеньово Мукачівського, ремонтуватимуть їх у Волівці, Чопі, Пийтерфолві Виноградівського, Кальнику, Макарьові Мукачівського, Запереділлі Міжгірського, Драгові Хустського районів. У двох ужгородських дитсадках зведуть автономні котельні. Загалом кошти спрямували на будівництво та оновлення 11 дитсадків.

- Наскільки діти сьогодні охоплені дошкільною освітою?

- Поки що наш показник становить 57%, але, сподіваюся, цього року досягнемо значно вищого рівня.

- Благородна справа здійснюється і за кошти благодійників з-за кордону…

- Так, нещодавно нашу область відвідав директор адміністрації краю Височина, що в Чехії, голова благодійного фонду “VіZa” інженер Зденек Kaдлец, щоб повністю погодити об’єкти, куди буде спрямована допомога. За кошти чеських партнерів планується оновити кілька дитсадків, яких саме остаточно з’ясують під час зустрічей із керівниками Тячівського, Виноградівського, Мукачівського, Воловецького, Великоберезнянського та Ужгородського районів. Тут реалізуються спільні інвестиційні проекти в соціальній сфері. Обсяг допомоги чеських друзів, як і в попередні роки, становитиме 5 млн чеських крон, або ж 250 тис. євро.

- Яка перспектива цієї роботи?

- Якщо діти будуть добре вихованими, розвиненими, активними, ми зможемо бути спокійними за майбутнє краю. Це і є перспектива.

опрацьовували план господарювання в басейні річки Тиса

У понеділок, 11 квітня, в обласному центрі відбулася зустріч представників міністерств довкілля п’яти країн басейну річки Тиса. У рамках головування України в Міжнародній комісії із захисту р. Дунай делегації Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, України та Європейської комісії, а також представники міжнародних природоохоронних організацій зібралися в обласному центрі Закарпаття. Під час зустрічі опрацьовано план сталого господарювання в басейні річки Тиси, яка є спільною природною спадщиною для всіх згаданих держав.

Відриваючи засідання міністр екології та природних ресурсів України Микола Злочевський відзначив:

– Річка Тиса – одна з головних водних артерій цього краю. Гірські потоки і різноманітний ландшафт створили прекрасні умови для розвитку унікальної флори та фауни. Це одна з найкрасивіших річок Європи. Але проблеми Тиси також широко відомі. Руйнівні повені, забруднення відходами, а також збереження біорізноманіття – це головні питання, на яких сьогодні необхідно сконцентрувати наші зусилля.

Голова Закарпатської обласної ради Іван Балога, вітаючи високоповажних гостей, висловив впевненість, що природоохоронці запропонують план сталого господарювання в басейні річки Тиси.

– Участь у цій зустрічі представників європейської спільноти, яких поєднує Тиса свідчить про бажання вирішити спільні проблеми. Ми очікуємо від високоповажного міжнародного зібрання прийняття реальних рішень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку Тисайського регіону, охорону й дбайливе використання природних ресурсів, підвищення ефективності співробітництва щодо захисту території від паводків. Важливою складовою нашої співпраці є створення спільних природоохоронних територій. Вже маємо вдалі приклади – Притисянський ландшафтний парк (спільно з Угорщиною), програма збереження букових пралісів (спільно зі Словаччиною), програма збереження мараморошських гір (спільно з Румунією). В цьому напрямку ми відкриті до співпраці, – констатував Іван Балога.

Виконавчий секретар міжнародної комісії Філліп Веллер розповів про конкретні проекти, що вже незабаром реалізовуватимуться на виконання меморандуму.

– По-перше, це будівництво очисних споруд. Будуть визначені місця та складено графік робіт. По-друге, заплановано відновлювати природні заплави річки Тиса. По-третє, задекларовано готовність реалізовувати спільні протипаводкові проекти, – зазначив Філіп Веллер.

Представники міністерств уклали Меморандум про порозуміння «Посилення співробітництва в басейні р. Тиси в напрямку імплементації Плану інтегрованого управління басейном ріки Тиси з метою підтримки сталого розвитку регіону». Цей План, який протягом шести років готували експерти зазначених країн, у тому числі за активної участі української сторони, має на меті поширити реалізацію Рам­кової водної директиви ЄС у п’яти державах басейну Тиси. Україна виконуватиме цю директиву, аби наблизити до європейських вітчизняні стандарти захисту довкілля. Окрім того, це одна з обов’язкових умов вступу нашої держави до ЄС. Зважаючи на це, зустріч в Ужгороді не тільки відіграла значну екологічну роль, а й сприятиме подальшій європейській інтеграції України.

Прес-служба облради

обласна рада ініціює вирішення екологічної проблеми в Мужієві

Негативний вплив діяльності ТОВ «Закарпатполіметали» на навколишнє середовища, першочергові заходи щодо ліквідації наслідків та стан утримання автомобільних доріг на території області стали головними питаннями порядку денного виїзного засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, що відбулася минулої п’ятниці в Берегівському районі. Участь в заході взяли голова обласної ради Іван Балога, його перший заступник Володимир Закурений, заступник голови облдержадміністрації Володимир Гоблик, керуючий справами виконавчого апарату облради  Михайло Попович, керівництво міста та району, депутати облради, ряд міських голів, голів райрад, запрошені.

Відкриваючи засідання координаційної ради, голова обласної ради Іван Балога зауважив: свого часу діяльність Мужіївського золоторудника призвела до того, що нині ми самотужки не в змозі вирішити питання ліквідації екологічних наслідків. «Нині ми пропонуємо залучити широке коло фахівців, щоби виробити узгоджені пропозиції і направити їх в центральні органи влади. Частину заходів зможемо вирішити самі, частину – за підтримки Києва», – вважає голова обласної ради.

Юрій Бандурович, представник державної екологічної інспекції в Закарпатській області, доповідав про негативний вплив діяльності золоторудника на навколишнє середовище. Він повідомив, що підприємство припинило роботу п’ять років тому. Рік тому господарський суд Закарпатської області визнав ТОВ «Закарпатполіметали» банкрутом, відразу розпочато процедуру ліквідації. Під час роботи підприємства екоінспекція видавала приписи щодо необхідності будівництва очисних споруд для нейтралізації дощових кислотних стоків на всіх промислових майданчиках рудника.  Але цього, за відсутності фінансування, не було зроблено.

На території підприємства знаходяться 5 відвалів, на яких зберігається 164 тисяч тонн рудовмісних порід. На сьогодні інспекцією встановлено: основними джерелами забруднення є відвали руд, які містять сульфіди та окиси важких металів. Вони і потрапляють до меліоративних каналів в Мужієві. «Лабораторні аналізи підтверджують, що концентрація важких металів у пробах поверхневих вод, що витікають з відвалів значно перевищують гранично допустимі норми», – відзначив Юрій Бандурович.

Начальник Закарпатської гелогорозвідвувальної експедиції Василь Клямка вважає, що екологічні наслідки діяльності підприємства не є настільки негативними, як про них говориться останніми роками. «Для нейтралізації важких металів розроблено спеціальні методики, і їх можливо застосувати в Мужієві», – вважає науковець.

Свою позицію висловив і Мужіївський сільський голова Василь Фіцай. «Думка селян однозначна – екологічну проблему треба вирішувати чимшвидше. Також село потребує централізованого водопостачання», – наголосив Василь Фіцай.

Володимир Гоблик, заступник голови облдержадміністрації, вважає, що насамперед необхідно обстежити дамбу на міцність хвостосховища. «На сьогодні достовірно визначити об’єм накопичених відходів практично неможливо. Інтенсивність ерозійних процесів у дамбі може прогресувати. Вона споруджувалася для тимчасового зберігання відвалів, тому потребує укріплення», – констатує посадовець.

Координаційна рада рекомендувала голові обласної ради звернутися: до ліквідатора ТОВ «Закарпатполіметали» та природоохоронної прокуратури із вимогою проведення екологічного аудиту об’єкта; до управління охорони навколишнього природного середовища, державної еконіспекції та санітарно-епідеміологічної станції щодо необхідності забезпечення системного моніторингу та проведення комплексного аналізу довкілля в районі підприємства та питної води в населеному пункті; до облдержадміністрації – щодо внесення на розгляд облради проекту звернення до мінпромполітики та мінекології про виділення коштів на проведення експертизи технічного стану дамби хвостосховища,  на очистку від замулення ставка-відстійника і відвідного каналу в Мужієві та на утилізацію мулу; до облдержадміністрації та місцевих органів влади – внести на розгляд чергової сесії облради узгоджені пропозиції щодо будівництва централізованого водопостачання у Мужієві.

Не менш важливе питання, яке також цього дня розглядалося на координаційні раді – стан автомобільних доріг. Доповідав перший заступник начальника з ремонту та експлуатаційного утримання доріг служби автомобільних у Закарпатській області Василь Заяць.  Він повідомив, що загальна мережа доріг загального користування в області становить більше 3347 кілометрів, в тому числі 2711 км – дороги місцевого значення та 636 км – державного значення. 62% доріг знаходиться у гірській місцевості, 55% –  поблизу річок. З початку цього року змінилася система фінансування галузі. У зв’язку з відміною транспортного збору на ремонт доріг в область надходитиме субвенція із держбюджету. «Щорічно автодорожня галузь області потребує 150 мільйонів гривень на поточний ремонт та утримання шляхів. Натомість цього року служба поки що отримала лише 37 мільйонів.  Ще одна проблема – з 2009-го року не розбудовуються під’їзди до пунктів перепуску на державному кордоні», – констатував Василь Заяць.

Також він повідомив, що в області розпочався ремонт доріг комунального значення. Їх перелік нещодавно затвердила бюджетна комісія облради.

Представники координаційної ради констатували: стан автодоріг області – незадовільний, а обсяг фінансування галузі – недостатній. Координаційна рада рекомендувала голові облради винести на розгляд облради звернення до уряду щодо необхідності збільшення фінансування для підготовки дорожньої інфраструктури області до Євро-2012. До облдержадміністрації – винести на розгляд чергової сесії зміни до регіональної програми будівництва, ремонту та утримання доріг, передбачивши чіткі критерії відбору доріг для першочергового включення в перелік ремонту; щодо обов’язкового погодження районними радами цього переліку. До служби автомобільних доріг –  ставити вимогу дотримання гарантійного терміну якості ремонтних робіт.

Коментуючи перебіг засідання координаційної ради, голова обласної ради Іван Балога констатував: «Щодо екологічного впливу діяльності золоторудника , то досі цьому питанню не було приділено достатньої уваги. Ми дійшли до певної межі, за яку відступати не потрібно. Свого часу, коли відкривали підприємство, громадськість, місцева влада – всі очікували позитиву від діяльності Мужіївського золоторудника, великої соціальної розбудови Берегівщини. На жаль, цього не сталося. Вважаю за непотрібне шукати винних. Нам необхідно винести екологічне питання на широке обговорення, об’єднати навколо цього громадські організації, органи місцевого самоврядування, районну та обласну адміністрації, щоби вони стали партнерами, які спільно виходитимуть на центральні органи з проблемами, які самотужки вирішити не в змозі. Яскравий приклад – вивезення за межі краю хімічних засобів захисту рослин. Свого часу область взялася за вирішення проблеми, згодом ми отримали співфінансування й з державного бюджету. Незабаром цю проблему було знято з порядку денного. Якщо ж ми у випадку із золоторудником будемо займатися перепискою, запитами – робота з місця не зрушиться. Але  якщо ми розпишемо детальний план дій того, що готова зробити область, район, село, тоді  нам допоможуть й центральні органи влади. Треба ставити амбітні плани і виконувати їх».

Оцінюючи  стан закарпатських доріг,  голова обласної ради був відвертим – вони бажають бути кращими. «На останній Раді регіонів Президент України Віктор Янукович доволі критично висловився з цього питання і він вимагає динаміки та нових підходів у ремонті і будівництві доріг. Щодо Закарпаття, є такі речі, які можна робити без суттєвих капіталовкладень. Це, в першу чергу, утримання придорожньої інфраструктури, висадка дерев, скошування узбіч.

Щодо комунальних доріг – нещодавно ми провели засідання бюджетної комісії, затверджено перелік шляхів, які будуть ремонтуватися,  і дорожники  в найближчий час мають приступити до виконання робіт. Щодо доріг державного значення, то до Великодня дорожники обіцяють і за них «взятися».

***

Опісля засідання представники координаційної ради  відвідали ТОВ «Закарпатполіметали», де змогли ознайомитися з реальним станом справ на підприємстві. На запрошення депутата облради Чаба Пийтера також  відвідали потужні підприємства району  – Берегівський консервний завод та ТОВ «Котнар-М».

Прес-служба облради

Прес-служба облради

У четвер, 31 березня, голова обласної ради Іван Балога, міський голова Ужорода Віктор Погорєлов, його перший заступник Віктор Трикур, Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Маріан Сладечек, почесний консул Словацької Республіки в Ужгороді Іван Шуфрич оглянули приміщення колишньої четвертої школи, де нині триває реконструкція. Три роки тому на державному рівні було прийнято рішення про відкриття на її базі школи зі словацькою мовою навчання та Центру Словацької Республіки. Нині будівельники на фінішній – до дня Незалежності об’єкт планують здати.
Про відкриття в Ужгороді Центру словацької культури та навчального закладу на Закарпатті домовилися Президенти Словаччини та України у січні 2008-го року. Відтоді й почалася реконструкція приміщення колишньої четвертої школи, яка на той час пустувала. Нині роботи виконані більш ніж на 90 відсотків. Будівельники вже замінили дах, вікна та двері, триває облаштування класних приміщень, благоустрій території.
Фінансувати роботи вирішили порівну. На початок цього року сторони виділили по п’ять мільйонів гривень. На останній сесії обласної ради депутати спрямували мільйон. Для завершення всіх робіт, в тому числі й для облаштування шкільного подвір’я треба ще мільйон двісті тисяч. Також область вже виділила 350 тисяч на придбання меблів, а міські депутати передбачили в бюджеті 150 тисяч для оплати комунпослуг.
Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді Маріан Сладечек повідомив, що в краї нині проживає близько 6 тисяч словаків. Наразі словацькою мову діти мають змогу навчатися в 21-ій школі. Її і планують переселити в будівлю на Жупанатській.
– Це буде значна подія для словацької громади, для всіх мешканців Ужгорода. Це буде ще одним містком у двосторонній українсько-словацькій дружбі, – зауважив Маріан Сладечек. – Окрім школи, в будівлі працюватиме Центр Словацької культури. На сьогоднішній день у всіх сусідніх країнах – Угорщині, Польщі, Австрії, Чехії ми маємо такі заклади. В Україні поки що центру не було. Це буде об’єднавча установа для всіх словаків України. Його головна мета – сприяти популяризації словацької культури, збереження традицій нашого народу. Тут спільно працюватимуть п’ять словацьких спілок, що зареєстровані в Україні. Будемо надіятися, що подібний центр – української культури в майбутньому відкриється і в Пряшеві.
Очільник міста Віктор Погорєлов, який до речі свого часу навчався у цьому приміщенні, вважає, що заклад стане потужним освітнім центром міста.
- Завдяки співпраці міської та обласної влади можемо оновлювати Ужгород. Обласна рада фінансово підтримує освітні, медичні заклади міста. Приміщення, яке нині реконструюється є частиною архітектурної спадщини. Й дуже добре, що воно не пустуватиме, а знову служитиме ужгородцям, – вважає міський голова.
Представники обласної та міської влади, дипломати висловили задоволення ходом робіт. Пропозиції будівельників та керівництва міста голова обласної ради Іван Балога взяв до уваги й пообіцяв сприяння у виділенні коштів на завершення реконструкції будівлі.
– Цей проект є свідченням високого рівня партнерства наших країн. Взяті зобов’язання двох сторін виконуються. Я дуже радий, що ця школа об’єднає наші громади, – зауважив Іван Балога.- Коли постало питання про виділення коштів на завершення робіт, то в цьому питання моя позиція принципова: в найкоротший термін обласна рада виділить мільйон двісті тисяч для цього. До 20-тої річниці ми справлятимемо новосілля і вже першого вересня в цій школі діти сядуть за парти. Впевнений – цей об’єкт стане гордістю міста.

     Сьогодні, 27 лютого 2009 року відбулося пленарне засідання ХХІІІ сесії обласної ради V скликання.

     На початку його роботи, при обговоренні проекту порядку денного, голова обласної ради Михайло Кічковський інформував депутатів про те, що президія обласної ради на своєму вчорашньому засіданні підтримала звернення уповноважених шести політичних фракцій. Вони ініціювали внесення в порядок денний пленарного засідання сесії питання «Про прапор Закарпатської області», яке за роки незалежності України порушувалося декілька разів. Востаннє – на сесії обласної ради у грудні 2007 року. У переддень знаменної дати в історії Закарпаття – 70-річчя Карпатської України воно набуло особливої актуальності. Про це йшлося у виступі заступника голови профільної постійної комісії облради, доктора історичних наук, професора, ректора УжНУ Миколи Вегеша.
     За пропозицією Михайла Кічковського народні обранці включили питання «Про прапор Закарпатської області» у порядок денний і вирішили розглянути його першим.
     На цей раз із 80-ти зареєстрованих депутатів – 74 поіменно проголосували за прийняття прапора області – синьо-жовтого полотнища із гербом Закарпаття у його верхній лівій частині.
     Результати голосування депутати, запрошені – керівники обласної, районних державних адміністрацій, голови районних, міських рад, начальники відповідних управлінь ОДА, представники засобів масової інформації зустріли бурхливими оплесками. Відтак, юнак та дві дівчини у національному одязі урочисто внесли до сесійної зали прапор Закарпатської області.      Михайло Кічковський сердечно привітав усіх присутніх у залі, всіх закарпатців із цією пам’ятною подією.
     Прийняття депутатами прапора Закарпатської області засвідчило, що наші краяни свято бережуть пам’ять і продовжують традиції борців за незалежність України, прагнуть жити в єдиній українській державі, працювати в ім’я її розбудови і процвітання.
     Урочистість, з якою відбулось прийняття прапора, надала депутатам снаги до плідної і результативної роботи.
     Після оприлюднення цілої низки депутатських запитів обласні парламентарі приступили до обговорення проектів і прийняття рішень.
     Насамперед, затвердили уточнений обсяг обласного бюджету за 2008 рік. Далі було затверджено звіт про виконання обласного бюджету на 2008 рік.
     Депутати, заслухавши інформацію начальника головного фінансового управління облдержадміністрації, щодо внесення змін до обласного бюджету на 2009 рік, прийняли відповідне рішення.
     На пленарному засіданні ухвалено рішення, яким внесено зміни і доповнення до цілого ряду діючих галузевих програм. Зокрема, до Комплексної програми збереження і використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006-2015 роки (зі змінами та доповненнями від 28 грудня 2006 року та 23 травня 2008 року). Внесено зміни в структурі обласних краєзнавчого та художнього музеїв.
     Приділивши увагу і питанням екології, депутати ухвалили зміни та доповнення до Програми реалізації природоохоронних заходів на 2009 рік. Затверджено також Положення про перелік регіонально-рідкісних рослин, які не занесені до Червоної книги України і потребують охорони в межах Закарпатської області.
     Цілий блок рішень стосувалися розвитку системи охорони здоров’я. Наразі, внесено зміни до Програми зміцнення матеріально-технічної бази охорони здоров’я комунальної власності області на 2004-2010 роки, Регіональної програми протиепідемічних заходів та боротьби з інфекційними хворобами в області на 2007-2011 роки. Прийнято рішення про внесення змін до Програми протидії захворюванню на туберкульоз в області на 2007- 2011 роки.
      На сесії розглянуто запропоновані зміни і до ряду інших програм, які охоплюють різні галузі життя і господарської діяльності регіону та заслухали інформацію про хід виконання Регіональної програми земельної реформи в Закарпатській області.
     Прийнято також програми поліпшення стану безпеки, гігієни, праці, та виробничого середовища на 2008-2011 роки, підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2009-2012 роки.
     Ухваливши низку рішень про використання надр та стосовно майна області, а також рішення «Про гімн Закарпаття», депутати прийняли пакет звернень до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної ради України, Прем’єр-міністра України, різних міністерств та відомств з особливо гостро актуальних для області питань. Зокрема, ухвалено 12 звернень. Серед них – звернення депутатів обласної ради до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з проханням внести зміни до Законів України «Про державний бюджет на 2009 рік» та «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». Депутати також вирішили звернутися до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України щодо структурних змін у складі Закарпатського зведеного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону постійної готовності.
     З метою ефективного використання тимчасово вільних коштів загального фонду вирішено звернутися до Кабінету Міністрів України стосовно внесення змін до Порядку розміщення у 2009 році тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних ( депозитних) рахунках в установах банків, затвердженого постановою КМУ від 29 січня 2009 року.
     Для зменшення негативних наслідків світової фінансової кризи на економіку краю вирішено клопотати перед Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко, Головою Верховної Ради України та головою Національного банку України з пропозиціями щодо шляхів стабілізації ситуації у фінансово-кредитній сфері тощо.

     Довідково. За результатами виїзних прийомів громадян у гірських глибинках краю, які проводило керівництво обласної ради, зініційовано чи не єдину на Україні програму з підтримки та розвитку присілків і хуторів Закарпаття.
     У вівторок, 22 вересня ц. р., голова облради М.Кічковський провів виїзний прийом громадян у гірській глибинці – с.Свобода Міжгірського району.

     Під час прийому свободяни порушували в основному соціальні питання, в тому числі з земельних відносин, пенсійного забезпечення, інфраструктури, довкілля, матеріальної допомоги тощо.
     Та насамперед господарі запросили голову облради оглянути будівлю колишнього лісокомбінату, де сьогодні – нова школа, ФАП, клуб, бібліотека, які облаштували силами Син-Полянської сільської ради на чолі із сільським головою Юрієм Горватом, а також за підтримки благодійників.
     – Наша гордість – це наша школа, –каже вчитель Богдан Рошко. – Адже її очолює знана людина – Ілля Нанинець, заслужений вчитель України із 40 річним стажем роботи.
     Сьогодні у двох класах-комплектах тут навчається 8 дітей, у т.ч. й діти шкільного віку присілка Буковинка, а у старі добрі часи їх було 32 . Першокласницею цьогорічного першовересня випало бути тільки одній дівчинці – Марічці Крьоці.
     – Так завжди не буде, – посміхнулася секретар Син-Полянської сільради Марія Красняник і додала: – Лише цього місяця три молоді пари зареєстрували шлюб, а це означає, що село відроджується.
     М.Кічковський оглянув шкільні класи, познайомився з учнями, вчителями. У розмові останні розповіли, що цього літа дві школярки поступили на навчання у вищі навчальні заклади України. Отож, є надія, що вони повернуться працювати у село, як, до прикладу, Богдан Рошко, закінчивши Мукачівське педучилище та Київський НПУ ім. М.П..Драгоманова. Голова облради відповів: „Дай Боже, щоб так і було“. І на добрий спомин передав школярам шкіряні м’ячі, підручники та художню літературу, а також портрет Шевченка, якому тут зраділи найбільше.
     Завітали в ФАП, де завідуючою Ольга Красняник. Вона розповіла, що односельці часто звертаються по допомогу з різних причин. Уже сьогодні пройшло 15осіб. А з настанням холодів звернень буде ще більше. У цілому питання охорони здоров’я приділяється належна увага в районі, провідні лікарі часто проводять у селі виїзні прийоми громадян. Тому в цьому плані нам скаржитися – гріх, – підкреслила вона.
     Горяни взагалі ніколи не скаржаться ні на умови, ні на життя, ні на владу. Бо в горах свій кодекс поведінки і честі.
     М.Кічковський вручив завідувачці сучасний прилад для вимірювання артеріального тиску та пообіцяв з боку облради підтримку і допомогу всім присілковим ФАПам, як і присілкам в цілому, що опинилися наодинці із важкими реаліями сьогодення. І це видно, як на долоні: у ФАПі – ні кварцових ламп, ні так потрібних предметів догляду, ні належного обладнання, ні тим більше – медикаментів.
     Жителі с. Свободи охоче і, навіть, з гордістю запросили шановного гостя і у сільську бібліотеку та клуб, де на нього чекало більше півсотні осіб.
     Михайло Михайлович розповів про діяльність облради та влади краю, у т.ч. й Міжгірського району, соціально-економічний розвиток Закарпаття, відповів на численні запитання. А людей цікавило все: як проходять пленарні засідання обласної ради, як приймаються життєво важливі рішення для краю, ухвалюються регіональні галузеві програми, та що стало на заваді проведення у цьому році міжнародної конференції щодо сталого розвитку Карпат й таке інше. Михайло Михайлович дав конкретну відповідь на кожне запитання.
     Зустріч виявилася взаємно цікавою. У більшості вели мову чоловіки. Особливо активним був колишній тракторист Ілля Кость: „Нам дуже важливо відремонтувати дорогу, бо нею їздить щодня рейсовий та шкільний автобуси, а тут – яма на ямі“. Доймають людей і проблеми з енергопостачанням. Присутні розповіли майже анекдотичну ситуацію:„Щоб прочитати власний паспорт, треба включити 5 лампочок“. Як з’ясувалось, торік енергокомпанія частково замінила електричні стовпи, люди допомагали встановлювали опори, але відтак роботи припинено до сьогоднішнього дня. А попереду – довга затяжна зима і життя у віддаленому селі стане ще складнішим.
     Порушували люди і земельні питання. Оскільки сьогодні проводиться виготовлення державних актів на право власності на земельну ділянку безоплатно, то заявників нахлинуло в сільську раду багато. Лише того дня, зі слів сільського голови Юрія Івановича, – таких було 21. Щоправда, сільська рада – одна з небагатьох, де проведено облікування земель, інвентаризацію, тому без будь–яких ускладнень заяви розглядаються на сесіях, де сільські депутати по кожній приймають рішення. Між іншим, в Син-Полянську сільраду, куди входять 4 села і 12 присілків можна приїхати за досвідом із земельних питань, яким тут поділяться охоче. Та й не тільки із земельних. Силами сільради для 11 малозахищених сімей відремонтовано оселі. Зараз у Синевирській Поляні функціонує одна з найкращих на Закарпатті лікарська амбулаторія сімейного типу, побудована асфальтована дорога, лісництво, восьмиквартирний будинок для вчителів, школа, туристична база тощо.
     Не обійшли увагою присутні і дорогу до сільського цвинтаря, дістатися якого можна лише плаєм по зворах, а коли розливається річка – то водою. І, звісно, питання вивозу сміття, яке потічки, міліючи, залишили на берегах, а це -пластикові пляшки, паперові відходи тощо.
     Та хвилює сельчан й інша проблема. Денна спека у піднебесному селі несподівано перетворилася на нічні заморозки: на 1 вересня температура знизилася до -2 градусів. Це не на жарт занепокоїло тутешнє населення. Адже у цьому грибному королівстві люди збирали по 20 кг делікатесного лісового дару, продавши який, мали змогу відкласти копійчину на зиму. То ж морозець — серйозна завада такому нелегкому і водночас улюбленому прибутку, який допомагав горянам бодай трохи збагатитись. Сьогодні за кілограм сушених грибів тут правлять 500 гривень.
     – Грибний урожай цьогоріч – слабкий, але ж гриби, як й інші дари лісу – у глибинці значення мають економічне, – бідкалися люди. – Майже все літо – засуха. Сонечко так милостиво гріло, як на замовлення. Це для нас – проблема, бо раніше було інакше…
     Раніше і лісосплавні греблі були на багатьох річках Закарпаття, але до наших днів збереглись лише в селах Свобода, с.Син.Поляні та урочищі Чорна Ріка. Зрештою, життя не стоїть на місці. Чи не тому влада разом і чеськими партнерами, аби хоч трохи вдихнути життя в гірську глибинку, помаркувала туристичний маршрут через Свободу, яким того дня прямували туристи на Івано-Франківщину, до якої звідси рукою подати – якийсь кілометр лісової стежки.
     На завершення зустрічі вчителі місцевих шкільних закладів попросили голову облради допомогти придбати для школи- комп’ютер, для клубу – телевізор і лінолеум. М. Кічковський пообіцяв сприяти та зазначив, що, виходячи з непростих реалій, які випали жителям віддалених глибинок, обласна рада та облдержадміністрація вивчать їх детальніше. На його тверде переконання, необхідно розробити спеціальну регіональну програму з підтримки та розвитку присілків і хуторів на Закарпатті з тим, аби підтримати горян, піднести їхній дух. І це питання – підкреслив він, – буде винесено на розгляд сесії облради однозначно. Та водночас слід пам’ятати: ті роботи, що під силу громаді, не варто перекладати на владу, благодійників. Бо той вільний і щасливий, що здатен подбати на себе. Приміром, чому б не згуртувати громаду і прокопати канаву біля школи, аби у весняно-осінній період вода не підходила до школи впритул. І таких справ набереться чимало. Знайти треба лише бажання.
     Оскільки на зустріч було запрошено директора НПП „Синевир“ Івана Дербака, то М.Кічковський повів із ним предметну розмову. Адже звідси Національний парк лісовозами вивозить ліс щоденно. Машини прокладають глибокі борозни своїми важкими колесами та руйнують дорогу. Тому у цьому контексті слід уважно розглянути наболілі питання свободян, враховуючи і думку громадськості, і сільської влади та обличчям повернутися до їх вирішення. Тим більше, що Національний парк, – наголосив Михайло Михайлович, – має і техніку, і робочу силу. Іван Степанович пообіцяв ближчим часом винайти можливість і допомогти відремонтувати сільську дорогу.
     Люди не поспішали повертатись до своїх звичних справ – нечасто такого високого рівня посадовець навідується сюди. Та на наше велике здивування про своє, особисте ніхто не завів мову. І лише після того, коли М.Кічковський почав підходити до людей окремо, вони несміливо розказували про свої біди. Ксеня К., у якої 8 років тому помер чоловік, ростить 5 дітей. Ксеня М., яка також народила 5 дітей, проживає у брата-інваліда, фундамент оселі якого – в аварійному стані, прогнили вікна, протікає дах. Благодійний фонд з Голландії виділив їм 10 тисяч гривень, місцева влада виписала 40 куб.м деревини, 60 мішків піску, тонну цементу тощо. Для Василини Я.– одинокої-пристарілої жительки влада придбала матеріал для покрівлі.
     Так і живуть свободяни, позбавлені близького сусідства, віддалені від мікрохвильових печей, пральних машин, музичних центрів, не нарікають на нудьгу, не впадають у депресію. Побачивши молоду жінку, яка прала в потічку у крижаній холодній воді, ми заклякли: простудиться ж. Вона ж посміхнулася і сказала: „ Ми – загартовані…“
     Авжеж, життєве середовище з його екстремальністю зорганізувало людину стати одним цілим із довкіллям, котре часто робить виклик їй.
     Михайло Михайлович, не відкладаючи на потім, частину питань вирішив на ходу. З інших, складніших – дав низку доручень та направив клопотання в обласні інстанції. Невідкладно провів зустріч з начальником Служби автодоріг в області Василем Марковичем, з яким домовлено розпочати ремонт сільської дороги найближчим часом, та з начальником Міжгірського РЕМу Василем Кеменем щодо надійного забезпечення енергопостачання мешканцям Свободи. Окремим заявникам сприяв у виділенні матеріальної допомоги на лікування, а приїхавши в Ужгород, приступив до реалізації задуму – винесення на сесію облради питання про долю гірської глибинки, присілків, що розкидані далеко-далеко у горах. Де легко дихається, але, на жаль, надто важко живеться.

     …Важкий стрімкий підйом у Свободу, густі ліси, яких упевнено торкається пензель маляра – вересня. Жовтіють клени, золотіють берізки, лише ялинки пишаються своїм незмінним зеленим вбранням. Поміж урвищ, попід круті гори в’ється змійкою тиха, спокійна річка, береги якої висушили вітри, а сама ж вона зміліла невпізнанно, хоча ніби ще вчора сягала обрію. Таке „пересихання” , – зазначив Михайло Михайлович, наче вловив здивування, – учені пов””””””””””””””””””””””””””””””””язують із змінами клімату і застерігають, що його ефект ставатиме усе більш помітним у міру того, як зростатиме населення Землі.
     А тим часом праворуч вкрите обсмальованими пеньками урвище, а з-між них де-де несміло визирають ялівець і калина. Тут немає необхідних ораниць, засаджених картоплею, фасолею та кукурудзою, нема садів і виноградників. Крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині або рику дикого тура чи оленя в гущавинах, нічого не чути, не видно. Корова – чи не найосновніша годувальниця, а вівці та свині не тільки забезпечують харчами, але й зодягають людей. І , звісно, кінь, на всі випадки життя і гарний помічник, і вірний товариш Він найважчу роботу зробить і до студеного ручаю приведе….
     Хати здебільшого – дерев’яні, які ближче до неба, ніж до цивілізації, а нараховує село Свобода 98 осель, де мешкають 234 особи. Дістатися до багатьох із них, які живуть острівцями- присілками, – надто непросто, оскільки доводиться йти увесь час угору. Тут можна було б створити санаторії, будинки відпочинку чи інші оздоровчі об’єкти, бо для цього є всі умови : колоритна місцевість, свіже, п’янке повітря, привітні люди, які не шукають заробітку в райцентрі, бо до нього 35 км, а до залізничної станції Воловець – 70 км. – не наїздиш. Тому чимало місцевих жителів, особливо жінки, господарюють на ґаздівстві, а чоловіки йдуть на заробітки у чужі краї. То ж у будні тут мало народу. Та що за народ! Терплячий, мужній, мовчазний, щирий…Природного газу в селі теж нема. І балонний проблема.. На зиму місцеві жителі намагаються заготовляти якомога більше припасів. Хліб випікають, як правило, самі. Хоча завозять його, як і інші продукти, і до приватної крамниці.
     Цей загалом надто миловидний і водночас похмурий пейзаж і вабить до себе, і лякає. Світ, що виражений у чутливій барвистій гамі переливів, як відмова від набутих сучасником стереотипів, захоплює величчю уяви і багатством людської душі. Вам тут завжди будуть раді: вислухають, порадять, допоможуть і в цьому сила і велич горян.

         Довідково. 14 січня 1994 року рішенням Комітету міністрів Ради Європи було засновано Конгрес місцевих і регіональних влад Європи. Кожна країна-член Ради Європи представлена у Конгресі національною делегацією із тією ж самою кількістю представників і заступників, як і в Парламентській асамблеї. Зокрема, делегація України складається з 12 представників України в Конгресі Ради Європи та 12 їх заступників. Таким чином, на сьогодні членами Конгресу є більш як 300 осіб з 46-и держав-членів Ради Європи і така ж сама кількість їх заступників, які працюють у двох палатах – Палаті регіонів та Палаті місцевих влад. В Конгресі також існує три політичні групи: група соціалістів (SOC), група європейської народної партії – християнські демократи (EPP/CD), група незалежних та ліберальних демократів (ILDR).

         Михайло Кічковський –член національної делегації Конгресу місцевих і регіональних влад Європи – єдиний із закарпатців.
         2003 року країни Карпатського регіону прийняли Рамкову конвенцію «Про охорону та сталий розвиток Карпат», задекларували Ініціативу щодо сталого просторового розвитку в басейні річки Тиса та низку інших документів. Проте реалізація цих ініціатив заважка для держав регіону. Та й екологічні проблеми Карпат набули європейського характеру. А тутешні гори виконують, опріч іншого, функції серця і легенів Європи. Тож для держав Карпатського регіону в цілому та для України зокрема збереження навколишнього природного середовища має доленосне значення.
         Нещодавно саме це питання заслуховували в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи. Зініціював його обговорення від імені української делегації голова Закарпатської обласної ради Михайло КІЧКОВСЬКИЙ.

– Карпати нарівні з іншими гірськими системами – джерело чистої води, чистого повітря, скарбниця корисних копалин для Румунії, Угорщини, України, Словаччини, зона біологічного різноманіття, місце оздоровлення та відпочинку, – розповів кореспондентові «Віча» Михайло Михайлович. – Від стану Карпат залежить доля великої кількості людей, зокрема, їхнє соціальне самопочуття. Неспроста кажуть: у горах легко дихається, але важко живеться. Адже, порівняно з низинними територіями, гірським притаманні численні ознаки депресивності. Серед місцевого населення панує безробіття, безліч соціальних проблем, незадовільне енергетичне забезпечення. Гірські екосистеми потерпають від ерозії ґрунтів, зсувів, снігових лавин, вітровалів, буреломів та інших природних стихій тощо. Тому збереження природи Карпатських гір має величезне значення для розвитку економіки і підтримання здоров’я більшості європейського населення. Унаслідок глобальних процесів на планеті й непродуманої господарської діяльності в Карпатах почастішали повені, активізувалися зсувні процеси, що створюють небезпеку для життя людей. Численні індустріальні та енергоємні підприємства всупереч природоохоронним нормативним актам продовжують функціонувати на території регіону, завдаючи йому непоправної шкоди. Коротше кажучи, сьогодні екологічні проблеми не знають кордонів.

– Одна з таких – катастрофічні повені, які стали справжнім екологічним лихом для всіх держав Карпатського регіону.

– Так, і мало не сезонним явищем. Якщо в дев’ятнадцятому столітті повені в Карпатах траплялися в середньому раз на 18 років, то вже в двадцятому – раз на 4–5 років. А на Закарпатті руйнівні повені за останні 10 років сталися тричі.

Остання, як відомо, мала місце торішнього літа в шести західних областях України. Від її наслідків постраждали також чимало країн як Карпатського регіону, так і тих, що поза гірським масивом. Лише в Україні повінь завдала збитків на 7 млрд. гривень, зруйнувала більш як 1 500 осель, пошкодила майже 1 300 кілометрів автомобільних і пішохідних мостів, понад 1 000 кілометрів автомобільних доріг. Найстрашніше те, що були людські жертви.

– Там, де загрозам стихії протиставлено взаєморозуміння та співпрацю, рівень безпеки людей є значно вищим.

– Завдяки співпраці України з сусідами – Угорщиною і Словаччиною, – зокрема завдяки здійсненню спільної українсько-угорської програми протипаводкового захисту в басейні Тиси, та за сприяння структур Європейського Союзу у сфері розбудови водозахисних споруд, системи попередження паводкових ситуацій вдалося своєчасно спрогнозувати минулий паводок на Закарпатті (2008 р.), уникнути людських жертв і запобігти великим руйнуванням по обидва береги річки. Тепер подібний до згаданого проект починає реалізовуватися й на українсько-румунській ділянці Тиси.

Триває співпраця з удосконалення системи гідро-, метеоспостережень у рамках міжнародного проекту «Протипаводковий менеджмент України та Словаччини». Це дасть змогу оперативно отримувати дані про кількість опадів на всій території Карпат в Україні, Словаччині, Угорщині та Румунії. А, отже, прогнозувати паводки та своєчасно вживати відповідних профілактичних заходів. Дуже важливе завдання державної, регіональної та місцевої влади країн Карпатського регіону – розробка і здійснення спільної довготривалої програми захисту населення в басейнах річок від повеней. Торік уряд затвердив Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут і Сірет. Її реалізація створить безпечні умови для життєдіяльності громадян майже 900 населених пунктів. Окрім того захистить від стихії близько 90 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Важливо забезпечити своєчасне та в повному обсязі фінансування заходів таких програм.

– Прикро, але в Карпатах у результаті антропогенних впливів чимало видів рослин і тварин опинилися під загрозою зникнення.

– За даними міжнародних експертів, до початку третього тисячоліття на Землі назавжди зникли 25 тисяч видів рослин і тварин, завдано шкоди 20 мільйонам гектарів лісів. За чверть століття людство знищило третину природних ресурсів планети. Масові рубки у повоєнний період призвели до зменшення площі стиглих лісів, які мали істотне водорегулююче значення. Задля збереження лісового середовища, а, отже, його водорегулюючої ролі потрібно в усіх гірських лісах припинити суцільні рубки й застосовувати систему вибіркового (селективного) лісокористування, як цього вимагає Закон України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», здійснити комплекс заходів із збільшення лісистості на всій території регіону та з оздоровлення лісів. Для збереження природної спадщини в Карпатах конче необхідно створювати заповідні території та ландшафти. Нині тут діє 5 таких резерватів і 38 національних парків. Питання розвитку природно-заповідної справи й екомережі – серед пріоритетних напрямів екологічної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях. Спрямований на це й Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків», відповідно до якого національна екологічна мережа поповнюється ще 14 національними парками, із них три в Карпатах – «Зачарований край» у Закарпатській, «Верховини Довбуша» в Івано-Франківській і «Черемоський» у Чернівецькій областях.

До речі, обласною програмою розвитку природно-заповідної справи передбачено розширення території Карпатського біосферного заповідника та створення трьох нових національних природних парків. Ось і на минулій сесії обласної ради прийнято рішення про створення регіонального ландшафтного парку «Притисянський».

Національна політика сталого розвитку Українських Карпат дедалі більше переплітається з міжнародною співпрацею в природоохоронній сфері. Прикладом цього є українсько-польсько-словацький біосферний резерват «Східні Карпати». Створюються спільний українсько-румунський біосферний резерват «Марамороські (Гуцульські) Альпи» й українсько-угорський ландшафтний парк «Притисянський».

Значної шкоди екології завдає не лише виробнича, а й побутова діяльність людей. І в містах, і в селах великою проблемою стало захоронення побутових відходів, кількість яких, стверджують фахівці, тільки в Україні збільшується щороку на 2 млрд. тонн. Унаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи серед населення й неуваги з боку владних структур до вирішення цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Після злив цей бруд потрапляє до річок, із котрих потім беремо воду для пиття. В області діє програма поводження з твердими побутовими відходами. Відповідно до неї у Виноградівському, Берегівському й інших районах здійснюють комплексні заходи із забезпечення належного санітарного стану населених пунктів, а нині йдеться про будівництво заводу європейського зразка з утилізації та переробки відходів. Аналогічне підприємство вже функціонує в угорському місті Мішкольц, де ми провели виїзне засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування. У друзів ми вивчали досвід співробітництва представницької та виконавчої влади в питаннях збереження чистого, здорового довкілля. У результаті на теренах нашого краю виникло перше в Україні підприємство з утилізації твердих побутових відходів – «AVE – Виноградів». Незабаром подібне до нього підприємство з назвою «Вертикаль» запрацює в м. Береговому.

– Михайле Михайловичу, на жаль, охорона довкілля ще не стала частиною світогляду, потребою душі людини.

– Це правда. Між екологією природи й екологією душі зв’язок практично нерозривний. Тому такі речі слід виховувати в краян. І влада спільно з науковцями області намагається це робити ненав’язливо та щиро. Зрештою, то великий привілей – бути безпосередньо причетним до того, що діється у твоєму селі, місті, області, країні. Лише на Закарпатті відбулося майже 40 регіональних і міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів й інших форумів з питань екологічної безпеки та сталого розвитку Карпатського регіону. У цих заходах взяли участь понад вісім тисяч представників науки, державної та місцевої влади, громадських організацій, парламентаріїв не лише України, а й Словаччини, Польщі, Угорщини, інших країн. Знаково, що навіть духовенство різних конфесій дедалі частіше переймається майбутнім довкілля Карпат.

– Нещодавно ужгородське видавництво «Карпати» випустило книгу «Земля, наближена до неба». Ви – один із авторів цього унікального видання.

– Назву книжки «підказав» український поет, етнограф і громадський діяч ХІХ століття Іван Вагилевич: «Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як у горах, де земля більше наближена до неба…». Видання порушує питання охорони довкілля, сталого розвитку Карпат – природної серцевини Європи. У ньому використано аналітичні матеріали провідних фахівців, науковців України та їхніх зарубіжних колег, де йдеться про необхідність міжнародної координації зусиль усіх природоохоронних відомств і структур відповідно до Рамкової конвенції про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат під егідою Ради Європи, необхідність розробки Екологічної Конституції Європи.

До речі, ця книга стала важливим аргументом, який остаточно переконав членів Комітету з питань сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у слушності наших пропозицій: винести на обговорення Конгресу питання сталого розвитку Карпат. Видання ми вручили також усім учасникам засідання ради «Карпатського єврорегіону» в Ужгороді. Під час цього важливого заходу ухвалили рішення оголосити нинішній рік Роком Карпат, а також провести в Україні під егідою Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи міжнародну науково-практичну конференцію. Її ідея, до речі, зацікавила вище керівництво України і, без перебільшення, окрилила натхненників. Сьогодні ми ініціюємо прийняття в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи Екологічної Конституції Європи, яка, на моє переконання, об’єднає зусилля всіх народів для збереження нашого спільного дому – планети Земля.