17 січня 2018

ДІЯЧІ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

вівторок, 8 травня 2012

Августин ВОЛОШИН
народився 17 березня 1874 р. у с. Келечині Міжгірського району. Закінчив Ужгородську гімназію (1892), Богословську академію в Ужгороді (1896), фізико-математичний факультет Вищої педагогічної школи у Будапешті (1900). Священик УГКЦ (1897), папський прелат (1933). Професор греко-католицької учительської семінарії від 1900, її директор (1917-1938). Професор педагогіки, завідувач кафедри Українського Вільного Університету в Празі, його ректор (1945). Визначний громадсько-політичний та культурний діяч Закарпаття, письменник, публіцист, посол до чехословацького парламенту (1925-1929), організатор і голова Християнської Народної Партії (1925-1938) та Українського Національного Об’єднання (1938-1939). Державний секретар автономного уряду Карпатської України (жовтень 1938), Прем’єр-міністр від 27 жовтня 1938 р., обраний 15 березня 1939 р. президентом Карпатської України. Заарештований большевиками у Празі 15 травня 1945 р., вивезений до Москви. Помер у тюрмі в Москві 19 липня 1945 р.
15 березня 2002 р. А.Волошину посмертно присвоєно звання «Герой України».

Юліан РЕВАЙ
народився 26 липня 1899 року в с. Мирча Великоберезнянського р-ну. Закінчив Ужгородську вчительську семінарію, кілька років працював    учителем    народних    шкіл.    1922 року призначений      референтом      крайового      відділу міністерства освіти Чехословаччини в Ужгороді та інспектором   шкіл,   де   працював   до   1935   року. 1936 року видав у співавторстві працю «Довкола автономної      Підкарпатської      Русі».      Активно обстоював ідею надання автономії Закарпаттю. В автономному уряді Підкарпатської Русі на чолі з А. Бродієм  –  міністр  транспорту  і  громадських робіт. Після арешту прем””єра в Празі за діяльність на користь Угорщини залишився і в другому уряді на чолі з Авґустином Волошином. Коли   за   Віденським   арбітражем   Угорщині   передали   Ужгород,   Мукачево, Берегово та низку прилеглих сіл, Ю. Ревай принципово виступав за евакуацію всього майна уряду до Хуста, незважаючи на протести угорської влади. Очолював економічні делегації до Берліна для переговорів із питань розвитку народного господарства Карпатської України. 15 березня 1939 р. Ю. Ревай призначений прем””єр-міністром і міністром закордонних справ Карпатської України, після окупації якої емігрував до Словаччини і жив у Братиславі. У 1945 р. переїхав до Німеччини, у 1948 р. — до США, де брав активну участь у роботі українських громадських організацій.
Помер 30 квітня 1979 р. Похований у Нью-Йорку.

Дмитро КЛИМПУШ
народився 7 листопада 1897 р. в с Ясіні Рахівського району. Вояк австро-угорської (1915-1918), угорської (1919) та чехословацької (1920) армій, де став старшиною (офіцером). Учасник гуцульського повстання у 1919 р. Згодом працював на лісозаготівлях, у банку, а від 1928 р. – власник лісопильного заводу. У 1923-1938 рр. -керівник спортивної організації «Січ» у селі Ясіні, член Соціал-Демократичної Партії, відтак Української Національного Об’єднання (УНО) від січня 1939 р. У 1938-1939 рр. – Головний командант Карпатської Січі. 8 грудня 1944 р. заарештований радянською військовою контррозвідкою СМЕРШ, без суду перебував у трудових таборах та в’язниці до січня 1947 р., коли по хворобі був звільнений. Знову заарештований 11 квітня того ж року, засуджений до 8 років таборів. Звільнений 26 липня 1955 р.
Помер у 1959 р., посмертно реабілітований (2.02.1993 р.).

Степан КЛОЧУРАК
народився 27 лютого 1895 р. у селі Чорна Тиса Рахівського району. У 1914 р. закінчив гімназію, старшина (офіцер) австро-угорської армії (1915-1918 рр.). Від листопада 1918 р. – голова Гуцульської Народної Ради і командант Гуцульської народної оборони у с Ясіні, в’язень румунських тюрем (1919 р.), згодом командир сотні в Армії УНР. Член Президії Соціал-Демократичної Партії (1920-1926), керівник української секції Аграрної партії (1934-1938). Від 26 жовтня 1938 р. -секретар Августина Волошина, член Українського Національного Об’єднання (УНО), делегат Сойму Карпатської України, , відтак міністр господарства, промисловості і торгівлі, оборони. Згодом мешкав у Празі, де був заарештований радянською військовою контррозвідкою СМЕРШ 20 травня 1945 р., засуджений до 8 років таборів, після звільнення у 1953 р. залишений у м. Воркуті (Росія) на довічне заслання. Зумів виїхати у 1957 р. до родини у Прагу.
Там перебував під постійним наглядом, а після обшуку в 1979 р., коли поліція забрала всі документи, рукописи спогадів, виписки з преси та інші папери, захворів і помер 8 лютого 1980 р.

Михайло КОЛОДЗІНСЬКИЙ
Народився 06 липня 1902 р. y c. Поточиськах Городенківського повіту в Галичині. В середині 1920-х рр. – активний учасник молодіжного націоналістичного руху в Західній Україні, провідний член Союзу
Української Націоналістичної Молоді.
Член УВО з 1922 р. У 1932-1933 рр. – військовий референт Крайової екзикутиви ОУН на Західно-Українських землях. Автор студії “Українська військова доктрина”, яка справила великий вплив на організаторів УПА. Полковник, шеф штабу «Карпатської Січі» у 1938-39 рр. Під його керівництвом розроблено план створення збройних сил Карпатської України. У середині березня 1939 р. очолив збройні сили Карпатської України. Командував воєнними операціями українських військ проти угорських загарбників на підступах до Хусту і під час оборони столиці. Розстріляний угорцями 19 березня 1939 р. і скинутий в солотвинську копальню (за іншими даними загинув в одному з боїв з переважаючими силами ворога під Буштином).

Іван ГРИГА
народився 29 серпня 1879 р. в с. Верхні Верецьки (тепер Верхні Ворота Воловецького району). Капрал австро-угорської армії (1912), активіст громадського життя Воловеччини, учасник Всезакарпатського конґресу 21.01.1919 р., спортивно-виховного товариства «Орел» (1925) у рідному селі. Від 1937 р. – заступник голови крайової «Просвіти», голова села, член Першої (Руської) Центральної Народної Ради, 12 лютого 1939 р. обраний послом до Сойму Карпатської України.
Заарештований угорцями і після жорстоких тортур розстріляний 18 березня 1939 р. в урочищі Широке поле між Волівцем і Яблуневим.

Федір РЕВАЙ
народився 1890 р. у с. Мирча Великоберезнянського району. Здобути фахову чи вищу освіту йому не вдалося. Протее рано залучився до політичного життя. Перебував в угорській соціал-демократичній робітничій партії. Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини вступив до чехословацької соціал-демократичної партії. Протягом 1929-1930 рр. — член президії крайової організації цієї партії й одночасно депутат земського представництва від неї. 1936 р. виключений із партії нібито за націоналістичний ухил: наполягав на тому, щоб до крайового земського представництва обрали не чеха за національністю, а українця. Коли його вимогу не виконали, він із таким рішенням не погодився, чим за нормами і статутом порушив партійну дисципліну. З 14 вересня 1938 до 25 січня 1939 рр. Ф. Ревай працював редактором газети «Нова свобода». Після утворення політичної партії «Українське національне об””єднання» очолив її центральний провід. 12 лютого 1939 р. обраний депутатом сойму Карпатської України, а на його засіданні стає заступником голови цього органу. Як керівний політичний діяч, часто виступав на зборах селян, мітингах і маніфестаціях на підтримку Карпатської України, «Карпатської січі» на інших державних заходах. Та його діяльність в УНО піддавалася критиці окремими діячами Карпатської України. За угорців перебуває в ув””язненні у Тячівській тюрмі, у таборі в селі Крива, а невдовзі у Вар””юлопоші біля Ніредьгази, де зазнав нелюдських знущань. Після звільнення, жив і працював у Хусті, але політичною діяльністю не займався.
Після визволення Закарпаття у 1944 р. заарештований спецслужбою «Смерш» і відправлений у табір м. Єнакієва Донецької області, де наступного року помер.

На головну  Мапа   e-mail: admin@zakarpat-rada.gov.ua Вгору
 
Яндекс.Метрика
snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake