21 жовтня 2017

Йосип Борто: Закарпаття славиться цікавими проектами у галузі альтернативної енергетики

четвер, 12 жовтня 2017, 19:14

Наймасштабнішим проектом у цій галузі стало будівництво сонячної електростанції СЕ-3, яка розташована між містами Ужгород та Чоп, у селі Тийглаш. 

Сьогодні, 12 жовтня у рамках Інвестиційного форуму «Закарпаття – бізнес в центрі Європи» в сесійній залі облради відбулося  пленарне засідання «Стала енергетична політика – передумова для енергозбереження та енергоефективності».

Провів його директор департаменту ЖКГ,будівництва та інфраструктури ОДА Едуард Маляр.

З вітальним словом до учасників звернулися заступник голови ОДА Володимир Колесніков та перший заступник голови облради Йосип Борто.

Йосип Йосипович від імені голови облради Михайла Рівіса переказав щирі вітання та побажання цікавого діалогу, дискусій та ефективних рекомендацій.

- Питання, які сьогодні винесено на розгляд та з участю представників влади, науковців, фахівців і експертів, є вкрай актуальним. Адже проблема ефективного використання енергоносіїв та зменшення залежності від традиційних видів палива перетворилася на сучасному етапі в одну з найважливіших загальнолюдських проблем, – наголосив Й.Борто, додавши, що  раціональне використання природних ресурсів, скорочення шкідливих викидів в атмосферу та ефективне використання електричної енергії набувають в сучасному суспільстві надзвичайно великої ваги. Від ефективності функціонування систем енергозабезпечення безпосередньо залежить рівень економічного та соціального розвитку України та нашого Закарпаття зокрема.

Виходячи з потенціалу розвитку області, аналіз споживання паливно-енергетичних ресурсів у регіоні свідчить, що основним споживачем залишається населення. То ж  пріоритетними напрямами розвитку краю та зменшення енергозалежності є розвиток відновлювальних джерел енергії.

За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн. куб. м, область займає перше місце в Україні. Маємо чималі гідроенергетичні ресурси. Виробництво електроенергії на сьогодні в області здійснюється на 9 гідроелектростанціях, загальною потужністю 38,06 МВт, найбільшими з яких є: Теребле-Рікська ГЕС (27,0 МВт); Оноківська ГЕС (2,65 МВт); Ужгородська ГЕС (1,9 МВт); ГЕС у с.Нижній Бистрий Хустського району (1,7 МВт).

Перспективним є використання в низинних частинах області сонячної енергетики, оскільки термін сонячного освітлення в них складає 2000 годин щорічно, а річний енергетичний потенціал сонячної енергетики становить 140 тис. тонн умовного палива. Для збільшення власного виробництва електроенергії та розвитку відновлювальних джерел енергії в області введено в експлуатацію 5 сонячних електростанцій загальною потужністю 30,55 МВт.

Ідеї розвитку чистої енергії з відновлюваних джерел на сьогодні впроваджуються у всіх розвинутих країнах планети. Світ зростаючими темпами переходить від ТЕС та АЕС до станцій, що працюють на енергії сонця, води та вітру.

Прикордонне Закарпаття, що межує з 4 країнами ЄС, завжди тяжіло до новаторства західних сусідів. Саме тому область славиться цікавими проектами у галузі альтернативної енергетики. Та наймасштабнішим проектом у цій галузі стало будівництво сонячної електростанції СЕ-3, яка розташована між містами Ужгород та Чоп, у селі Тийглаш.

Далі Й.Борто розповів  про досвіду використання енергії вітру, який  в Закарпатській області практично ще не набуто. Тому необхідні конкретні дослідження, пошук найбільш корисних першочергових площ, їх комплексний аналіз.

Наголосив і на тому, що оскільки впровадження проектів з виробництва енергії сонця, вітру та будівництво міні гідроелектростанцій є високозатратним, на сьогодні найбільш прийнятним варіантом є переведення споживачів на альтернативні види палива (відходи деревини, пелети тощо) та електричну енергію (встановлення теплоакумуляційного обладнання).

Акцентував увагу і на Урядовій програмі «теплих» кредитів у 2017 році.

На завершення побажав успішної роботи на пленарному засіданні та результативних рекомендацій.

Едуард Маляр подякував за змістовний виступ та серед іншого зазначив, що рішенням обласної ради затверджено План заходів на 2017 рік із виконання Програми енергоефективності та енергозбереження Закарпатської області на 2016-2020 роки. Для  зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів населенням на відшкодування частин відсоткової ставки за кредитами, отриманими населенням на заходи з енергозбереження, передбачено кошти у сумі 3,0 млн. гривень. А за час дії Урядової програми «теплих» кредитів станом на 25 вересня 2017 року в області нею скористалося 7564 родин на суму 170,2 млн. грн. та 22 ОСББ на загальну суму 2,2 млн. гривень. Облдержадміністрація зацікавлена у розбудові галузі альтернативної енергетики та впровадження енергозберігаючих технологій і заходів з енергозбереження в усіх сферах та галузах економіки нашого краю.

Відтак учасники засідання мали змогу переглянути промо-ролик щодо енергоменеджменту.

Про концептуальні підходи положення про Енергоменеджмент у містах, районах та областях розповів  експерт з енергоефективності  Вадим Литвин, а про можливості GIZ задля запровадження системи енергоменеджменту та енергомоніторингу у громадах країни – консультант проекту Ірина Гудзь.

Інші виступи стосувались досвіду запровадження системи енергоменеджменту  та підтримки регіональних ініціатив, а також потенціалу ринкової моделі управління житловим фондом.

Усі напрацьовані рекомендації будуть враховані у підготовці проектів рішень місцевого та державного рівнів.

-Усі виступи були надзвичайно цікавими, переконливими. Теми -розкриті, дискусія – динамічна, а це додало упевненості у тому, що перспектива енергозбереження та енергоефективності через відновлювальні  джерела енергії  – є неминучою, – підсумував Е.Маляр.

Прес-служба облради


На головну  Мапа   e-mail: admin@zakarpat-rada.gov.ua Вгору
 
Яндекс.Метрика