26 травня 2018

Депутатська звітність (2016-2017)

вівторок, 26 грудня 2017

 ЗВІТ ГОЛОВИ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ VІІ СКЛИКАННЯ

РІВІСА М. М. 

Про роботу обласної ради за період

 із грудня 2016 року по грудень 2017 року 

За другий рік роботи вищий представницький орган Закарпатської області працював стабільно і послідовно. І надалі тривала тісна співпраця депутатського корпусу з обласною державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування краю, забезпечуючи розвиток регіону за пріоритетними напрямками, розв’язуючи поточні питання життя територіальних громад, не перетворюючись на арену політичного протистояння.

Обласна рада продовжувала організовувати роботу так, щоб якомога повніше та ефективніше виконувати свої обов’язки, передбачені чинним законодавством, і головне – компетентно приймати відповідні рішення. Спільна діяльність обласної ради та облдержадміністрації із розв’язання важливих питань розвитку регіону у звітному році охоплювала різні сфери економічного, соціального та культурного життя краю.

Одним із основних пріоритетівроботи обласної ради у цьому році є залучення додаткового фінансового ресурсу з різних джерел, у тому числі участь у грантових проектах з тим, аби максимально залучити інвестиції для поліпшення інфраструктури, що у подальшому дасть поштовх соціально-економічному розвитку Закарпаття.

Одним із прикладів цього є те, що завдяки вчасній участі облради вдалося залучити кошти державного бюджету для співфінансування з обласним на реконструкцію спорткомплексу «Юність».

Крім цього визначальними напрямами діяльності ради та її виконавчого апарату були і залишаються:

– вдосконалення регіональної політики, побудованої на новій моделі співпраці з місцевими органами влади з урахуванням інтересів держави, регіонів, територіальних громад, місцевого бізнесу, виробників, підприємств та установ;

– прийняття низки обласних програм, спрямованих на підвищення соціально-економічного та культурного розвитку Закарпаття;

– забезпечення належного контролю за ефективним управлінням майном, що знаходиться у спільній власності територіальних громад.

Не менш значимим є розвиток туристично-рекреаційної галузі для просування Закарпаття як туристичного центру міжнародного рівня, для формування конкурентно-спроможного на світовому ринку туристичного продукту на підставі ефективного використання природного й історико-культурного потенціалу краю. В області інтенсивними темпами здійснюється капітальна реконструкція існуючих та розбудова нових об’єктів туризму.

У цьому плані є глибоке розуміння обласною владою того, що туристична індустрія завжди була, є і буде важливою складовою для формування бюджетів та однією з найперспективніших галузей в сьогоднішньому взаємоінтегрованому світі. Налагоджено нові зовнішньоекономічні зв’язки бізнесових структур, чому сприяло проведення на Закарпатті ряду економічних форумів, презентацій експортних та інвестиційних можливостей краю за кордоном. І виставкові заходи, як прекрасний маркетинговий інструмент та культурно-пізнавальний засіб, безперечно, сприяють посиленню цієї ролі.

Депутатський корпус ради добре усвідомлює персональну відповідальність перед громадою, і тому продовжує працювати заради вирішення проблемних питань територіальних громад і жителів Закарпаття. Завдяки цьому впродовж звітного періоду проведено 5 сесій, у т. ч. одну позачергову сесію та одне позачергове засідання сесії. Зараз триває друге пленарне засідання дев’ятої сесії. Загалом відбулося 11 пленарних засідань ради, на яких розглянуто понад 450 різнопланових питань. Це більш, ніж у півтора рази як у відповідному періоді минулого скликання (для порівняння: з грудня 2011 по грудень 2012 року обласною радою VІ скликання проведено 7 пленарних засідань, на яких прийнято 249 рішень; всього за час роботи обласної  ради VІ скликання було прийнято 1373 рішення, тоді як з початку роботи цієї каденції проведено 23 пленарні засідання ради, на яких прийнято 1002 рішення).

Основні питання, що вносилися до порядку денного сесій, – це питання соціально-економічного й культурно-освітнього розвитку, сфери охорони здоров’я, військового й цивільного захисту, питання управління майном обласної комунальної власності, внесення змін до бюджету та інші. Вдалося досягти позитивної тенденції, коли проекти рішень для розгляду в постійних комісіях та на сесіях обласної ради вносяться ініціаторами відповідно до вимог Регламенту роботи обласної ради, тобто, за 20 робочих днів до проведення сесії. Цьому сприяє й те, що інформація про час проведення пленарних засідань ради доводиться до відома структурних підрозділів облдержадміністрації, депутатів обласної ради заздалегідь.

Прийняттю обласною радою виважених рішень, вироблення узгоджених пропозицій і рекомендацій щодо діяльності обласної ради, порядку денного її пленарних засідань, проектів рішень із особливо суперечливих питань значною мірою сприяла робота президії.

Достатньо високою є активність відвідування депутатами обласної ради пленарних засідань – середній показник цього складає понад 50 депутатів.

При формуванні порядку денного сесій у ході засідань постійних комісій та президії обласної ради депутатами висловлювалися зауваження і пропозиції. Окремі питання, чи проекти рішень, відправлялись на доопрацювання профільним структурним підрозділам облдержадміністрації, або для додаткового вивчення депутатами у постійних комісіях обласної ради чи з виїздом на місце, й лише після цього вносились до порядку денного пленарних засідань.

У звітному періоді обласною радою розглядалося ряд програмних документів, що стосувалися діяльності різних сфер та галузей. На контролі в обласній раді перебуває 96 обласних програм (додаток 1 до звіту), у тому числі за звітний період ухвалено 22 нові програми регіонального рівня.

Серед найважливіших: Програма економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2017 рік; Програма розвитку малого і середнього підприємництва в області на 2017 – 2018 роки; Програма підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 – 2020 роки; Програма із благоустрою населених пунктів Закарпатської області на 2017 – 2020 роки; Комплексна соціально-економічна програма забезпечення молоді, учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб житлом у Закарпатській області на 2018 – 2022 роки тощо.

Задля того аби прийняті програми були конкретними, носили не декларативний характер, на підставі рішення обласної ради щодо Порядку розроблення, обговорення та затвердження обласних комплексних і цільових програм, моніторингу й звітності про їх виконання та внесення відповідних змін до нього, від розробників вимагається більш якісний і конструктивний підхід до планування заходів і завдань за програмами, а також обов’язкового попереднього обговорення цих проектів.

За потреби обласною радою вносилися відповідні зміни і доповнення до 58 діючих актуальних програм у частині обсягів їх фінансування та напрямків і змісту діяльності. Цей показник значно вищий (майже у три рази) за відповідний період діяльності ради минулого скликання.

На сьогодні назріла необхідність оптимізації та укрупнення діючих програм, зокрема припинення дії тих, що тривалий час не фінансувалися, або взагалі втратили повністю або ж частково свою актуальність.

З метою активізації транскордонного та міжрегіонального співробітництва обласна рада за цей період прийняла низку програм, що передбачають різноманітні заходи соціально-економічного, науково-технічного, екологічного, культурного співробітництва із зарубіжними країнами на регіональному та місцевому рівні, поглиблення співпраці, прискорення розбудови прикордонної інфраструктури, створення спільної системи захисту навколишнього природного середовища тощо. Це щорічні: Програма співробітництва між Закарпатською областю (Україна) та округом Верхня Франконія (Німеччина); Виконавчий протокол до Меморандуму про співпрацю між Закарпатською обласною державною адміністрацією, обласною радою та Кошицьким самоврядним краєм; Програма спільних дій Пряшівського самоврядного краю та Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської обласної ради; Програма фінансового забезпечення розвитку транскордонної співпраці органів місцевого самоврядування Закарпатської області.

Крім цього, на виконання відповідних домовленостей під час зустрічі керівництва трьох областей, прийнято Меморандум про міжрегіональну співпрацю між Полтавською обласною радою, Закарпатською обласною радою та Івано-Франківською обласною радою.

Окрім цього, прийняття актуального рішення «Про вступ до Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» сприяє розвитку громад, підвищенню ефективності транскордонної співпраці та залучення додаткових коштів для розвитку регіону. Зокрема, за участі АОМС «Єврорегіон Карпати –Україна» було залучено грантові кошти на суму 50 тис. грн завдяки реалізації спільно з партнерським регіоном Верхня Франконія проектної заявки «Підвищення кваліфікації лікарів, а також психіатрів із Закарпатської області».

На 2018 рік з німецькими партнерами намічено нові теми співпраці у рамках програм міжнародної технічної допомоги.

Спільні напрацювання щодо розширення співпраці з чеськими регіонами – Краловоградецьким та Устецьким краями – увінчалися успіхом: підписані двосторонні договори про співпрацю. Також прийнято відповідне рішення обласної ради про встановлення партнерства з Югоморавським краєм Чеської Республіки.

Обласна рада і надалі працює у напрямку розвитку ділової прикордонної інфраструктури, поглиблення міжнародного й транскордонного співробітництва та співпраці між місцевими і регіональними громадами країн-сусідів. Внаслідок цього протягом звітного періоду спільно із зарубіжними партнерами реалізовано більше 10 інвестиційних проектів. У цьому напрямку здійснюється багато промоційних заходів, впроваджуються нові ініціативи.

Зокрема, депутати підтримали вкрай потрібне для подальшого розвитку транскордонної співпраці рішення щодо управління комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради», яке уже приносить перші практичні результати.

Так, у цьому році у рамках співпраці з Асоціацією органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» виграно проект «Світ Карпатських Розет – заходи для збереження культурної унікальності Карпат», котрий реалізовуватиметься у рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 – 2020 (загальна сума проекту для українських партнерів складає близько 7 млн грн). Зокрема, у рамках проекту здійснюватиметься будівництво амфітеатру та конференц-зали у с. Колочава Міжгірського району.

Загалом обласна влада докладає максимум зусиль для створення позитивного інвестиційного іміджу регіону. Тому головний зміст діяльності обласної ради полягає у забезпеченні соціально-економічного розвитку територіальних громад Закарпаття: залучення інвестицій у розвиток економіки та соціальної сфери, розширення міжрегіональних та транскордонних зв’язків, пошук додаткових джерел наповнення бюджету. З цією метою прийнято і реалізовується низка цільових програм у різних сферах життєдіяльності: освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, соціального забезпечення, екології, туризму, протипаводкового захисту.

Обласна рада приділяє особливу увагу налагодженню і розвитку транскордонних і прикордонних зв’язків з метою подальшого економічного розвитку області, поліпшення інвестиційного клімату, особливо у контексті децентралізації влади, завдяки якій органи місцевого самоврядування набувають додаткових повноважень.

На вимогу громадськості краю розглянуто питання щодо необхідності захисту національних інтересів у ситуації, яка склалася на сході України. У зв’язку з цим було прийнято відповідне звернення до керівництва держави на позачерговому засіданні шостої сесії 16 березня 2017 року.

У сесійній залі заслухано актуальні інформації керівників відповідних правоохоронних структур, а саме:

  • про стан боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області на території області,
  • про результати діяльності органів прокуратури Закарпатської області,
  • про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони публічного порядку та протидії незаконному обігу наркотичних засобів на території області,
  • про стан законності, охорони громадського порядку та результати діяльності Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Задля нормального функціонування важливих галузей краю депутати прийняли, а відтак вносили зміни і доповнення до основного фінансового документу – соціально спрямованого, найбільшу частку видатків якого становило фінансування охорони здоров’я (56,2 %), освіти (28,5 %), соціального захисту (7,6 %).

Також доповнено окремі регіональні програми. Зокрема, з метою забезпечення соціального захисту населення, в обласній раді упродовж першого кварталу активно працювала робоча група щодо впорядкування виплат окремим категоріям громадян нашого краю, визначення механізму та розміру фінансової допомоги учасникам антитерористичної операції. Як результат – доповнено Програму «Турбота» щодо посилення соціального захисту громадян на 2016-2018 роки, що дало змогу надати фінансову підтримку багатьом закарпатцям.

На другому пленарному засіданні шостої сесії 23 березня за участю представника Державної служби геології та надр України Бояркіна М. О. було заслухано питання про стан використання родовищ корисних копалин Закарпатської області. Цьому передувало підписання МЕМОРАНДУМУ про співробітництво між Державною службою геології та надр України, Закарпатською обласною державною адміністрацією та Закарпатською обласною радою.

За ініціативи депутатів обласної ради начальник головного управління Держгеокадастру в області Мельничук С. С. ознайомила депутатський корпус із роботою цієї структури упродовж 2015-2016 років та поінформувала про стан виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції у розрізі адміністративно-територіальних одиниць області.

Упродовж звітного періоду депутатами на пленарних засіданнях було підтримано 136 депутатських запити (це у три рази більше, ніж за аналогічний період 6-о скликання (для порівняння: із грудня 2011 року по грудень 2012 року обласною радою VІ скликання підтримано 45 депутатських запитів) до місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також до керівників правоохоронних структур, більшість з яких стосується вирішення найважливіших питань життєзабезпечення області, у т. ч.: надання матеріальної допомоги важкохворим закарпатцям, ремонту та реконструкції об’єктів соціально-культурної сфери, поліпшення інфраструктури та дорожньої галузі. В усіх випадках надані роз’яснення та відповіді депутатам і обласній раді (додаток 2 до звіту).

На сесіях обласної ради за цей час прийнято 50 звернень до вищих органів державної влади, силових структур – майже у 2,5 рази більше, як у минулому скликанні за відповідний період (21 звернення). Ці ініціативи відображають позицію найвищого представницького органу області з окремих суспільно важливих питань, що стосуються економічного і соціального розвитку регіону (додаток 3 до звіту).

Зокрема, були прийняті звернення щодо:

  • будівництва мосту в смт Буштино Тячівського району;
  • фінансування видатків за пільговий проїзд окремих категорій громадян, телекомунікаційні послуги та погашення заборгованості;
  • фінансової підтримки сільгосптоваровиробників Закарпатської області;
  • необхідності вжиття дієвих заходів із вирішення проблемних питань діяльності ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»;
  • розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади щодо визнання вантажів гуманітарною допомогою;
  • внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2011 №1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження»;
  • відновлення залізничного сполучення на ділянці Солотвино – Великий Бичків Львівської залізниці;
  • організації залізничного сполучення смт Великий Березний та
    м. Перечин зі столицею України;
  • ротації бійців 128-ї окремої механізованої гірсько-піхотної бригади;
  • передачі облдержадміністраціям повноважень із вилучення земельних ділянок зі зміною цільового призначення земель лісогосподарського призначення;
  • необхідності збільшення обсягів фінансування на ремонт та експлуатаційне утримання мережі доріг загального користування області;
  • прискорення доведення індикативних показників надходжень митних платежів до Закарпатської митниці ДФС;
  • зняття ліміту на споживання електроенергії у нічний час;
  • недопущення скасування мораторію на експорт необробленої деревини;
  • розмитнення транспортних засобів спеціального призначення;
  • внесення змін до правил перебування транспортних засобів з іноземною реєстрацією на території України.

Також порушено актуальне питання національних меншин краю щодо освітнього закону та висловлено сподівання на пошук компромісу у його вирішенні.

На звернення до центральних органів влади, прийняті обласною радою, надійшли відповіді (окремі з них, на жаль, – формальні відписки). Суспільно значимими зверненнями обласна рада засвідчила свою державницьку, патріотичну позицію, схвалюючи європейський вибір України, пришвидшуючи безвізовий режим для громадян України та відстоюючи право національних меншин на навчання рідною мовою.

Відрадно й те, що є певні позитивні реагування вищих органів влади на окремі звернення. Так, за результатами звернення депутатів Закарпатської області у структурі Головного управління Національної поліції у Закарпатській області відновлено відділ боротьби із незаконним обігом наркотичних речовин.

Враховуючи пріоритетність транспортного сполучення Закарпаття з іншими регіонами України та сусідніх країн, прийнято рішення профільного міністерства щодо запуску залізничного сполучення у напрямку «Мукачево – Будапешт».

Також значним досягненням депутатського корпусу Закарпатської обласної ради стали наполегливі неодноразові звернення щодо включення області до експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів із розвитку автомобільних доріг загального користування, завдяки яким продовжено дію експерименту на 2017 рік та поширено на всі регіони.

У звітному періоді проведено позачергову сесію з вимогою до центральних органів влади повністю скасувати фіксовану абонентську плату за газ незалежно від фактичних обсягів його споживання. У ході роботи позачергової сесії депутати озвучили ще одне звернення до вищих органів влади – щодо фінансового забезпечення перерахунку пенсій ветеранам органів внутрішніх справ.

Загалом знаковими за цей період є:

  • обрання представників громадськості до складу поліцейської комісії Управління поліції охорони в Закарпатській області та  Управління патрульної поліції в містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
  • ухвалення рішення «Про комунальні заклади культури Закарпатської обласної ради».

Вкрай необхідними є документи, які затвердили депутати обласної ради за цей час:

  • Статут комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради» у новій редакції;
  • Положення про Наглядову раду комунальних підприємств Закарпатської обласної ради;
  • Положення про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області.

З метою впорядкування діяльності комунальних закладів обласної ради прийнято рішення «Про комунальні установи соціального захисту населення Закарпатської обласної ради», згідно з яким перейменовано окремі установи та затверджено відповідні положення.

Важливий блок за аналізований період склали рішення про ефективне використання надр та майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області.

Депутати затвердили також низку установчих документів комунальних закладів культури та охорони здоров’я, погодили директорів обласного музею архітектури та побуту, обласного краєзнавчого музею імені
Т.Легоцького, Мукачівського психоневрологічного інтернату, Тячівського соціально-реабілітаційного центру для осіб з інвалідністю, призначили головних лікарів обласного центру медико-соціальної експертизи і обласної дитячої лікарні.

На вимогу депутатів заслухано актуальну інформацію щодо фінансування інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які реалізовуються в області за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, та проектні пропозиції. Символічним є те, що у день відзначення професійного свята працівників органів місцевого самоврядування – 7 грудня 2016 року, на другому пленарному засіданні п’ятої сесії обласної ради проведено звітування голови обласної ради про роботу за перший рік роботи ради та ухвалено відповідне рішення.

Також народні обранці краю заслухали інформацію про роботу головного редактора газети «Новини Закарпаття», а також звіти керівників обласних комунальних підприємств: «Русинка», «Інститут проектування міст і сіл» («Закарпатдіпромісто»), «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради», Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт «Ужгород», Закарпатське обласне комунальне підприємство «Будкомплектторг».

За цей час підтримано ініціативи громад щодо перейменування ряду населених пунктів та надіслано в установленому порядку клопотання до Верховної Ради України.

У порядку контролю та на виконання відповідного рішення обласної ради на пленарних засіданнях заслухано 31 інформацію про хід виконання регіональних обласних програм та 13 інформацій – щодо результатів виконання програм, термін дії яких завершився торік. Ґрунтовні звіти щодо цього надали розробники таких рішень: Програми розвитку дошкільної освіти у Закарпатській області на період до 2017 року; Програми розвитку освіти Закарпаття на 2013 – 2022 роки; Регіональної програми «Спортивний майданчик» на 2016 – 2020 роки; Регіональної програми з ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування на 2015 – 2018 роки; Програми створення та накопичення регіонального матеріального резерву та засобів індивідуального захисту органів дихання непрацюючого населення Закарпатської області на 2016 – 2020 роки; Програми розвитку туризму і курортів у Закарпатській області на 2016 – 2020 роки; Регіональної програми «Молодь Закарпаття» на 2016 – 2020 роки тощо.

Таким чином, упродовж року керівництвом та виконавчим апаратом обласної ради проводилась відповідна робота щодо забезпечення виконання рішень ради, підготовки матеріалів до засідань постійних комісій та пленарних засідань ради, вивчення і впровадження позитивного досвіду органів місцевого самоврядування інших регіонів України та зарубіжних країн із розв’язання проблемних питань життєдіяльності територіальних громад.

Голова обласної ради, його заступники зустрічалися із представниками владних, виробничих структур і соціальної сфери, науковцями, діячами культури, освіти, мистецтва, громадським активом.

Однією із знакових та довгоочікуваних за цей період стала символічна церемонія запалення Президентами України та Словаччини «зеленого світла» безвізовому режиму для України, яка відбулася 11 червня на митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС за участю високопосадовців, дипломатів, керівників області, представників мас-медіа, громадськості.

Цій важливій події передували неодноразові зустрічі та домовленості на рівні держави. Так, напередодні 24 травня голова обласної ради та голова облдержадміністрації взяли участь у виїзній нараді у Волинській області під головуванням Президента України П. О. Порошенка щодо створення належних умов для реалізації громадянами України права на безвізове відвідування країн Європейського Союзу.

На сьогодні проблемним і надалі залишається питання пошуку фінансових ресурсів та правової підтримки ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород», що дасть можливість відновити діяльність єдиного у Закарпатті авіапідприємства, перетворити його на міжнародний транспортний вузол.

З цього приводу керівництвом обласної ради проведено низку зустрічей із керівниками вітчизняних структур та зарубіжними партнерами, зокрема відбулися перемовини з угорськими інвесторами щодо можливості залучення грантових коштів у розбудову Ужгородського летовища та належного його функціонування.

На контролі обласної ради також перебуває і питання децентралізації влади. Так, 2 лютого проведено зібрання представників Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України та Регіональної платформи розвитку місцевого самоврядування, основною темою якого визначено активізацію прийняття законопроектів децентралізаційної реформи.

24 червня голова Закарпатської облради виступив на форумі місцевого розвитку Карпатського регіону на тему «Децентралізація: вектори руху для посилення спроможностей місцевих громад», який проходив у м. Трускавець за участю Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Маршалика Сейму Республіки Польща Марека Кухцінського, віце-прем’єра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, представників регіональних органів місцевого самоврядування Республіки Польща та Румунії.

Створення спроможних громад, наділення таких необхідними повноваженнями та ресурсами для їх реалізації – є першим кроком до вирішення багатьох проблем кожного села, селища, містечка, які накопичувалися роками. Ці переваги на собі повністю відчули дві об’єднані громади Тячівського району – Вільховецька сільська та Тячівська міська, а також Полянська сільська громада Свалявського району. Цьогоріч активно у цьому напрямку почали працювати Іршавська та Перечинська міські територіальні громади. Нещодавно, до цього процесу долучилася і Баранинська сільська громада Ужгородського району, до якої 29 жовтня проведено перші місцеві вибори.

Стало традицією проведення обласною радою виїзних зустрічей, робочих поїздок, прийомів громадян, на яких порушуються актуальні питання щодо необхідності будівництва і ремонту автодоріг, берегоукріплення, облаштування спортивних майданчиків у гірських селах, реконструкції об’єктів соціальної сфери та ін.

Наочним прикладом є відкриття 24 січня у Виноградові хоспісу. Для завершення реконструкції цього об’єкта та закупівлі сучасного обладнання торік обласною радою було виділено десять мільйонів двісті тисяч гривень. Цей хоспіс вважався незавершеним довгобудом, реконструкція якого розпочалася ще у 2012 році за грантові кошти ЄС. Завдяки особистому втручанню керівників області вдалося дофінансувати та завершити всі необхідні будівельні роботи і закупити сучасне обладнання для хворих.

Значна увага приділялася впорядкуванню прикордонної інфраструктури. Так, на відрізку дороги до КПП «Дяково» на українсько-румунському кордоні в межах Закарпаття було запропоновано Тимчасову схему організації  дорожнього  руху. Таке спільне рішення ухвалили під час виїзного засідання 22 червня представники обласної, місцевої влади, районного відділу поліції, митного поста «Дяково», прикордонної служби, «Укртрансбезпеки», громадськості. Однак, на жаль, суб’єкти виконання цього рішення через низку обставин як суб’єктивного, так і об’єктивного характеру, не докладають необхідних зусиль для впровадження у життя згаданого рішення.

Також учасники наради шукали шляхів уникнення черг з автомобілістів на КПП «Вилок», що на українсько-угорському кордоні, та направили напрацьовані рекомендації до компетентних органів.

Важливу роль у налагодженні співпраці обласної ради з органами місцевого самоврядування області відіграє Координаційна рада з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, яка за цей період розпочала ефективну роботу. У звітному періоді нею розглянуто питання ведення лісового господарства, проведення ремонтів, утримання автодоріг; проблеми водозабезпечення і водовідведення у сільських населених пунктах області, розвитку туристично-рекреаційної галузі, особливості організації та функціонування системи місцевого самоврядування тощо.

Усі засідання були виїзними та присвячувались одночасно ознайомленню з досвідом співпраці органів місцевого самоврядування та виконавчої влади у вирішенні актуальних питань соціально-економічного, культурного, освітнього розвитку громад. Така форма роботи сприяє поширенню кращої практики, конструктивного і дієвого підходу влади до розв’язання проблем функціонування місцевого господарства і забезпечення життєдіяльності територій, зміцненню та вдосконаленню зв’язків між органами влади та населенням, дієво працює на загальну справу. Незважаючи на те, що ради та держадміністрації – це різні гілки влади, для жителів – влада єдина, і зусилля її спрямовані на результативну співпрацю задля сталого розвитку територій та задоволення потреб громадян.

За підсумками зустрічей учасники Координаційної ради прийняли важливі рекомендації та визначили пріоритети з обговорених питань (додаток 4 до звіту).

Одним із важливих напрямків діяльності обласної ради є питання співробітництва між територіальними громадами та владою європейських країн. За цей період проведено низку заходів, спрямованих на розвиток громад, підвищення ефективності транскордонної співпраці та залученню додаткових коштів для розвитку регіону.

У зв’язку з цим тривала робота із поглиблення міжнародної співпраці, що дасть можливість додатково залучати кошти соціального розвитку територіальних громад області у вигляді технічної допомоги з регіональних європейських фондів на виконання проектів у навчальних та соціально-культурних закладах (додаток 5 до звіту).

Активізовано у звітному періоді також роботу, спрямовану на поглиблення міжнародної співпраці і з угорськими партнерами. Майже 100 проектів із енергозбереження, капітального ремонту установ соціальної сфери загальною вартістю більше 30 мільйонів гривень реалізовано за останні три роки спільно з угорськими партнерами в рамках програми Східного партнерства.

Цьогоріч Закарпаття отримало від уряду Угорщини гуманітарний вантаж із хірургічними інструментами та іншими засобами медичного призначення вартістю 405 тисяч євро. Упродовж останніх двох років з ініціативи резидентів та лікарів Семелвейської університетської клініки та за підтримки уряду Угорщини було проведено скринінгове обстеження стану здоров’я жителів 15 населених пунктів Закарпаття.

Так, наші угорські сусіди повністю забезпечили Закарпатський край необхідними дитячими вакцинами, які були відсутні, або їх було у недостатній кількості у лікарнях. Також цього року обласна лікарня ім. Андрія Новака отримала з Угорщини розчини для перитонеального діалізу для хворих з хронічною нирковою недостатністю на суму 750 тисяч гривень.

За сприяння Комітету Регіонів ЄС, Уряду Угорщини, згідно з рішеннями Загальних зборів Саболч-Сатмар-Березької області Угорщини та Закарпатської обласної ради діє Європейське об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю ТИСА (Tisza EGTC), презентація якого відбулася 27 травня в сесійній залі Закарпатської обласної ради. Завдяки цьому територіальні громади Закарпаття отримали унікальну можливість співпрацювати з ЄС у новому форматі задля впровадження економічних, інвестиційних, екологічних, інфраструктурних та культурно-освітніх проектів. Наразі відкрито конкурс Євросоюзу щодо фінансування проектів у галузі охорони навколишнього середовища: Закарпатська область та область Саболч-Сатмар-Берег вже подали спільну заявку на перше коло конкурсу Програми ENI CBC 2014 – 2020 Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна для отримання гранту у сфері поводження з твердими побутовими відходами.

Крім цього, в процесі підготовки – низка важливих інвестиційних проектів, які будуть реалізовані через Tisza EGTC. Так, у найближчих планах впровадження на Закарпатті унікальної медичної установи – одноденної хірургії. Про це домовились під час чергової робочої зустрічі в Ужгороді представники ЄОТС ТИСА, Закарпатської обласної ради, Угорського центру розвитку та Центру охорони здоров’я міста Будаорш, підписавши Рамкову угоду про співпрацю між Угорським центром розвитку та ЄОТС ТИСА, яку скріпили своїми підписами Антал Кішш, виконавчий директор Угорського центру розвитку та Оскар Шестак, голова ЄОТС ТИСА.

Також активізовано заходи, покликані зробити тіснішим співробітництво у словацько-українському транскордонному регіоні, зокрема у сфері планування прикордонного розвитку шляхом запровадження спільного інноваційного процесу. Як приклад, партнери з АРР «Закарпаття» Закарпатської обласної ради та АРР «Кошіце» успішно реалізували проект транскордонного співробітництва «Ув’язка та інноваційний підхід до планування розвитку транскордонного словацько-українського регіону», який охоплює Великоберезнянський, Перечинський та Ужгородський райони, у Словаччині – Кошицький і Пряшівський краї.

За цей період проведено низку спільних загальнополітичних та культурних заходів міжрегіонального співробітництва. Зокрема, з метою розвитку партнерських відносин за участю представників органів місцевого самоврядування та виконавчої влади щорічно проводяться Дні добросусідства на кордонах із країнами ЄС – Угорщиною, Словаччиною, Польщею і Румунією. Ці заходи дозволяють у неформальній, дружній атмосфері встановити партнерські зв’язки, обговорити поточні питання та майбутні плани.

Так, 13 травня у міжнародному пункті пропуску «Малий Березний-Убля» на українсько-словацькому кордоні пройшла традиційна зустріч закарпатців із представниками Пряшівського і Кошицького самоврядних країв. Тут відбулася урочиста церемонія підписання документів: угоди про співробітництво між селами Пчолине Пряшівського краю Словаччини та Гребля Іршавського району, Русковце Кошицького краю Словаччини та Худльово Ужгородського району.

Також активізовано транскордонну співпрацю із румунськими партнерами. Так, 3 серпня керівники Закарпаття обговорили спільні пріоритетні інвестиційні проекти з головою повітової ради Сату-Маре Чобо Потокі. Порушувалися такі ключові питання: зелений туризм, розбудова прикордонної інфраструктури, введення спільних туристичних маршрутів, збереження навколишнього середовища, функціонування аеропорту «Ужгород» тощо. Також перемовини стосувалися будівництва сміттєпереробного заводу: румунські колеги ділилися набутим досвідом із переробки та спалювання твердих побутових відходів на території повіту Сату-Маре.

22 квітня на Тячівщині у селі Нижня Апша відбулися українсько-румунський День добросусідства та зустріч з офіційною делегацію румунських повітів Марамуреш та Сату-Маре у пункті пропуску «Солотвино-Сігет Мармацієй».

Після офіційних виступів в урочистій обстановці підписано Програму спільних дій Закарпатської ОДА, префектури повіту Марамуреш та префектури повіту Сату-Маре на 2018 рік. Також було підписано угоду про співробітництво сільських голів Ваду Ізей Влашин Петру та Хижа – Іваном Гайдуком.

За цей час представники обласної ради вивчали словацько-норвезький підхід та інструменти у вирішенні проблематики зміни клімату в якості глобальної загрози під час тематичного дводенного семінару, який відбувся наприкінці квітня у словацькому місті Кошице. У рамках цього заходу делегація Закарпаття представила спільний українсько-словацький проект, націлений на інноваційний підхід до регіонального та місцевого планування.

Обласною радою спільно з виконавчою владою здійснюються кроки з налагодження співпраці і з польськими партнерами. 2 червня обговорено з цими європейськими сусідами, як прискорити завершення будівництва туберкульозного диспансеру на Тячівщині та мінімально знизити захворюваність туберкульозу на Закарпатті із впровадженням інноваційних європейських підходів до лікування. З цією метою планується введення в дію сучасних мобільних діагностичних кабінетів, що передбачено в рамках реалізації Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Польща-Білорусь-Україна 2014 – 2020 роки». Загалом для реалізації проекту передбачено 6,4 млн євро. У цьому році облрада вже виділила 3,2 млн грн для підготовки проектно-кошторисної документації із завершення будівництва туберкульозної лікарні та необхідних документів по облаштуванню приміщень сучасним медобладнанням, у тому числі комп’ютерною томографією.

У результаті таких зустрічей стала більш зримою також перспектива відкриття на закарпатській ділянці українсько-польського кордону пункту пропуску «Лубня-Волосате».

Під час зустрічі 7 червня голови Закарпатської облради Рівіса М. М. з німецькою делегацією з м. Дрезден, саксонські парламентарі зацікавилися розбудовою прикордонної та дорожньої інфраструктури Закарпаття.

11 травня під час зустрічі керівництва області з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Хорватії Томіславом Відошевічем в Україні йшлося про відкриття Почесного консульства Хорватії в Закарпатській області та підтримку намірів активізувати співпрацю.

Обласна рада приділяє значну увагу питанням енергозбереження та екологічної безпеки в області. З цією метою в обласній раді з експертами ПРООН обговорено шляхи стимулювання використання біоенергетичних технологій у тепло- та гарячому водопостачанні в Закарпатській області у рамках співпраці проекту ПРООН/ГЕФ «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні».

Також відбулися міські зібрання, присвячені актуальній темі сьогодення «Поводження з твердими побутовими відходами: розподіл фінансового навантаження» –  з метою заохочення інвестування екологічно безпечних технологій з переробки та утилізації відходів.

У продовження цієї теми 16 червня в обласній раді на засіданні круглого столу обговорили екологічні проблеми Закарпатської області та шляхи їх розв’язання. За результатами дискусії напрацьовано Резолюцію, що покликана допомогти втілити в життя принципи збалансованого еколого-економічного розвитку нашого краю.

Посилилася і міжрегіональна співпраця органів самоврядування. 28 квітня у Свалявській райраді відбулася робоча зустріч Асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна», у якій взяли участь керівники та депутати Закарпатської та Львівської обласних рад, виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна», представники органів місцевого самоврядування, мас-медіа та громадськості. Темою зібрання стало важливе для громад питання: проекти регіонального розвитку та транскордонного співробітництва – можливості для органів місцевого самоврядування Закарпатської області.

На зібранні презентували Програму транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014 – 2020: підсумки для Закарпаття, обговорювали нові можливості співпраці з підготовки проектів, які покликані сприяти забезпеченню інтегрованого та сталого регіонального розвитку партнерських країн у новому Європейському Інструменті Сусідства. Жителі чотирьох польських воєводств, чотирьох білоруських і шести українських областей мають можливість співпрацювати у питаннях збереження історичної спадщини, підвищення доступності регіонів, розвиток міцного та стійкого до кліматичних впливів транспорту, комунікаційних мереж і систем, спільних викликів у галузі захисту і безпеки, сприяння управлінню кордонами та безпекою, мобільністю та міграцією.

Присутні ознайомились із макрорегіональною Стратегією Європейського Союзу для Карпатського регіону та перспективами розвитку територій після 2020 року.

25 червня у рамках Форуму місцевого розвитку, який проходив у Трускавці, Закарпаття, Львівщина та Чернівеччина підписали декларацію про утворення неформальної платформи співпраці самоврядних регіональних органів Карпат. Йшлося про посилення міжрегіональної співпраці для підвищення ефективності регіонального розвитку в Карпатах. Під час Форуму презентовано Карпатську макрорегіональну стратегію Європейського Союзу, обговорено ключові проблеми місцевого розвитку, перспективи координації зусиль органів місцевого самоврядування, виконавчої влади усіх рівнів задля забезпечення сталого розвитку та економічного зростання територій.

Активною була й співпраця обласної ради з Асоціацією районних та обласних рад щодо опрацювання різноманітних законопроектів України та інших нормативних документів.

Значна увага і зусилля обласної ради спрямовувалися на допомогу учасникам антитерористичної операції на Сході України та їх сім’ям. Так, для підтримки крайових воїнів АТО затверджено Обласну комплексну програму щодо соціальної підтримки, адаптації військовослужбовців учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, вшанування пам’яті загиблих, Обласну програму «Турбота» щодо посилення соціального захисту громадян, де важливе місце відведено підтримці воїнів АТО та їх сімей, створено обласну координаційну раду з вирішення проблемних питань цієї категорії населення. Вкрай необхідним є прийняття 21 вересня Комплексної соціально-економічної програми забезпечення молоді, учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб житлом в Закарпатській області на 2018 – 2022 роки.

25 квітня на базі ОКТМО «Фтизіатрія» в м. Ужгороді відбувся День депутата обласної ради, де обговорено стан протидії захворюванню на туберкульоз у нашому краї та виконання відповідної обласної Програми за попередні роки.

Свою позитивну роль у налагодженні ефективної роботи обласної ради відіграє її виконавчий апарат, працівники якого надають якісну методичну і практичну допомогу в забезпеченні роботи постійних комісій, президії обласної ради, депутатам обласної ради, а також місцевим радам у розв’язанні різнопланових питань їх діяльності.

За звітний період керівництво та виконавчий апарат обласної ради також брали активну участь у навчально-освітньому, мистецькому та культурному житті краю. Загалом обласна рада постійно здійснює багато інших заходів, спрямованих на вирішення актуальних питань життєзабезпечення регіону.

Працівники виконавчого апарату в повному обсязі забезпечували організаційну, методичну, правову підготовку сесій, президії, постійних комісій, нарад, інших заходів, що проводилися спільно з облдержадміністрацією, брали активну участь в опрацюванні різноманітних законопроектів та інших нормативних документів, надавали консультативно-методичну і практичну допомогу посадовим особам районних, міських та сільських рад, у тому числі з виїздом на місця.

Невід’ємною складовою роботи обласної ради, як і передбачає чинне законодавство, є діяльність її 9-и постійних комісій, яка спрямовувалася на вивчення, попередній розгляд і підготовку питань, що належать до компетенції кожної з них (додаток 6 до звіту).

Профільні постійні комісії детально опрацьовують проекти рішень, готують відповідні висновки та рекомендації, вносять зміни та доповнення, ініціюють розгляд окремих питань. За звітний період проведено 73 засідання постійних комісій, на яких розглянуто понад 500 питань та у порядку контролю заслухано інформації про хід виконання 50-и регіональних програм.

Особлива увага за цей час була приділена питанням здійснення повноважень з управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, оскільки саме право розпорядження майном є однією з головних ознак матеріальної та фінансової спроможності органу місцевого самоврядування та суттєвим джерелом наповнення обласного бюджету і засобом реалізації соціально-економічної політики в регіоні.

Одним із основних напрямів діяльності Закарпатської обласної ради є здійснення повноважень з управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, з метою збереження та підвищення ефективності його використання.

На сьогодні матеріальну основу місцевого самоврядування обласного рівня складають 175 об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та 98 бюджетних установ.

Упродовж 2017 року обласною радою було прийнято у власність 5 об’єктів нерухомості у місті Ужгород та районах, загальною площею 7133 кв.м.

З початку 2017 року на розгляд сесій Закарпатської обласної ради винесено та затверджено звіти про роботу керівників семи комунальних підприємств за 2016 рік та надано роз’яснення і рекомендації щодо підвищення ефективності роботи цих підприємств.

Загалом підвищення ефективності використання комунального майна забезпечується шляхом передачі його в оренду фізичним особам-підприємцям та юридичним особам. Як власник і розпорядник майна, обласна рада здійснює роботу з удосконалення процедури передачі майна в оренду на засадах прозорості та відкритості. Цьому сприяє визначений законодавством та рішеннями ради механізм передачі в оренду майна спільної власності, а відтак – обсяги надходжень від оренди збільшуються.

З питань управління майном комунальної власності підготовлено 33 проекти рішень обласної ради та 17 розпоряджень голови ради. За звітний період відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» управлінням з питань забезпечення повноважень щодо управління об’єктами спільної власності розглянуто 195 звернень підприємств, установ, організацій, районних та міських рад.

Станом на 01 листопада 2017 року обласна рада виступає орендодавцем у 62 договорах оренди, у тому числі 3 договори – з бюджетними організаціями.

З метою збільшення показників за обсягами отриманих прибутків за рахунок підвищення ефективності використання майна, радою прийнято рішення від 22.12.2016 № 594 «Про заходи щодо підвищення ефективності використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» відповідно до якого, бюджетним установам запропоновано укласти на пільгових умовах договори оренди нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 «Б», а звільнені такими установами приміщення, запропоновано для передачі в оренду суб’єктам підприємницької діяльності.

Аналіз показників надходжень грошових коштів по прямих договорах оренди за 2015-2017 роки свідчить про те, що середньомісячний дохід від орендної плати зріс від 102 673,75 грн у 2015 році до 240 981,50 грн у 2017 році. Отже, у порівнянні з 2015 роком, середньомісячний розмір надходжень до бюджету зріс на 234,71 %.

Щодо надходжень по договорах оренди, укладених балансоутримувачами (непрямі договори оренди), то поповнення обласного бюджету за січень – жовтень 2017 року становлять 1003160,15 грн.

Загальна сума надходжень до обласного бюджету за звітний період становить 2 508 510,47 грн. Прогнозований дохід обласної ради від оренди комунального майна у 2017 році складе понад 3 000 000 грн.

Відповідно до рішення обласної ради «Про затвердження Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності для оцінки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області» проведено 26 конкурсів із відбору суб’єктів оціночної діяльності об’єктів, що належать до майна комунальної власності, в тому числі здійснено 31 експертну оцінку.

За звітний період подано 6 позовних заяв про стягнення коштів та розірвання договорів оренди, що збільшило надходження до обласного бюджету у розмірі 167,7 тис. грн. Крім того, виграно спори про право власності на три об’єкти нерухомості загальною площею 3 713,5 кв. м.

Також було організовано виконання робіт з реконструкції та капітального ремонту об’єктів спільної власності та укладено договори на виконання будівельних робіт загальною вартістю 2922,0 тис. грн.

Закарпатська обласна рада, як орган публічної влади, неухильно дотримується у своїй діяльності норм законів України «Про доступ до публічної інформації» та «Про відкритість використання публічних коштів», які визначають умови та порядок забезпечення доступу до інформації, якою володіє орган місцевого самоврядування.

Виконавчим апаратом ведеться та узагальнюється робота в сфері доступу до публічної інформації. Одним із шляхів забезпечення доступу до публічної інформації є надання інформації за запитами.

Так, протягом січня-листопада 2017 року до обласної ради надійшло 106 запитів, з них: 83 запити від юридичних осіб, 23 – від фізичних осіб. Слід зазначити, що цей показник є найвищим за 6 років із часу набрання чинності Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Запитувану інформацію надано по 79 запитах, що становить 75%, перенаправлено належним розпорядникам інформації 23 запити, що становить 22%. За 4 (3%) запитами відмовлено в наданні інформації, оскільки вони стосувались інформації про третіх осіб або інформації, розпорядником якої не є обласна рада.

Щодо тематики запитів, це питання: діяльності депутатів обласної ради, зокрема, відвідуваності засідань постійних комісій та сесій обласної ради, кількості їх помічників-консультантів, декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру депутатів та керівництва обласної ради.

Крім того, запитувачів цікавили питання управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області. Зокрема, порядок процедури відчуження, передачі основних засобів, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ та міст області, перелік об’єктів спільної власності, а також тих, що передані в оренду та інше право користування.

Автори інформаційних запитів також просили надати копії рішень сесій обласної ради, протоколів пленарних засідань та результати поіменних голосувань, копії розпоряджень голови обласної ради, кошторис видатків на утримання обласної ради та її виконавчого апарату у 2017 році, витрат на оплату праці керівництва обласної ради.

Відповіді на запити про надання публічної інформації надавались у спосіб, обраний запитувачем, та у визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації» строки.

Протягом звітного періоду до обласної ради надійшло 2495 звернень громадян, у тому числі: 1510 звернень було подано особисто громадянами, 458 звернень − під час прийому керівництвом та депутатами обласної ради, 527 – надійшло поштою.

З урахуванням колективних звернень (9), до обласної ради звернулись всього 2955 осіб, що на 920 осіб більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У розрізі територіальних громад: м. Ужгород (705 – 30,8%), Ужгородський район (268 – 11,71%), Перечинський район (291 – 12,71%) Виноградівський район (147 – 6,4%) та Хустський район (146 – 6,3 %).

За соціальним статусом заявників найбільше звернень від пенсіонерів (1250 – 52,33%), інвалідів (671 – 27,0%), дітей війни (1110 – 44, 1 %), багатодітних сімей (72 – 4,1 %), дітей-інвалідів (141 – 6,2 %), учасників АТО ( 75 – 3%).

Практично всі питання, що порушувались у зверненнях пільгових категорій населення, обласна рада вирішила позитивно.

Переважна кількість заяв і скарг стосуються питань соціального захисту – 2247, що становить 90,1%. Зокрема, за звітний період до обласної ради звернулося 2127 громадян (інваліди, пенсіонери, хворі, які потребують лікування, одинокі громадяни похилого віку, багатодітні, сироти, учасники АТО), з яких станом на 01.12.2017 року 1245 осіб отримали матеріальну допомогу за програмою «Турбота» на суму близько 2,0 млн гривень.

Протягом зазначеного періоду відповідно до Порядку надання одноразової  матеріальної  допомоги громадянам, які внаслідок недостатнього матеріального забезпечення потребують соціальної підтримки, затвердженого рішенням обласної ради 16.02.2017 № 666, депутатами обласної ради надано:

допомоги – 357 важкохворим громадянам на суму 2,8 млн гривень;

одноразової матеріальної допомоги – 226 малозабезпеченим громадянам на суму понад 600 тисяч гривень.

Одним із важливих чинників у діяльності ради є інформаційна робота, що забезпечує прозорість і гласність.Співпраця із засобами масової інформації та відкритість у діяльності обласної ради була і залишається одним із напрямів роботи. Обласна рада своєчасно інформує громадськість про важливі заходи і події, що відбуваються за участі керівництва та депутатів обласної ради.

У звітному періоді постійна увага приділялась оперативному інформуванню населення щодо діяльності ради в сесійний, міжсесійний та міжпленарні періоди, доведенню до відома громадськості повідомлень про ухвалені рішення та їх виконання, реагування на депутатські запити і звернення громадян. Практично жоден із заходів обласної ради не проводився без участі представників ЗМІ, у тому числі: прес-конференції керівництва обласної ради; виступи голови обласної ради у ЗМІ; «круглі столи» з представниками громадських організацій і об’єднань громадян; громадські обговорення; наради обласного рівня.

Відділом прес-служби підготовлено та опубліковано на сайті облради близько 500 інформацій про діяльність голови облради, його заступників, депутатів, роботу профільних комісій, президії, пленарних засідань ради, а також прийому громадян з особистих питань відповідно до затвердженого графіку.

За цей період на сторінках всеукраїнських видань «Голос України», «Урядовий кур’єр» та міжнародного журналу «Громада» публікувалось ряд розлогих інтерв’ю з керівництвом облради, а в обласній газеті «Новини Закарпаття» – про участь керівництва облради у заходах, які проводились в області, ділових зустрічах і перемовинах з керівниками партнерських регіонів сусідніх держав та делегацій. Усі інформації традиційно оприлюднювались на сторінках районних та міських видань.

Систематично висвітлювалась робота облради і в інших обласних газетах: «Неділя», «Карпатський об’єктив», «РІО». Слід відзначити успішне творче співробітництво депутатів обласної ради із Інтернет виданнями та електронними ЗМІ.

Загалом обласна рада сьомого скликання впродовж звітного періоду працювала активно, системно, у повному обсязі забезпечуючи виконання прийнятих рішень та вирішуючи нагальні проблеми закарпатців. Запорукою цього стала тісна співпраця з обласною державною адміністрацією, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування всіх рівнів у розумінні спільних проблем, підтримці численних ініціатив та пропозицій, розв’язанні назрілих проблем закарпатського краю.

Керівництво обласної ради, депутатський корпус та виконавчий апарат обласної ради і надалі здійснюватимуть свою роботу послідовно і конструктивно у напрямку забезпечення контролю за виконанням делегованих обласною радою повноважень, в інтересах територіальних громад області.

 

ЗВІТ ГОЛОВИ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ VІІ СКЛИКАННЯ

РІВІСА М.М.

Про роботу ради за період

з 19 листопада 2015 року по 01 грудня 2016 року

З початку роботи Закарпатської обласної ради VІІ скликання минуло більше року. Відтак, прийшов час підбивати перші підсумки діяльності депутатського корпусу та керівництва ради. Оскільки обласна рада – це насамперед колегіальний орган, який представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області, то і говорити про результати роботи ради можна тільки в цілому, не розділяючи окремо на роботу голови ради, його заступників, президії, профільних постійних комісій, депутатських фракцій, депутатів та виконавчого апарату ради.

Трохи загальновідомих фактів: до теперішнього складу обласної ради входить 64 депутати обраних у багатомандатному виборчому окрузі від шести політичних партій: 1) Закарпатської обласної організації політичної партії «Єдиний Центр» – 19 депутатів; 2) Закарпатської територіальної організації партії «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» – 15 депутатів; 3) Закарпатської обласної організації партії «Відродження» – 11 депутатів; 4) Закарпатської обласної організації «КМКС» Партія угорців України – 8 депутатів; 5) Закарпатської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» – 7 депутатів; 6) Регіональної організації політичної партії «Опозиційний блок» у Закарпатській області – 4 депутати.

Депутати також представляють різні галузі економіки, соціально-культурної сфери, державних органів та громадських організацій. Значна частина депутатів пройшли школу депутатської діяльності у органах місцевого самоврядування різних рівнів, 24 з них обиралися до складу обласної ради попередніх скликань. Це високопрофесійні авторитетні люди, які мають великий досвід депутатської, громадської та суспільно-політичної діяльності, добре розуміються на економічних та соціально-культурних питаннях області.

Обласна рада здійснює свою роботу сесійно та у формі засідань профільних постійних комісій, яких утворено дев’ять. Також діє президія обласної ради, як консультативно-дорадчий орган, основним завданням якого є формування пропозицій до порядку денного сесій, а у разі необхідності – Регламентом роботи Закарпатської обласної ради VІІ скликання передбачена можливість проведення засідань погоджувальної ради депутатських фракцій, що є нововведенням цього скликання.

За цей час обласною радою проведено чотири сесії, кожна з яких складалася із декількох пленарних засідань. Зараз триває друге пленарне засідання п’ятої сесії. Загалом відбулося дванадцять пленарних засідань, на яких ухвалено 533 рішення з питань регіонального масштабу в інтересах реалізації завдань і функцій державної влади та місцевого самоврядування, враховуючи думки депутатів та їх виборців. Це у півтора рази більше, ніж за відповідний період минулого скликання та майже 40% від загальної кількості всіх рішень прийнятих протягом 2010-2015 років (для порівняння: з листопада 2010 року по грудень 2011 року обласною радою VІ скликання проведено 9 пленарних засідань, на яких прийнято 340 рішень, всього за час роботи ради обласної ради VІ скликання було прийнято 1373 рішення, тоді як з листопада 2015 року по грудень 2016 року обласною радою VІІ скликання проведено 12 пленарних засідань, на яких прийнято 533 рішення).

Загалом обласна рада сьомого скликання, продовжуючи позитивні традиції попередніх скликань, доводить свою спроможність ефективно працювати для розвитку громади краю. Пріоритетами діяльності були і залишаються: соціальний захист громадян, розвиток медицини, освіти, культури, науки, туризму, спорту, налагодження міжрегіональних зв’язків, залучення інвестицій. Здатність об’єднуватися навколо найбільш важливих питань для життєдіяльності регіонів підтверджується як високим рівнем дисциплінованості депутатського корпусу (найнижчий рівень явки на пленарні засідання становив 46 депутатів), так і тим, що переважна частина рішень приймаються майже одноголосно.

З початку діяльності обласної ради VІІ скликання затверджено 46 галузевих програм, які сприяють сталому розвитку нашої області. Це значно більше у порівнянні з аналогічним періодом минулої каденції (для порівняння: з листопада 2010 року по грудень 2011 року обласної ради VІ скликання прийнято 38 програм). Цей результат був би неможливий без тісної та злагодженої роботи всього депутатського корпусу, фракцій та постійних комісій, а також структурних підрозділів обласної державної адміністрації та виконавчого апарату ради.

Ухвалені документи покликані сприяти прискоренню різних напрямків соціально-економічного та культурного розвитку нашого краю та охоплюють всі аспекти життя області.

Так, за цей період здійснено низку заходів, спрямованих на підтримку військовослужбовців, які перебувають у зоні антитерористичної операції на сході країни. Обласна рада докладає всі можливі зусилля для забезпечення миру і стабільності в нашій області та всіляко підтримує учасників АТО і їх родини. Зокрема, ухвалено важливі програми щодо: надання шефської допомоги військовим частинам, які розташовані на території області; підвищення спроможності та поліпшення умов несення служби у відділах прикордонної служби на українсько-угорському, українсько-словацькому, українсько-польському та українсько-румунському державних кордонах, а також  Програму матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони, які формуються в зоні територіальної оборони № 4 (Закарпатська область).

Однією з дієвих форм депутатської роботи є депутатські запити та звернення. За звітний період  для розгляду за належністю у відповідні обласні структури скеровано 192 запити. Це у 4,5 рази більше ніж у аналогічному періоді 6-го скликання (для порівняння: з листопада 2010 року по грудень 2011 року обласної ради VІ скликання підтримано 47 депутатських запитів). При цьому склад депутатського корпусу значно менший від складу попереднього скликання (64 проти 108).

Понад сто депутатських звернень у міжсесійний період спрямовано для реагування за належністю до відповідних органів та установ області. Кожне третє звернення чи запит стосувалися виділення коштів на ремонт та реконструкцію закладів соціально-культурного призначення, автомобільних доріг, енергетичних мереж, енергопостачання населених пунктів та інші. Кожне десяте – порушення вимог законодавства у різних сферах. У значній частині депутатських звернень йшлося про необхідність вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку краю, зокрема з розв’язання земельних спорів, розвитку освіти, культури, охорони здоров’я, роботи дошкільних закладів тощо. Не менш важливим є блок звернень та запитів, що стосуються дороговартісного лікування важкохворих закарпатців.

За виконанням депутатських звернень та запитів виконавчим апаратом  установлено контроль. Низку відповідей на запити і звернення розглянуто на засіданнях профільних депутатських комісій, а пропозиції, які в них містилися, враховано при підготовці рішень обласної ради, у тому числі при внесенні змін до обласного бюджету. На всі звернення отримано відповіді, багато з них враховано, інші – на стадії вирішення.

У той же час, слід відмітити, що частина відповідей на депутатські запити та звернення були суто формальними за своїм змістом і, замість розв’язання порушеного питання по суті, містили тільки роз’яснення механізму їх вирішення. Це говорить про те, що такі інструменти депутатської роботи, як запити і звернення не завжди є ефективними, особливо, якщо стосуються необхідності вирішення масштабних чи системних проблем на рівні конкретної адміністративно-територіальної одиниці області: села, селища чи міста. Тому вбачається необхідним вдосконалювати в цьому напрямку подальшу роботу виконавчого апарату обласної ради для того, щоб забезпечити депутатам максимально широкі можливості для використання ними інших, передбачених законом повноважень: права брати участь з правом дорадчого голосу в роботі інших органів місцевого самоврядування області, права порушувати перед місцевими органами виконавчої влади, відповідними органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності питання, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;  права на невідкладний прийом керівниками місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності питання, правоохоронних та контролюючих органів області.

Також слід зауважити, що депутати обласної ради VІІ скликання велику увагу приділяють питанням, вирішення яких можливо тільки на загальнодержавному рівні. Так, з початку діяльності цієї каденції депутати обласної ради спрямували  45 звернень до центральних органів державної влади (Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, галузевих міністерств та відомств) з питань життєзабезпечення області: економічного і соціального розвитку, транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Цей показник у два з половиною рази вищий, проти прийнятих звернень за цей час депутатами минулої каденції (для порівняння: з листопада 2010 року по грудень 2011 року обласної ради VІ скликання прийнято 27 звернень до центральних органів державної влади).

Добре усвідомлюючи виклики сьогодення обласна рада піднімала в своїх зверненнях такі питання:

–        щодо зниження тарифів на комунальні послуги для населення та встановлення пільгових обсягів споживання електроенергії для мешканців населених пунктів, які не газифіковані;

–        щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян і забезпечення права на пільговий проїзд окремим категоріям громадян;

–        щодо необхідності передачі функцій управління земельними, лісовими та водними ресурсами на місцевий рівень;

–        щодо необхідності відновлення інвестиційного режиму СЕЗ «Закарпаття»;

–        щодо фінансового забезпечення  реконструкції та поточного ремонту автомобільних доріг за рахунок надходжень митних зборів;

–        щодо необхідності забезпечення належного фінансування діяльності бюджетних установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів;

–        передачі майна професійно-технічних навчальних закладів, установ ветеринарної медицини у спільну власність територіальних громад області;

–        щодо включення мов національних меншин до переліку предметів зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання;

–        щодо активізації розбудови пунктів пропуску та удосконалення процесу прикордонного контролю на західних кордонах України;

–        щодо необхідності врегулювання питання митного оформлення вантажів на території Закарпатської області;

–        щодо виділення коштів із державного бюджету для продовження будівництва об’їзної автомобільної дороги навколо м. Берегово та  с. Астей до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Лужанка» та ін.

Найбільш резонансними є неодноразові Звернення Закарпатської обласної ради до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо включення Закарпатської області до «митного» експерименту, який проводиться в Одеській, Волинській, Львівській, Чернівецькій областях, для забезпечення належного фінансування розвитку дорожньої інфраструктури області, а також  щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування в сфері управління природними ресурсами з метою забезпечення врахування інтересів територіальних громад під час вирішення питань пов’язаних з використанням і охороною земельних, лісових і водних об’єктів.

Обласні депутати також звернулися до Уряду та Верховної Ради України з проханням вжити дієвих заходів, спрямованих на розв’язання проблемних питань діяльності Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород», що, з огляду на його прикордонне розташування, можливо зробити тільки на міждержавному рівні.

Інформація про підтримані обласною радою депутатські запити, а також Звернення Закарпатської обласної ради і хід їх розгляду постійно узагальнюється виконавчим апаратом обласної ради та надається депутатам для ознайомлення.

Значна кількість Звернень Закарпатської обласної ради VІІ скликання не знаходять відгуку на рівні офіційного Києва. Свідченням цього є листи-відповіді на адресу обласної ради, у яких містяться роз’яснення про те, що розв’язання  порушених проблем не на часі, або ж їх неможливо вирішити до проведення конституційної реформи системи місцевого самоврядування.

Одним з небагатьох виключень з цього правила можна вважати Звернення щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1173, якою було обмежено терміни розгляду питання про погодження надання дозволу на спеціальне користування надрами органами місцевого самоврядування до 30 днів, що у переважній більшості випадків дозволяло Державній службі геології та надр України застосовувати принцип «мовчазної згоди» без врахування інтересів територіальних громад. Однак, завдяки принциповій позиції багатьох обласних рад, до постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, 06 квітня 2016 року було внесено зміни та продовжено терміни розгляду документів обласними радами до 90 днів.

Крім того, слід згадати і про законодавчі ініціативи народних депутатів України від Закарпатської області, подані на підтримку Звернень Закарпатської обласної ради. Зокрема, включений до порядку денного 4 сесії Верховної Ради України VIII скликання проект Закону України №1707-VIII   «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення)», який поданий народним депутатом України Лунченком В. В. з метою  включення Закарпатської області до експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення, а також продовження терміну експерименту до 1 січня 2019 року. А також проект Закону України №1393   «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення строків транзитних перевезень для автомобільного транспорту», співавторами якого виступили народні депутати України                  Горват Р. І. та Ланьо М. І., і який, на жаль, не знайшов необхідної підтримки у Верховній Раді України.

Таке байдуже ставлення центральних органів державної влади ще одним свідченням того, у які невигідні умови зараз поставлені органи місцевого самоврядування, яким надані зобов’язання без реальних повноважень. І розраховувати на те, що про потреби краю та його мешканців почують у столиці можна тільки за наявності відповідного лобіювання або ж об’єднання зусиль представницьких органів декількох областей.

Відтак, дедалі більшого значення набуває такий напрямок роботи обласної ради, як підтримка наявних та розвиток нових транскордонних зв’язків із іноземними партнерами. З цією метою керівництво та депутатський корпус ради регулярно проводить важливі зустрічі із зарубіжними делегаціями та керівниками сусідніх регіонів, які матимуть позитивний вплив на розвиток Закарпаття.

Так, важливим інструментом здійснення міждержавних політичних, гуманітарних та економічних зв’язків є тісна співпраця із Краєм Височіна Чеської Республіки, десята річниця якої відзначатиметься наступного року. Вона служить наочним прикладом ефективності партнерських відносин нашої області з різними регіонами не тільки  України, а й країн Європейського Союзу.

Головна мета цієї співпраці – сприяти вирішенню соціальних проблем Закарпаття. Тільки нинішнього року продовжується реалізація 17 спільних проектів у сферах освіти та охорони здоров’я, 10 – спільно з Пардубіцьким краєм. Їх  загальна вартість –  понад 20 мільйонів гривень.

Активізовано співробітництво і з угорськими партнерами. На численних зустрічах з нашими сусідами йдеться про поглиблене співробітництво прикордонних регіонів, пошук нових партнерів у Європі, розбудову пунктів пропуску, будівництво доріг, модернізацію пунктів перетину на державних кордонах та удосконалення процедури переходу кордону. Також обговорюється актуальні питання діяльності Солотвинського солерудника, очисних споруд, які потребують загальноєвропейської уваги.

Треба відмітити, що українсько-угорські відносини активізовано, передусім у рамках Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА, завдяки  якому ми маємо унікальну можливість співпрацювати у новому форматі заради реалізації спільних інвестиційних, культурно-освітніх, економічних, транспортних, екологічних, водогосподарських та інфраструктурних проектів. Спільно з керівництвом Саболч-Сатмар-Березької області проведено презентацію цього об’єднання у Брюсселі та Братиславі, нещодавно погоджено понад 20 проектних пропозицій для підготовки і подання проектів на конкурс Європейської комісії.

Загалом на сьогодні Закарпаття як у рамках міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон», так і на двосторонній основі має офіційно встановлені партнерські зв’язки з 14 регіонами країн Європейського Союзу, зокрема: областями Саболч-Сатмар-Берег, Боршод-Абауй-Земплен та Гевеш Угорщини, Кошицьким та Пряшівським самоврядними краями Словаччини, Підкарпатським воєводством Польщі, краєм Височіна  та Пардубіцьким краєм Чеської Республіки, Марамурешським та Сату-Марським повітами Румунії, Вуковарсько-Сремською жупанією Хорватії, Автономним краєм  Воєводино Республіки Сербія, округом Оберфранкен Німеччини, Каунаським районним самоврядуванням  Литовської Республіки.  Крім того, обласною радою у травні цього року підписано угоду про співпрацю між 10 регіональними органами самоврядування в басейні річки Тиса. З більшістю цих регіонів розроблені і затверджені  конкретні програми співробітництва.

Партнерські зв’язки, у рамках підписаних (обласною радою та облдержадміністрацією) між регіонами угод, встановлено також на рівні майже 100 територіальних громад міст і районів, сіл і селищ, установ та організацій Закарпаття з відповідними громадами та  установами сусідніх регіонів Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі, а також Чехії, Австрії, Німеччини  та інших країн. Відрадно, що коло партнерських громад постійно розширяється. Все це створює правову основу для реалізації спільних проектів в усіх сферах соціально-економічного розвитку населених пунктів краю.

Закарпатська область є цільовим регіоном України у багатьох міжнародних програмах, зокрема програмах транскордонної співпраці Європейського Союзу:  «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна», «Польща-Білорусь-Україна», «Румунія-Україна», «Східне  партнерство». З цього питання проведено міжнародну конференцію «Можливості участі територіальних громад Закарпаття у міжнародних і транскордонних програмах співпраці».

Обласна рада постійно працює над пошуком нових партнерських зв’язків, розширення міжнародної співпраці. Послідовна робота щодо розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економічну та соціальну сфери, без сумніву, сприяє як економічному, так і соціальному розвитку краю. Одним з позитивних кроків у цьому напрямку стало прийняття обласною радою Програми фінансового забезпечення розвитку транскордонної співпраці органів місцевого самоврядування Закарпатської області на 2016 рік.

Депутатський корпус обласної ради здійснює системну роботу щодо мобілізації фінансових ресурсів для соціально-економічного розвитку області за рахунок розширення зовнішньоекономічної діяльності, транскордонного співробітництва, залучення коштів міжнародних фінансових організацій та благодійних фондів.

Вдосконалення механізмів міжрегіонального партнерства, об’єднання спільних зусиль органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, громадських організацій і науковців нашої держави теж є одним з важливих напрямків роботи ради. Яскравим свідченням цьому є підписання тристороннього Меморандуму про співпрацю Закарпатської,  Полтавської та Івано-Франківської обласних рад. Активізувалась взаємодія обласних, районних та міських рад і в рамках Карпатського єврорегіону.

Для вирішення проблем соціально-економічного розвитку територіальних громад, створення в області сприятливого інвестиційного клімату та залучення в економіку Закарпаття іноземних інвестицій представники обласної ради проводять зустрічі з місцевою владою. Одним із підтверджень цьому є робочі поїздки керівництва обласної ради в райони для ознайомлення з ходом будівництва і реконструкції освітніх закладів, об’єктів охорони здоров’я тощо, а також проведення виїзних засідань профільних постійних комісій.

Серед найбільш актуальних питань, що порушуються місцевими громадами перед обласною радою: будівництво об’їзних доріг навколо                    с. Ракошино та м. Берегово; розбудова та облаштування інфраструктури і реконструкція пунктів пропуску; стан та утримання автомобільних доріг на території області; перспективи водозабезпечення і водовідведення; поводження з твердими побутовими відходами; ремонт та реконструкція об’єктів соціальної сфери та ін.

Знаковою подією за цей період стало відкриття першої черги сміттєпереробного заводу в селі Яноші Берегівського району, будівництво якого на кошти Євросоюзу розпочали ще в 2012 році. Це вагомий крок до цивілізованих методів утилізації твердих побутових відходів у Закарпатті.

Серед пріоритетних напрямків діяльності обласної ради є і розвиток туристичної галузі. Свідченням цьому є перше засідання Ради туристичних міст та регіонів України, на якому у сесійній залі обласної ради презентували Стратегію розвитку туризму та курортів в Україні на 2016 – 2020 роки. Захід відбувся за ініціативи Міністерства економічного розвитку та торгівлі України спільно з управлінням туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації.

Проблеми та перспективи розвитку туризму в Карпатському Єврорегіоні також обговорено у м. Трускавці Львівської області. Наголошувалося на недостатньому фінансуванні дорожньої галузі, невирішеним залишається питання видачі дозволів для здійснення туристичного супроводу, термінового вирішення потребує проблема легалізації виноробства та пивоварства.

Основними питаннями у рамках Тижня туризму, що пройшов наприкінці вересня на Закарпатті, були: перспективи розвитку туристичної галузі області, запровадження нових проектів у туристичній сфері, презентація туристичного продукту областей України та іноземних держав, а також залучення інвестицій в туристичну галузь краю.

Свідченням цьому стали відвідини Закарпаття 39 представниками іноземного дипломатичного корпусу, до яких важливим було донести прагнення закарпатців, як і всієї  України, до європейських цінностей. Дипломати мали можливість переконатися в інвестиційній привабливості  та туристично-рекреаційному потенціалі нашого краю під час відвідин  виставки-ярмарки «Тур’Євроцентр – Закарпаття 2016» та участі в інвестиційному форумі «Закарпаття – бізнес в центрі Європи».

Оскільки туризм – візитівка нашого краю, депутати підтримали пропозицію управління туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації та затвердили Концепцію туристичного бренду.

Також керівництво та депутати обласної ради беруть активну участь у загальнообласних заходах стосовно розвитку, удосконалення форм і методів роботи органів місцевого самоврядування, ведуть прийом громадян, проводять зустрічі зі своїми виборцями.

У полі зору всього депутатського корпусу також підтримка  інвалідів, одиноких, людей похилого віку, багатодітних, сиріт, дітей, які позбавлені батьківського піклування. Депутати облради також підтримали ініціативу щодо надання посильної допомоги важкохворим, які потребують дороговартісного лікування. На ці потреби у поточному році передбачено 9 млн 943,9 тис. грн у рамках Обласної програми «Турбота». Станом на сьогодні опрацьовано та передано до департаменту соціального захисту населення ОДА понад 110 пакетів документів щодо виплати допомоги закарпатцям.

Важко переоцінити значення заходів культурного та міжнаціонального спілкування, які проводяться щорічно за участю депутатів обласної ради у рамках Днів добросусідства між прикордонними регіонами суміжних держав, етнонаціональних фестивалів самодіяльної  творчості. Це дає можливість зберігати і розвивати самобутню культуру нашого багатонаціонального краю, зміцнювати існуючі взаємозв’язки і налагоджувати нові, розширювати сфери співробітництва за різними напрямами суспільної діяльності. Цьогоріч представники депутатського корпусу мали змогу поспілкуватися у неформальній обстановці з угорськими, словацькими та румунськими колегами.

Завдяки тісній взаємодії органи місцевого самоврядування та виконавчої влади області спільно працюють у напрямі забезпечення виконання бюджетів та програм соціально-економічного розвитку як області в цілому, так і кожного району та міста зокрема, налагодження системної роботи по збільшенню надходжень до державного і місцевих бюджетів.

Стало доброю традицією проведення спільно з Центром підвищення кваліфікації держслужбовців зустрічей та круглих столів із новообраними сільськими, селищними головами краю щодо ролі органів місцевого самоврядування в соціально-економічному розвитку Закарпаття в контексті децентралізації влади. Це дає змогу вирішувати актуальні проблеми життєдіяльності територіальних громад області та значно активізувати євроінтеграційні процеси.

Обласна рада, як і всі органи місцевого самоврядування, не стоїть осторонь процесів реформування місцевого самоврядування, бюджетної децентралізації. Всі ми з вами зацікавлені у розширенні повноважень, передачі їх від державних органів органам місцевого самоврядування. Мета цих змін – якомога повніше і ефективніше вирішувати самостійно проблеми життя людей безпосередньо на  місці. І чим швидше ми реалізуємо цю реформу, тим швидше відчуємо на собі позитивні зміни у нашій країні.

Для цього насамперед необхідне усвідомлення кожною територіальною громадою, що, об’єднавшись з іншими громадами в одну спроможну, вони всі разом стають сильнішими у фінансовому, соціально-економічному плані, а також беруть на себе повну відповідальність за розвиток своєї території. Про це ще раз наголошувалось на розширеній нараді, проведеній в обласній раді 9 листопада з керівниками районних, міських рад за участю експертів Офісу реформ та депутатів облради. Подібні заходи тривають і в районах області.  Підсумком має стати погодження Перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад Закарпатської області.

Серед іншого, на цьому засіданні йшлося про бюджетні перспективи 2017 року, а також про відновлення роботи Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради, що сприятиме  оперативному вирішенню соціально-економічних проблем територіальних громад області, наданню їм організаційно-методичної допомоги.

Як виборний орган, обласна рада не може не реагувати на звернення та запити своїх виборців – мешканців краю, вирішення проблем яких було і залишається одним із пріоритетних напрямів роботи.

Так, протягом звітного періоду до обласної ради загалом надійшло 1739 звернень громадян, у тому числі: 539 звернень було подано особисто громадянами до  обласної ради,  413 звернень − під час особистого прийому керівництвом обласної ради, 772 звернення надійшло поштою,  15 електронною поштою.

З урахуванням колективних звернень  (18)  до обласної ради звернулись 2256 осіб, що на 1604 менше у порівнянні з аналогічним минулим періодом.

За  відповідний період на контролі перебувало 950 звернень громадян, що складає 54,6% від  загальної кількості. Вжито заходів та вирішено позитивно більше 85 % від загальної кількості пропозицій, заяв та скарг.

Найбільше звернень надійшло з міста Ужгород (382 – 23,6%), Ужгородського (166  – 10,2%), Перечинського (148 – 9,66%) та Міжгірського (121 – 7,4%) районів, у яких громадяни порушили 1754 питання. Крім того, аналіз частоти звернень громадян з питань актуальної тематики до обласної ради  дозволяє визначити  8 районів, мешканці яких  з підвищеною інтенсивністю звертаються  до обласних депутатів з окремих питань.

Так, з питань соціального захисту найчастіше звертаються виборці                           м.Ужгород, Ужгородського, Перечинського, Мукачівського та Міжгірського районів;

Із земельних питань – Тячівського, Міжгірського, Рахівського, Виноградівського районів та м. Ужгород.

Із питань житлово-комунального та дорожнього господарства, благоустрою   – Міжгірського, Перечинського та Хустського районів.

За соціальним статусом заявників найбільше звернень надійшло від пенсіонерів (910 – 52,33%), інвалідів (540 – 31,3%), дітей війни (450 – 25,8 %), багатодітних сімей  (72 – 4,1 %).

Практично всі питання, що порушувались у зверненнях пільгових категорій населення, обласна рада вирішила позитивно.

Найбільше заяв і скарг  надійшло до обласної ради з питань соціального захисту – 1520, що становить 87,41%. Вони стосувалися забезпечення санаторно-курортними путівками, прискорення забезпечення інвалідів транспортними засобами, призначення різних видів допомоги  сім’ям з дітьми, інвалідам з дитинства, нарахування субсидій, виділення грошової допомоги тощо.

Зокрема, за звітний період за зверненнями громадян матеріальну допомогу по програмі «Турбота» було надано 1596 особам, а саме інвалідам, пенсіонерам, хворим, що потребують лікування, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним, сиротам, учасникам АТО.

Депутатами обласної ради розглянуто 153 звернення та надано  матеріальну допомогу на суму 312 300 грн.

Не втрачають своєї злободенності і питання житлово-комунального та дорожнього господарства, благоустрою (34 звернення). Збільшилась кількість заяв, у яких заявники звертаються з проханням щодо поліпшення житлових умов та надання житла (35 звернень ). Найбільше таких звернень з м. Ужгорода  (10), м. Мукачева (6) та Міжгірського району (5).

Аналіз звернень громадян свідчить про те, що значна їх кількість викликана станом економіки, дорожнечею товарів і послуг, відсутністю покращення становища в соціальній сфері, неналежним правовим захистом через недосконалість судової системи та виконавчої служби тощо.

Не всі питання, з якими громадяни звертаються до обласної ради, можна вирішити позитивно. Основна їх частина належить до компетенції районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та судів.

Відділом правового забезпечення виконавчого апарату обласної ради  за звітний період проведено правову експертизу розпоряджень голови Закарпатської обласної ради та проектів рішень обласної ради. Жоден із вказаних актів в судовому порядку не скасовано.

Упродовж 2016 року також забезпечувалось представництво Закарпатської обласної ради у судових справах, які розглядались у рамках цивільного, господарського та адміністративного проваджень, готувались аналітичні матеріали з питань законодавчого регулювання, правотворчої та правозастосувальної практики в окремих сферах.

Загалом обласною радою постійно здійснюються багато інших заходів, спрямованих на вирішення актуальних питань життєзабезпечення регіону. Крім цього депутати беруть активну участь у навчально-освітньому, мистецькому та культурному житті краю.

Як засвідчує практика, левова частка роботи з розгляду питань здійснюється постійними комісіями, які діють згідно з Положенням про постійні комісії обласної ради та відповідними планами. Саме профільні комісії відіграють важливу роль у підготовці та реалізації рішень. Постійні комісії у своїй роботі дотримуються конкретності, об’єктивності, працюють на те, щоб самоврядні громади відчували результат депутатської роботи. При плануванні своєї роботи постійні комісії узгоджують усі проблемні питання із галузевими структурними підрозділами обласної державної адміністрації, а також з іншими постійними комісіями, окремими органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади. Продовжено практику проведення виїзних засідань постійних профільних комісій для об’єктивного вивчення проблемних питань на місцях та визначення шляхів їх оптимального вирішення. Так, з початку скликання постійні комісії провели усього 79 засідань, у роботі яких взяли участь також керівники ради, начальники управлінь і служб облдержадміністрації.

Одним із важливих напрямів діяльності Закарпатської обласної ради є також здійснення повноважень з управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, адже це безпосередньо впливає на дохідну частину обласного бюджету та створює належні умови для функціонування цілої низки державних і комунальних установ.

На сьогодні матеріальну основу місцевого самоврядування обласного рівня складають 167 об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та 94 бюджетні установи.

Відповідно до повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», на сесіях обласної ради розглянуто ряд питань щодо призначення, звільнення та продовження трудових відносин із керівниками обласних закладів шляхом укладання контрактів на новий строк, установчих документів комунальних установ і підприємств, загальних засад управління об’єктами комунальної власності, фінансової звітності комунальних підприємств. Окремо слід згадати про прийняте 14 червня 2016 року рішення обласної ради щодо реформування редакції газети «Новини Закарпаття» Закарпатської обласної ради та обласної державної адміністрації на другому етапі реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій.

Не менш значимим для області є відкриття сучасного спального корпусу дитячого пульмонологічного санаторію «Малятко», на капітальний ремонт якого з Державного фонду регіонального розвитку виділено понад 1,2 млн грн, а з обласної скарбниці – 124 тис. грн.

Одним з найважливіших і найболючіших питань порядку денного обласної ради протягом всього року залишається функціонування КП «Міжнародний аеропорт «Ужгород», відновлення повітряного сполучення на Закарпатті та модернізація аеропорту. У зв’язку з цим триває робота з  фінансової та правової підтримки аеропорту «Ужгород» обласною владою, що дає можливість уникнути припинення діяльності єдиного на Закарпатті летовища. На сьогодні в аеропорту реалізуються заходи з реконструкції за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку та співфінансування з обласного бюджету, які перебувають на контролі постійної комісії з питань розвитку бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій.

З позитивного можна зазначити, що за звітний період 65 підприємств спільної власності територіальних громад області, що перебувають у комунальній власності обласної ради, за перше півріччя 2016 року сплатили податків та зборів до бюджетів усіх рівнів у розмірі 1 533,7 тис. грн, з них 330,2 тис. грн перераховано до бюджетів місцевого рівня.

Управлінням з питань забезпечення повноважень щодо управління об’єктами спільної власності виконавчого апарату Закарпатської обласної ради здійснюється аналіз фінансової діяльності комунальних підприємств області, а на основі зібраної інформації на розгляд депутатського корпусу вже на початку 2017 року планується винести низку пропозицій щодо реорганізації та ліквідації деяких підприємств, як неефективних, з метою економії бюджетних коштів. Ряду підприємств, фінансові показники яких знизилися у порівнянні з попередніми роками, обласною радою в межах своїх повноважень, надано рекомендації щодо підвищення ефективності їх діяльності.

Підвищення ефективності використання нерухомого комунального майна забезпечується шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам. Як представник територіальних громад сіл, селищ, міст області у сфері управління майном спільної власності, обласна рада здійснює роботу з удосконалення процедури передачі майна в оренду у відповідності з вимогами часу, забезпечення її проведення на засадах прозорості та відкритості. Чіткий порядок передачі в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та належний контроль за дотриманням орендарем умов договору оренди нерухомого майна сприяв підвищенню ефективності його використання, а відтак збільшенню обсягів надходжень від оренди.

Станом на 1 грудня 2016 року в обласній раді перебуває на контролі 157 чинних договорів оренди нерухомого майна комунальної власності, з них: укладених безпосередньо обласною радою – 43 (27,38%), а 114 (72,62%) договорів оренди укладено балансоутримувачами та комунальними підприємствами. В свою чергу, зі 114 договорів, які були укладені балансоутримувачами та комунальними підприємствами, у 86 (75,4%) договорах орендарями виступають бюджетні організації, які користуються пільговою орендною ставкою в розмірі 1 гривня.

Надходження від оренди об’єктів комунальної власності у 2016 році привели до суттєвого збільшення обласного бюджету: наприклад, якщо у 2015 році до бюджету надійшло 1932,0 тис. грн від оренди нерухомого майна, то за 11 місяців 2016 року обласний бюджет поповнився уже на 2052,8 тис. грн, що становить 106,3 % до визначеного обласним бюджетом завдання на 2016 рік і на 6,2% більше за усі минулорічні надходження.

Триває робота з інвентаризації нерухомого майна, в тому числі з оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками та свідоцтв про право власності на нерухомість. На цей час забезпечено оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками для обслуговування 73 об’єктів комунальної власності зі 167, що становить 43% від потреби, свідоцтв про право власності на нерухоме майно – 134, а це 80% від загальної кількості, і технічних паспортів на 128 об’єктів – 76%.  До кінця поточного року планується завершити проведення інвентаризації (наразі завершено інвентаризацію у всіх районах, крім Рахівського) та за її результатами продовжити роботу з оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельні ділянки.

Поштовхом у напрямку підвищення ефективності в сфері управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області має стати затвердження обласною радою чотирьох положень: про основні засади управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області; про оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області; про відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області; про порядок призначення та звільнення з посад керівників підприємств, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області, які на разі перебувають на розгляді Державної регуляторної служби України, без висновку якої їх прийняття є неможливим.

Обласній раді і в подальшому слід орієнтуватися на необхідність неухильного дотримання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», першим кроком до чого має стати своєчасне (до 15 грудня 2016 року) затвердження Плану діяльності Закарпатської обласної ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2017 рік.

Публічність, прозорість, плановість та прогнозованість – це одні з основних принципів діяльності обласної ради. Зокрема, нововведена норма Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  яка передбачає обов’язкове оприлюднення результатів поіменного голосування ще в день голосування, неухильно виконується обласною радою з моменту набрання нею чинності (з 23.02.2016). Також забезпечується виконання вимог чинного законодавства України в частині своєчасного оприлюднення прийнятих рішень обласної ради та проектів рішень обласної ради. Виконавчим апаратом ведеться та узагальнюється робота в сфері доступу до публічної інформації. Так, протягом січня-листопада 2016 року до обласної ради надійшло 92 запити на публічну інформацію, на 67 (72%) з яких було надана запитувана інформація, 22 (24%) запити були направлені до належних розпорядників інформації, а у задоволенні 3 (4%) було відмовлено, оскільки обласна рада не є розпорядником запитуваної інформації та за своїм статусом не була зобов’язана нею володіти.

Оскільки діяльність обласної ради знаходиться під прискіпливою увагою громадськості краю та регіональних засобів масової інформації, значна увага приділяється інформуванню населення про підготовку і проведення сесій та роботу ради у міжсесійний і міжпленарний періоди. Діяльність депутатського корпусу та керівництва широко висвітлюється у друкованих та електронних мас-медіа. Важливим засобом інформування виборців про діяльність депутатів, постійних комісій, президії облради є Інтернет-сторінка Закарпатської обласної ради, яка щодня поповнюється найсвіжішою інформацією.

У забезпеченні належної діяльності обласної ради багато залежить від ефективної взаємодії та взаєморозуміння з обласною державною адміністрацією, а також від роботи виконавчого апарату, який здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, постійних комісій, президії та депутатів.

Для удосконалення взаємодії з обласною державної адміністрацію та підвищення показників роботи виконавчого апарату зроблено багато, але ще більше роботи попереду, насамперед, у напрямку забезпечення контролю за виконанням делегованих обласною радою повноважень та більш активного залучення депутатського корпусу до вирішення нагальних проблем шляхом участі в робочих групах і тимчасових комісіях.

Попереду нас чекає великий обсяг завдань на шляху до сталого економічного, культурного і соціального розвитку області, вирішення яких можливе за умови тісної співпраці обласної ради і обласної державної адміністрації, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування всіх рівнів у розв’язанні назрілих проблем Закарпатського краю. І найменше, чим депутатський корпус обласної ради може віддячити громаді області за довіру, яку йому виявили трохи більше року назад, – це розуміння спільних проблем і об’єднання зусиль навколо їх вирішення.

Обговорення(0)

На головну  Мапа   e-mail: admin@zakarpat-rada.gov.ua Вгору