25 березня 2017

Фестивалі та конкурси

четвер, 5 травня 2011

На теренах Закарпаття проводиться близько 140 фестивалів

cтверджує начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА Ернест Нусер

Закарпаття – найзахідніша і водночас – одна з невеликих та наймальовничіших область України.

За національним складом населення Закарпаття – унікальне не тільки на теренах України, а й Європи. Тут у дружбі і злагоді проживає близько 100 націй і народностей.

Глибоке шанування закарпатцями своєї історії відтворено у збереженні давніх традицій і проведенні численних фестивалів.

Практично кожна громада національних меншин області має свій фестиваль, який проводиться з характерними традиціями та рисами, що притаманні лише їй. Загалом протягом року на теренах Закарпаття проходить близько 140 фестивалів. Це і фестивалі, які презентують національні кухні меншин - бринзи, меду, картоплі, голубців, леквару, вина, і фестивалі різноманітних ремесел – ковальства, лозоплетіння, виноробства, ну, і, звісно, фольклорні, серед яких найбільш колоритним є фестиваль трембіт – найдовшого в світі музичного інструменту. З іншого боку, на Закарпатті проводяться різноманітні фестивалі академічного характеру. Приміром, вересневий фестиваль органної музики,…

Винний фестиваль. Виноробство На Закарпатті популярне з давніх часів, так як земля і клімат тут сприяють розвитку цієї добротної галузі. По всій території області – величезна кількість виноградних угідь. Крім того, за давньою традицією в кожному дворогосподарстві є свій виноградник. Щороку в середині січня, а точніше – у день Святого Василя в Мукачеві проходить фестиваль “Червоне вино”. На центральній площі кожен має можливість оцінити смак домашніх і заводських напоїв, а якщо сподобається, то ще й придбати пляшку – другу, або, навіть, діжку для себе чи для друга. Це величне свято супроводжується колядками, різноманітними конкурсами, призами і, звичайно, дегустацією. Розмаїття сортів вина, його смаків і барв, оригінальність бочок та пляшок і навіть кількість випитого – все це вражає до глибини душі. Пропонується вино біле, червоне, рожеве, гаряче та холодне; з корицею та медом. Перелічити всі сорти, презентовані тут, так само неможливо, як скуштувати вино від кожного виробника. У фестивалі беруть участь як приватні винороби, так і знані фірми, що презентують свій напій щороку. Кращих серед виноробів-аматорів визначає журі, куди входять висококваліфіковані фахівці у галузі виноробства, що встановлює найсмачніші вина у номінаціях – найкраще червоне, біле та десертне. Процедура нагородження є теж цікавою і свого роду традиційною: переможці отримують призи живими поросятами. Також вручають овечок, муку, пшеницю, дубові діжки.

В Карпатах зберігся унікальний для Європи осередок високогірного молочного вівчарства, саме з ним пов’язане наступне свято. Ціле літо гуцули випасають овець високо в горах, а під кінець літування повертаються додому. На їх честь і проводиться фестиваль “Гуцульська бринза”, де вівчарі пригощають бринзою – овечим сиром, виготовленим за особливим рецептом. Твердий сир – бринзу виготовляють з овечого молока без допомоги пастеризації, без закріплювачів, консервантів, яка дозріває у спеціальному розсолі близько тижня. До речі, на фестивалі можна поспостерігати за процесом виготовлення бризи, стрижки та доїння овець. Бажаючі можуть взяти участь у ньому.

Протягом свята виступають фольклорні групи з традиційними танцями та піснями та проводяться різноманітні конкурси на швидкість та уміння постригти чи подоїти овець. Спочатку фестиваль проводився лише у вузькому колі за участю представників навколишніх сіл, а сьогодні це свято не знає кордонів – сюди приїжджає величезна кількість туристів як з України, так і з інших країн Європи та СНД.

“Гуцульська ріпа” – фестиваль проводиться традиційно у першу неділю вересня. Це – свято на честь головного карпатського продукту – картоплі. У гірських районах з суворим кліматом картопля – основний продукт харчування і за багато років тут виникло стільки видів страв, що не переказати: ріпляні пиріжки, кремзлики, гомбовці, коржі з тертої ріпи, рокот-крумплі, голубці, начинені картоплею – всі вони приправлені неповторними краєвидами, гірським повітрям, щирою гуцульською гостинністю. Смакота!

Під час фестивалю проходять змагання та конкурси серед кулінарів-представників навколишніх населених пунктів на найшвидше приготування страви, найсмачнішої та найвишуканішої. Гості дегустують під акомпанемент народних троїстих музик усі страви.

Зазвичай в програму входить ознайомлення з побутом місцевих жителів, а також виставки – продажі.

Одним з найбільш ефектних свят є мистецько-пісенний фестиваль трембіт або „На Синєвир трембіти кличуть”, що став Всеукраїнським.

Трембіта – народний духовий музичний інструмент, рід дерев””яної труби, обгорнутої березовою корою без вентилів і клапанів. Довжина – до З м, діаметр – (30 мм) збільшується у розтрубі; у вузький кінець трембіти вставляється рогове дульце (пищик). Висота її звукового ряду залежить від її величини. Мелодію виконують переважно у верхньому регістрі. Трембіта поширена у східній частині Закарпатських Карпат. Вона виконує роль інформатора про різні події на селі ( весілля, смерть, похорон) відповідно мелодією. На трембіті виконують також вівчарські награвання. Музичний фестиваль супроводжується народними танцями, піснями та гуляннями.

Краса і унікальність фестивалю полягає у тому, що він проходить високо в горах, на березі найвисокогірнішого озера України – Синєвир, яке зачислено до одного з семи чудес України.

Крім того, є ряд інших цікавих, навіть, екстраординарних фестивалів. До прикладу, у селі Лисичево , що на Іршавщині, музей “Гамора-кузня” – єдина діюча водяна кузня в Європі . Аналогічні кузні діяли в Німеччині та Словаччині і, скоріш за все, були типовими для території Австро-Угорщини. Схожі «гамори» існують і нині, але виконують функцію хіба що музею. А ця, в Лисичеві, щодня працює для своїх односельчан вже понад 150 років, хоч і має на фасаді табличку «Пам’ятка ковальського виробництва». Тут виготовляють лопати, мотики, рогачки для винограду, сокирянки, аршови (заступи). Зрідка підкови — людям на щастя. То ж коли проходить фестиваль ковалів, сюди приїжджають умільці з різних регіонів України і змагаються у своїй майстерності. Гарячі горнила, гучні молотки та творчість біля заліза – все дуже романтично.

Не менш цікавий фестиваль меду та продуктів бжолярства та ін.

Звісно, перерахувати всі фестивалі, які проходять в області, – складно, та й чи варто. Чи не краще, приїхати на Закарпаття і переконатися у цьому на власні очі та ще й стати учасником цікавого театралізованого дійства на будь-який вибір і смак.

Підготувала Анна Романенчук

На головну  Мапа   e-mail: admin@zakarpat-rada.gov.ua Вгору
 
Яндекс.Метрика