Наше кредо: умови проживання дітей максимально наблизити до домашніх, а відносини між дітьми і працівниками максимально наблизити до родинних.
Дитячий будинок – навчальний заклад, який забезпечує дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готує дітей до самостійного життя.
Головними завданнями дитячого будинку є:
- забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, умов проживання, навчання, виховання та різнобічного розвитку, наближених до сімейних;
- забезпечення соціального захисту, медико-психолого-педагогічної реабілітації та соціальної адаптації вихованців з урахуванням стану здоров’я, індивідуальних особливостей психофізичного розвитку вихованців;
- реалізація основних завдань дошкільної освіти: збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного віку; формування їх особистості, розвиток творчих здібностей та нахилів дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;
- забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на належні умови проживання, виховання, здобуття певного рівня освіти, професійної орієнтації, соціальної адаптації та підготовки їх до самостійного життя і праці;
- формування правової культури, загальнолюдських цінностей;
- створення умов для збереження та підтримки родинних зв’язків дітей;
- забезпечення права на захист особистих, майнових і житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно із законодавством України;
- сприяння влаштуванню дітей у різні форми сімейного виховання.
Дошкільний навчальний заклад (дитячий будинок) інтернатного типу для дітей дошкільного та шкільного віку – так ж ланка системи інтернатних установ, як і більшість в Україні. Проте, ось уже більше 10-ти років колектив працівників намагається зламати стереотип непорушності інтернатної системи. І саме позитивне у цьому процесі те, що працівники закладу усвідомили необхідність змін. Можливо, не все знаємо, як це змінювати, але що змінювати треба – переконані всі.
Історія Чинадіївського дитячого будинку починалась 30 років тому. В червні 1980 року відкрились двері закладу для дітей дошкільного віку. У дошкільному дитячому будинку проживало та виховувалось 150 дітей. Це були діти без батьків – сироти, покинуті батьками, вилучені з родин. Пізніше, з 1997 року на базі дитячого будинку було відкрито початкову школу, чим полегшили психологічний стан дітей.
У зв’язку з відсутністю умов для організації навчання школярів в будинку змішаного типу (дошкільнята та школярі), тобто відсутність та неможливість облаштування класних кімнат з 2003 року учнів дитячого будинку було переведено для навчання в місцеву загальноосвітню школу смт.Чинадієва. Тому в Статуті дитячого будинку було внесено зміни: залишати вихованців в дитячому будинку для подальшого проживання, а навчання в початкових класах проводити в місцевій загальноосвітній школі, де навчаються діти із звичайних родин в селищі.
Після закінчення 4-го класу діти переводились в інші інтернати області.
А з вересня 2005 року учні дитячого будинку зараховані в 1-5 класи ЗОШ І-ІІ ступенів смт.Чинадієва, де навчаються по сьогоднішній день.
Згідно Статуту дитбудинку та дозволу управління освіти і науки Закарпатської ОДА щорокузалишились для подальшого проживання і виховання в дитбудинку учні 4-5-6 класів з 2005 року.
Таким чином, забезпечуючи соціальну адаптацію дітей та виконуючи п.14 І етапу «Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», дитячий будинок фактично закріплений за загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів смт.Чинадієва з метою рівного доступу його вихованців до якісної загальної базової освіти.