Вільшанський дитячий будинок-інтернат з 1950 року призначений для дітей, підлітків та молоді віком від 4 до 35 років з інвалідністю (фізичною та психічною).
На початку нашої роботи – це був заклад закритого типу, він розташовувався в ізольованому місці, а його характер не передбачав контактів з іншими партнерськими організаціями. Все це робило життя та проблеми підопічних їх власними, закривало їх від широкої громади: від людей які могли і хотіли підтримати дітей, покращити рівень їх життя, дозволити відчути себе частиною суспільства.
Після створення нашої місцевої організації БО «Комітет Медичної Допомоги в Закарпатті» в 2000 році, ми разом з залучиними з Франції фахівцями створили низку нових відділень: трудової терапії, медико-виховне, підготовчо-соціальне відділення. Завдяки потужній міжнародній співпраці, підтримці Закарпатського обласного управління соціального захисту населення, а також дирекції Вільшанського дитбудинку цей заклад нарешті став відкритим. Вперше було налагоджено довгострокові зв’язки з іншими українськими, у тому числі й освітніми закладами. Серед них Мукачівський гуманітарний коледж та Ужгородський національний університет. Зняття статусу закритої установи стало одним з найважливіших здобутків. Воно дозволило досягти ще більш амбіційної мети – встановити діалог між дітьми та персоналом.
