Керівництво обласної ради та представники громад Берегівського та Хустського районів шукали шляхи збереження й розвитку родзинки Закарпаття — Боржавської вузькоколійки.
Ішлося, зокрема, про можливість відновлення її роботи як об’єкта культурної спадщини у сфері туризму.
Присутні на нараді представники громад сіл колишніх Іршавського та Виноградівського районів констатували, що наразі значна частина вузької колії зазнала руйнування і залишається у занедбаному стані. Частину її навіть уже забудовано приватними спорудами. Однак, у кожної громади є певне бачення, як цю спадщину часів Австро-Угорщини можна хоча б частково реанімувати.
До того, аби уникнути розкрадання залізниці прозвучала й думка визнати увесь її комплекс об’єктом історичної спадщини.
У плані туристичних атракцій у громад уже є певні напрацювання. Так найбільш перспективним наразі є запуск туристичного велодрезинового маршруту Іршава-Довге, протяжністю 17 км. Потенційним виглядає і старт туристичної залізничної атракції за маршрутом Берегово — Великі Береги, довжиною 12 км.
Присутній на нараді депутат облради в туризмознавець Федір Шандор запевнив, що цей маршрут буде рентабельним за рахунок туристів, що відвідують термальні басейни та історичні пам’ятки Берегова. Розглядається також варіант запуску маршруту Виноградово — Берегово (29 км) як пасажирського потягу напрямку.
У свою чергу голова Закарпатської облради запропонував подумати над створенням відкритих вагонів, на кшталт туристичної вузькоколійки, що успішно функціонує у польському місті Лодзь та під назвою «карпатський трамвай» у сусідній Івано-Франківщині.
Олексій Петров також зізнався, що відновленням Боржавської вузькоколійки серйозно цікавляться наші сусіди угорці. Зокрема — міністр МЗС Угорщини Петер Сіярто. Однак, для залучення їхньої допомоги, у залізниці має бути конкретний господар, який зможе показати чіткий проєкт. Відтак Олексій Петров попросив усі громади підготувати кошторис відновлення відрізків, за відновлення яких вони б хотіли взятися.
Резюмуючи зустріч перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета запропонував для того, аби запобігти спробам вандалізму та розкрадання, прийняти увесь комплекс вузькоколійки на баланс обласної ради. Так легше вести діалог із нинішнім власником колії — Укрзалізницею. А вже потім — передати частини комплексу у оперативне управління зацікавленим громадам.
Довідково:
Перша черга Боржавської вузькоколійки введена в експлуатацію 23 грудня 1908 року. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава і Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортування та перероблення. Згодом колію стали використовувати і для пасажирських перевезень. Головна гілка залізниці пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. Протяжність залізниці складає 123 кілометри, ширина колії — 750 мм.
