Ірина Мацепура: Необхідно гармонізувати вітчизняне законодавство з європейським у галузі природніх ресурсів

Print Friendly, PDF & Email

У ході пленарного засідання 18-ї сесії Закарпатської обласної ради з ініціативи депутата облради Олександра Ледиди було заслухано інформацію заступника начальника ЗОУЛМГ Василя Кия про стан лісової галузі на Закарпатті, проблеми та шляхи їх вирішення. Посадовець серед іншого наголосив на відсутності розробленої та затвердженої в законодавчому порядку Державної стратегії управління лісами України. Оскільки Програма «Ліси України» завершила роботу 5 років тому, тож закликав долучитися фахівців, експертів, небайдужих до обговорення питання та напрацювання відповідних рекомендацій, які будуть подані в галузеве міністерство України для врахування.

У ході обговорення питання депутати ділились своїм баченням розвитку і реформування галузі у цей непростий час, серед іншого цікавились результатами дослідження британської організації Earthsight, присвячене проблемам лісової і деревообробної галузей Закарпаття.

Детально інформувала про них депутат облради, директор ТОВ ВГСМ Ірина Мацепура. Вона відмітила, що вже вдруге проведено таке дослідження британською організацією Earthsight, присвячене проблемам лісової і деревообробної галузей Карпат. У звіті чимало припущень, суб’єктивних думок, неточностей. Приміром, згадується продукція групи ІКЕА – стільці Тер`є, Інгольф та Генріксдал, які, мовляв,  виробляє  підприємство ТОВ ВГСМ та з цією метою «нелегально вирубує ліси Карпат». «По – перше, ми не робимо стілець Тер`є, який описано в дослідженні, – наголосила Ірина Олександрівна, – тільки в мізерних кількостях зробили частини для нього  в 2018 році.

По – друге, всю продукцію ми робимо виключно з легального і законно вирубаного лісу, розуміючи, що будь – які інші варіанти ведуть до припинення контрактів і закриття підприємства. Наше підприємство занадто велике, щоб його завантажувати роботою дрібними замовленнями внутрішнього ринку.

По – третє, ми маємо термінологічні неузгодженості у вітчизняному законодавстві. В Україні незаконним вважається ліс, який вирубаний без лісорубних квитків. Європейці нелегальним вважають той ліс, який вирубаний із будь-якими порушеннями. Приміром, у «сезон тиші», як у цьому випадку, або з технологічними порушеннями, з трелювання потоками тощо. У нашому сприйнятті «нелегальне» і «незаконне» – як одне і те ж. Зауважу: британці у звіті не зазначають, що  ліс вирубаний незаконно, вони наголошують лише , що при його заготівлі не дотримані всі законодавчі норми. Це дуже важливо, бо мало – хто  звернув увагу на цю деталь і в підсумку інформаційна хвиля накрила наше підприємство.

Наступне. Зміни до Закону України “Про тваринний світ”, який встановив “сезон тиші” протирічать правилам санітарних рубок. Ще з самого початку його дії, юридичне управління Верховної Ради України зауважило, що цей закон містить ряд суперечностей і його неможливо буде виконати. Відповідно до цього закону в лісі в «період тиші» можна проводити різні рубки, а от санітарні – ні, бо це «заважає тваринам нормально розмножуватися». І ми опинились «між молотом і наковальнею».

Ми просили європейських дослідників надати бодай якісь дані, котрі б підтверджували їх припущення ,викладені у звіті, однак донині їх нема.

Оскільки публікація дослідження співпала з весняним паводком у краї, то, звичайно, картини бурхливих річок дуже яскраво, з точки зору їхніх експертів, ілюструють недоліки ведення лісового господарства в Україні.

Нагадаю, паводки в наших краях – не рідкість, почастішали й катастрофічні. Тож необхідно  грамотно керувати руслом річки, регулювати забір гравію і каменю, укріплювати береги, не забудовувати заплави річок. Але цього не робилося років 50. Необхідно також відновити фінансування Державної програми, у якій передбачено заходи з  берегоукріплення Тиси.

Звісно, нам потрібно наздоганяти європейців у їх розумінні природокористування і гармонізувати наше законодавство з їхнім. Тоді бачення проблем і перспектив буде однаковим.

 І на завершення: наше лісове господарство державою взагалі не фінансується і живе за рахунок продажу сировини. Цих коштів зовсім недостатньо, щоб забезпечити всі функції лісу, в тому числі природоохоронну і протипаводкову. А європейські лісівники отримують від своїх держав мільярдні допомоги, відповідно, господарювання – на  кращому рівні і з кращими результатами”.

Пресслужба облради