- Закарпатська обласна рада - https://zakarpat-rada.gov.ua -

Михайло Рівіс: Історико-культурна спадщина, на жаль, фінансується за залишковим принципом

Сьогодні, 8 листопада, в рамках дводенного форуму Карпатського Єврорегіону в сесійній залі облради відбулася конференція “Історико-культурна спадщина Карпат: інструменти підтримки проектів у сфері промоції територій і підвищенні їх туристичної привабливості”.

Участь у її роботі взяли представники органів виконавчої влади  та місцевого самоврядування  Львівщини, Івано-Франківщини,  Чернівеччини та Закарпаття.   Серед них ‒ голова Закарпатської облради Михайло Рівіс та перший заступник голови ОДА  Олексій Гетманенко, голова Правління Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна”, голова Львівської облради Олександр Ганущин, заступник голови Івано-Франківської облради Сергій Басараб, заступник Ужгородського міського голови Олександр Білак, а також керівник експертної групи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Валентина Москаленко, депутати облради – Ірина Мацепура, Андрій Шекета, Денис Ман, Андрій Вишняк,  керівники районних рад‒Свалявської ‒ Мирослава Ливч, Виноградівської – Віталій Любка, Перечинської – Михайло Ласкін, начальник управління з питань розвитку місцевого самоврядування, міжнародних та регіональних зв’язків облради Василь Маковський та ін.

Михайло Рівіс, Олексій Гетманенко, Олександр Ганущин, Сергій Басараб виголосили вітальні промови.

Виконавча директорка Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна” Галина Литвин  провела презентацію “Кращі практики залучення фінансових ресурсів для збереження і промоції культурної і природної спадщини Карпат”. Вона зазначила, що вдруге проводяться такі заходи Асоціації на гостинній Срібній Землі, на яких приймаються важливі рішення для розвитку місцевих громад. Нинішня тематика є важливою для всіх учасників Єврорегіону.

У ході дискусії Михайло Рівіс зазначив, що Закарпатська область унікальна тим, що тут переплелись культура, традиції, самобутність українців, угорців, словаків, румунів, німців, які є в тій чи іншій мірі у всі історичні періоди дотичними до створення багатої історико-культурної спадщини краю, яка приваблює співвітчизників із різних областей України, гостей близького і далекого зарубіжжя. Так, станом на 2019 рік на державний облік і під охорону взято 1837 пам’яток краю, серед яких‒ 115 унікальних споруд дерев’яної сакральної архітектури – перлин народного зодчества та 11 пам’яток замкової архітектури. Рішенням сесії облради ухвалено План заходів на 2019 рік для реалізації Комплексної програми збереження та використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2016 – 2020 роки, що дає можливість проводити роботи з відтворення, реставрації та охорони пам’яток і об’єктів культурної спадщини. «Однак самотужки такі питання не вирішити на місцях, а адже історико-культурна спадщина, на жаль, фінансується за залишковим принципом. Тому необхідно звертатися до Уряду переглянути стан виділення коштів з Держбюджету для реставраційно-відновлювальних робіт у регіонах, а також залучати кошти технічної допомоги через європейські гранти та конкурси», ‒ зауважив М.Рівіс та розповів про успішні практики області щодо залучення додаткових ресурсів для реалізації місцевих ініціатив за участі партнерських країн Євросоюзу. Відтак наголосив, що зберігання пам’яток сприяє розвитку туристичної галузі, зокрема, урізноманітненню туристичних маршрутів. Виокремив гастрономічний і медичний туризм. Останній, на переконання М.Рівіса, має всі шанси успішно розвиватись на Закарпатті, зокрема в галузі нейрохірургії. Однак, за словами М.Рівіса, використовуючи «магніти», які притягують туристів у регіон, і виходячи на туристичний ринок, маємо забезпечити  не тільки якісний туристичний продукт, а й комфортні дороги, пункти пропуску на державних кордонах, швидкісні потяги та перельоти. Тож влада Закарпаття працює над цими питаннями в комплексі. Підтримав ініціативу форуму щодо необхідності  зручного транспортного сполучення між областями, відомого як карпатське кільце. Зараз, зважаючи на специфіку області, різке збільшення туристичних потоків мусимо привести до належного стану об’єкти культурної спадщини: музеї, пам’ятні знаки і особливо замки, палаци, пам’ятники  дерев’яного зодчества. Щоб Україна та Закарпаття зокрема, у  Європейському співтоваристві  поставали у всій своїй красі й величі своєї історії.

Цікавими і насиченими були виступи інших учасників конференції. Слушні ініціативи та пропозиції однозначно відтак будуть внесені у важливі документи Єврорегіону.

Виконавчий апарат облради