22 січня 2020

Депутатська звітність (2018-2019)

п`ятниця, 20 грудня 2019

Презентація до звіту голови Закарпатської обласної ради про роботу за період із грудня 2018 до грудня 2019 р.р.: https://youtu.be/IWF8CzvDKXQ

ЗВІТ ГОЛОВИ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ VІІ СКЛИКАННЯ

РІВІСА М. М.

 

Про роботу обласної ради за період

із грудня 2018 року до грудня 2019 року

 

За річний період обласна рада з її структурами та депутатським корпусом продовжили цілеспрямовану роботу на виконання повноважень представницького органу місцевого самоврядування. Це зумовило впливове і кероване вирішення нагальних питань економічного і соціального розвитку області, соціального захисту населення, забезпечення належного рівня функціонування і діяльності об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, використання природних, трудових, фінансових ресурсів регіону. Важливим аспектом у цьому було першочергове ухвалення рішень щодо повноцінного функціонування установ галузей освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та ін.

Конструктивна депутатська більшість і надалі несе відповідальність за втілення заходів Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2020 року, плану її виконання та напрямків діяльності. Спільними зусиллями вдалося забезпечити реалізацію цілого ряду пріоритетних завдань, передбачених також Програмою соціально-економічного і культурного розвитку Закарпатської області на 2019 – 2020 роки та іншими галузевими програмами, які сприяли і сприятимуть сталому розвитку Закарпаття. Протягом звітного періоду на пленарних засіданнях прийнято 18 обласних програм,

На сьогодні ефективними є діючі 76 регіональних цільових програм, які ухвалили депутати за весь період діяльності, а також визначили Порядок їх обговорення, затвердження, моніторинг та звітування.  Ці документи, насамперед, окреслюють основні напрямки спільної роботи обласної ради та облдержадміністрації.

До 33 обласних програм вносились зміни та доповнення, у 10 випадках, відповідно до затвердженої депутатами системи звітування, заслуховувались інформації про виконання тих програмних документів, термін дії яких закінчився торік. Саме прийняття різногалузевих програм та здійснення контролю за їх виконанням дає можливість в обласному бюджеті передбачити кошти на вирішення, у першу чергу, питань соціального спрямування. Тому невід’ємною умовою реалізації будь-яких програмних заходів є фінансування, тобто успішна реалізація бюджетного процесу, що є чи не найголовнішим у діяльності ради.

Загалом дієвість місцевого самоврядування значною мірою залежить від його матеріальної та економічної бази: це і кошти місцевого бюджету, і комунальна власність. З метою підвищення контролю за діяльністю комунальних підприємств, установ та закладів в обласній раді діє Наглядова рада Комунальної установи «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради з числа депутатів ради. Тому питанням ефективного використання комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, як і дотепер, приділяється значна увага. Рішень із зазначеної тематики прийнято 73, понад 25 відсотків від загальної кількості ухвалених за аналізований період.  

Особливим та значимим у звітному періоді було формування, затвердження, наповнення обласного бюджету; ефективний розподіл та перерозподіл бюджетних коштів розглядалися на всіх без винятку пленарних засіданнях облради. Так, вчасне затвердження обласного бюджету на 2019 рік та внесення змін до нього протягом року дало змогу ефективно використовувати кошти та забезпечити належне функціонування бюджетних установ та реалізацію програм, які фінансуються з обласного бюджету.

У міжсесійний період постійною комісією з питань бюджету спільно з департаментом фінансів облдержадміністрації своєчасно здійснювався перерозподіл:

  • бюджетних призначень видаткової частини обласного бюджету з тим, щоб головні розпорядники коштів змогли використати всі наявні фінансові ресурси для забезпечення стабільного функціонування бюджетних установ;
  • між головними розпорядниками коштів обсягу субвенції державного бюджету на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автодоріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності краю.

Депутати профільної комісії також погоджували внесення змін до обсягів субвенції з держбюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій та субвенції на надання пільг і субсидій, а також постійно здійснювали аналіз використання коштів обласного бюджету на реалізацію регіональних програм.

Загальний плановий обсяг видатків загального та спеціального фондів обласного бюджету станом на 1 жовтня 2019 року становить 7135,8 млн грн, виконання – 5027,6 млн грн, або 70,5 відс. до уточненого плану.

Без урахування трансфертів, переданих з обласного бюджету іншим бюджетам, уточнений план за видатками становить 2791,8 млн гривень. Для здійснення видатків (загальний та спеціальний фонди) за програмами галузей соціально-культурної сфери станом на 1 жовтня цього року передбачено 2290,9 млн грн, або 82,0 відс. загального обсягу видатків. На освіту виділено 615,6 млн грн, охорону здоров’я – 1189,4 млн грн, соціальний захист та соціальне забезпечення – 285,1 млн грн, культуру і мистецтво – 127,9 млн грн, фізичну культуру та спорт – 72,9 млн гривень.

Виконання видатків за 9 місяців 2019 року за загальним та спеціальним фондами обласного бюджету без врахування трансфертів іншим бюджетам становить 1897,4 млн грн, з яких на соціально-культурну сферу використано 1570,0 млн грн, або 82,7 відсотка. Зокрема на галузь освіти спрямовано 392,8 млн грн (20,7 відс. загального обсягу проведених видатків), охорони здоров’я – 878,3 млн грн (46,3 відс.), соціального захисту та соціального забезпечення – 171,8 млн грн (9,1 відс.), культури і мистецтва – 81,3 млн грн (4,2 відс.) та фізичної культури і спорту – 45,8 млн грн (2,4 відсотка).

На виконання заходів регіональних програм профінансовано 165,5 млн грн, або 87,5 відсотка до уточненого плану на звітну дату (додаток 1 до звіту).

Основною організаційно-правовою формою роботи обласної ради була і залишається сесійна діяльність. За четвертий рік роботи Закарпатської обласної ради сьомого скликання відбулися чотири сесії обласної ради, що складалися із п’яти пленарних засідань, а також проведено позачергову сесію. Прийнято понад 250 рішень, які мають важливе практичне значення та істотно сприяють впровадженню позитивних, якісних процесів у різних сферах життєдіяльності. Загалом від початку цієї каденції проведено 35 пленарних засідань ради, на яких ухвалено 1606 рішень, тоді як у минулому, VІ скликанні, всього було прийнято 1373 рішення.

Аналіз прийнятих рішень засвідчує, що попри різноманітність питань, переважна більшість їх стосувалася економічного зростання та соціального захисту населення, у тому числі щодо:

формування обласного бюджету – 7;

управління комунальною власністю – 73;

затвердження та зміни до цільових регіональних програм – 51;

звіти про виконання обласних програм –10;

депутатської діяльності і правопорядку – 14;

затвердження Положень, правил, статутів та внесення змін до цих нормативних документів – 43;

кадрових питань – 26;

надр – 14;

адміністративно-територіального устрою – 2 та ін.

 

Прийняття рішень зумовлене активною консолідацією колегіальних органів обласної ради – постійних комісій, депутатських фракцій та груп, що стало необхідним важелем для їх об’єднання в єдине ціле із розв’язання спільних проблемних питань та перспектив розвитку, а саме: стабілізації суспільно-політичної ситуації, концепції реформування самоврядної системи та адміністративно-територіального устрою базового й районного рівнів у Закарпатській області, автономізації закладів охорони здоров’я в некомерційні комунальні підприємства; плану об’єднання громад області; стратегії розвитку Карпатського регіону, підтримки ініціатив карпатських громад; налагодження міжнародних зв’язків, активної транскордонної і міжрегіональної співпраці; залучення коштів міжнародної технічної допомоги тощо.

Саме постійним комісіям, які наділені відповідними владними повноваженнями й засобами, необхідними для здійснення властивих їм функцій, належить визначальна роль у процесі підготовки та прийняття рішень, здійснення контролю за їх виконанням. Завдяки плідній, активній участі 9 постійних комісій облради, які діють відповідно до функціональної спрямованості, вдалося реалізувати чимало корисних справ (додаток 2 до звіту).

За аналізований період відбулося 61 засідання постійних комісій, на яких розглянуто і прийнято 350 рекомендацій та пропозицій. Саме через належну роботу депутатів у постійних комісіях та на засіданнях президії формування порядку денного кожної сесії відбувається виважено, враховуючи актуальність питань. Кожна ініціатива, що надходить від голови облдержадміністрації, голови обласної ради, депутатів облради, постійних комісій, депутатських фракцій, груп попередньо розглядається профільними постійними комісіями, пропозиції та рекомендації яких згодом обговорюються на засіданні президії обласної ради, де узгоджуються з представниками (уповноваженими) фракцій, груп та головами постійних комісій. Частина питань пропонується на сесіях як такі, що є невідкладними.

Президія підтвердила свою роль як координаційного центру в діяльності облради в цілому, взаємодії постійних комісій і депутатських фракцій. У звітному періоді відбулось 4 засідання президії, членами якої опрацьовано близько 200 зауважень, пропозицій, висновків, висловлених у постійних комісіях при обговоренні проєктів рішень, пропонованих на розгляд чергових сесій. У процесі обговорення було відхилено та повернуто на доопрацювання 10 проєктів рішень та 10 додатково внесено. Загалом за цей час президією облради структурним підрозділам обласної державної адміністрації та виконавчому апарату ради надано 26 рекомендацій.

Не менш активною упродовж звітного періоду була нормотворча діяльність депутатського корпусу шляхом внесення відповідних звернень та законодавчих пропозицій до Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, прийняття яких було зумовлено нагальними потребами. Основними ініціативами обласної ради були:

  • збереження міжнаціональної злагоди і миру в Закарпатській області;
  •  здійснення регулярного авіарейсу «Ужгород – Київ – Ужгород», а також міжнародних рейсів;
  • вжиття невідкладних заходів з ефективного функціонування ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»;
  • відновлення диференційованих за періодами часу тарифів на електроенергію для непобутових споживачів;
  • спільні пункти пропуску на державному кордоні з ЄС;
  • розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією;
  • необхідність перегляду окремих вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами;
  • пришвидшення упровадження дворівневих завдань зовнішнього незалежного оцінювання;
  • підвищення ефективності транскордонного співробітництва і залучення коштів міжнародної технічної допомоги.

Також на вимогу дня, на пленарному засіданні 15-ї сесії облради 23 травня 2019 року, у зв’язку із сильними зливами, що пройшли у краї напередодні та завдали значної шкоди населенню, було ініційовано невідкладно звернутися до вищих органів влади щодо визнання цієї повені надзвичайною ситуацією державного рівня, а також відновлення дії Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси, яка не фінансується уже більше десяти років. Крім цього, було вирішено дофінансувати резервний фонд області у сумі 2,5 млн грн для нагальних потреб з ліквідації наслідків стихійного лиха.

Підтримуючи українських моряків, які були захоплені 25 листопада минулого року державою-агресором у нейтральних водах Керченської протоки, депутати облради прийняли актуальне на той час звернення до Президента України, Міністра закордонних справ України щодо необхідності активізувати дипломатичні зусилля у питанні звільнення військовополонених.

У зв’язку зі зменшенням доходів органів місцевого самоврядування, передбачених у законопроєкті про Державний бюджет України на 2020 рік, депутатські фракції та групи, представлені в обласній раді, зініціювали низку невідкладних звернень до вищих органів державної влади на позачергову сесію 13.11.2019. Серед них основні – щодо необхідності збільшення фінансового ресурсу місцевим бюджетам на 2020 рік; щодо будівництва нового аеропорту в Закарпатській області та сталого функціонування ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород»; щодо невідкладного фінансування будівництва об’їзної автомобільної дороги навколо м. Берегово та м. Виноградів; щодо відкриття пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош»; про дофінансування медичної галузі та ін.

Загалом за цей час на пленарних засіданнях облради підтримано 28 звернень обласної ради до центральних органів державної влади, що відображають позицію найвищого представницького органу області, враховуючи соціально-економічну ситуацію у країні. Окремі з них мали суспільно значимий резонанс на державному і обласному рівнях, однак деколи реагування на звернення носили формальний характер (додаток 3 до звіту).

Депутатами підтримано також 70 депутатських запитів, у яких відображено назрілі актуальні проблеми громад Закарпаття, та скеровано до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також до керівників правоохоронних структур. Цей показник зріс на 75 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом роботи ради минулого скликання (додаток 4 до звіту).

Двічі упродовж року, як і передбачено, на пленарних засіданнях облради проведено інформування про результати роботи органів прокуратури на території Закарпатської області у 2018 році та у І півріччі 2019 року. Також було заслухано інформацію Головного управління Національної поліції в Закарпатській області «Про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку на території Закарпатської області за 2018 рік».

Враховуючи суспільний резонанс, 4 квітня 2019 року на пленарному засіданні 14-ї сесії обласної ради депутати, насамперед, обговорили ситуацію щодо автодороги державного значення «Мукачево – Рогатин» та доручили голові облради звернутися до компетентних органів з приводу невідкладного врегулювання критичної ситуації, що призвела до блокування цієї важливої автомагістралі Закарпатської області.

Обласна рада і надалі активно продовжує свою діяльність, спрямовану на:

  • підвищення ефективності регіонального та місцевого самоврядування; посилення (поглиблення) потужностей транскордонної співпраці та залучення додаткових коштів для розвитку регіону;
  • посилення контролю за виконанням ухвалених рішень обласної ради та наданих законами України повноважень;
  • продовження моніторингу виконання та фінансування усіх чинних обласних програм з метою запровадження комплексного підходу до вирішення проблемних питань у різних галузях;
  • консолідацію зусиль представницької гілки влади та ділове партнерство з органами виконавчої влади задля поліпшення добробуту людей;
  • розширення взаємодії з громадськістю для узгодження позицій і визначення ефективних шляхів суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку області;
  • забезпечення прозорості й відкритості у діяльності.

Серед пріоритетів у своїй діяльності депутатський корпус обласної ради визначив також питання охорони здоров’я і  докладає всіх зусиль, аби теперішня медична реформа була на користь жителів краю, щоб діяли та належно фінансувалися ухвалені обласні профільні програми (а таких наразі 9).

З огляду на це, у рамках медичної реформи, на першому пленарному засіданні 15-ї сесії облради 16.05.2019 ухвалено рішення «Про припинення (реорганізацію шляхом перетворення) комунальних закладів охорони здоров’я Закарпатської обласної ради», що зумовило наступний крок – створення                              23 комунальних некомерційних підприємств медзакладів краю (відповідні рішення ухвалено на 16-й сесії 26.09.2019). Відповідно на пленарному засіданні       16-ї сесії обласної ради 26 вересня велися предметні дискусії навколо цієї ініціативи та можливих шляхів вирішення спірного питання із призначеннями керівників таких медустанов. Задля врегулювання механізму – підтримано пропозиції: залишити працювати у звичному режимі тих керівників, які пройшли конкурсні процедури; заключити з діючими головними лікарями контракт на один рік, що дасть змогу завершити реорганізацію медзакладів та привести у порядок їх документацію; провести через рік конкурс відповідно до чинного законодавства.

Та чи не найбільшу увагу у звітному періоді було приділено питанню роботи Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород»,  проведені неодноразові зустрічі керівництва та депутатів облради з представниками авіакомпанії «Мотор Січ» щодо обговорення проблемних питань, які ще й досі не врегульовані.

Профільна комісія облради з питань бізнесу, виробничої інфраструктури, банківської діяльності та інвестицій, у межах компетенції, підтримує діяльність важливого для краю підприємства. На кожному з її засідань представники аеропорту інформують про стан справ та наявні проблеми функціонування летовища. І тому було запропоновано підготувати та обговорити стратегію подальшого розвитку аеропорту.

За цей час, з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ – Ужгород –Київ», яка визначена такою, що має суспільно важливий характер, депутати призначили директором ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» Лііса Руслана Миколайовича строком на два роки; ухвалили надважливі рішення щодо ефективної діяльності аеропорту: доручили голові облради підписувати договори з покращення умов функціонування аеропорту «Ужгород»; фінансово підтримали можливість виконання прямих соціальних авіарейсів за маршрутом Ужгород – Київ; затвердили у новій редакції статут ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», а також збільшили статутний капітал цього комунального підприємства на 14 млн грн.

Загалом обласна рада спільно з облдержадміністрацією багато років вживають необхідних заходів, щоб єдиний в області аеропорт працював на повну потужність і виконував своє цільове призначення. Тим більше, що постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №126 затверджено Державну цільову програму розвитку аеропортів на період до 2023 року. І сьогодні є потреба переглянути відповідну обласну програму та внести у її заходи стратегічні завдання, виконання яких забезпечить дієздатність аеропорту. Тому на позачерговій сесії 13.11.2019 зініційовано звернення до Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України щодо будівництва нового аеропорту в Закарпатській області та забезпечення сталого функціонування ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород».

Одним із нагальних питань є очищення Закарпаття від твердих побутових відходів, адже їх утилізація – найболючіша екологічна проблема краю. Задля цього на порядку денному обласної влади – Стратегія управління відходами у Закарпатській області, грант на розроблення якої виграло і уже впроваджує Європейське об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальністю ТИСА (ЄОТС ТИСА), співголовою якого є голова облради
Рівіс М. М. Загалом діяльність ЄОТС ТИСА вийшла на якісно новий рівень і стала успішним конкурсантом у програмах міжнародної технічної допомоги із залученням коштів ЄС для проведення в області комплексних реформ у різних сферах життя: від інфраструктури, енергетики, туризму до захисту навколишнього середовища й охорони природи. На сьогодні об’єднанням подано низку проєктів, які підтримані Моніторинговою комісією Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014 – 2020 рр. Із двох великих спільних проєктів, спрямованих на вирішення надважливих питань для територіальних громад Закарпаття, ТИСА є переможцем, а саме: ZeroWaste «Співпраця в галузі управління відходами Тиса», що передбачає будівництво полігону твердих побутових відходів та сміттєсортувального заводу в с. Яноші Берегівського району, а також проєкт «Екологічна оцінка можливостей відновлення природних ресурсів у Солотвино з метою запобігання подальшому забрудненню басейну Верхньої Тиси через підготовку комплексної системи моніторингу РЕВІТАЛ 1». Наразі триває підготовка до підписання цих грантових угод, що мають особливе значення для Закарпаття.

І надалі в області тривають заходи з розв’язання ситуації навколо карстових процесів на території ДП «Солотвинський солерудник», у зоні впливу яких знаходяться господарські об’єкти, житлові будинки, автодорога тощо. Через це влада краю і жителі селища вкрай занепокоєні проблемними питаннями цього підприємства, яке потребує коригування бюджетних призначень для фінансування заходів з ліквідації та екологічної реабілітації території впливу гірничих робіт. З цією метою обласна рада скерувала до Міністерства аграрної політики та продовольства України відповідне звернення, бо вважає за необхідне і доцільне зберегти таку стратегічну галузь для України, як видобуток солі. Також під час візиту до Закарпаття 19 квітня 2019 року Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ керівництво облради закликало представників міжнародної спільноти допомогти закарпатській громаді вирішити питання ліквідації наслідків карсту та відновлення природних ресурсів у смт Солотвино.

Продовжуються спільні розширені наради керівництва області із залученням громад, науковців, експертів аби зняти напругу у суспільстві, яка виникла у зв’язку із питанням щодо забудови вітряками Боржавського гірського хребта у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського районів. Задля всебічного, комплексного, об’єктивного вивчення цього резонансного питання спільним розпорядженням голови обласної ради і голови облдержадміністрації створена робоча група. Разом з цим тимчасовою контрольною комісією обласної ради із вивчення порушеної проблеми, яку очолив депутат Шекета А. А., упродовж року напрацьовано низку важливих висновків, детально вивчено всі аспекти, пов’язані з енергетикою, екологією та розвитком туризму, позаяк промислове освоєння полонини Боржава призведе до селевих потоків, замулення річок і зниження рівня ґрунтових вод, що матиме негативну тенденцію (шкода довкіллю, туризму тощо). Із врахуванням цього сторони намагаються ще й досі прийняти виважене рішення в інтересах тамтешніх територіальних громад.

Не менш резонансну проблему, пов’язану із невизначеною діяльністю іноземного інвестора щодо утилізації та ліквідації відвалів Мужіївського золоторудника належить вивчити й тимчасовій контрольній комісії облради, яка створена 16 травня на першому пленарному засіданні 15-ї сесії. Через цю ситуацію довгий час страждають місцеві мешканці, зокрема через потрапляння у ґрунт та питну воду важких металів.

За цей час депутати облради, у рамках Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки, підтримали підприємницькі ініціативи, що сприятимуть розвитку малого і середнього підприємництва, започаткуванню власної справи за рахунок коштів обласного бюджету (часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами).

Задля поліпшення організації роботи та ефективного функціонування деяких комунальних закладів депутати призначили: директора – художнього керівника комунального закладу «Закарпатський академічний обласний театр ляльок» Закарпатської обласної ради, виконуючим обов’язки директора обласного комунального підприємства «Інститут проектування міст і сіл»; затвердили статути, окремі – викладено у нових редакціях; змінили тип, назву комунального вищого навчального закладу «Ужгородський коледж культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради; прийняли важливі Положення про комунальну установу «Соціальний абілітаційно-реабілітаційний центр «Парасолька» Закарпатської облради, а також Порядок проведення конкурсу на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти Закарпатської обласної ради.

Обласна рада – орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст області. Тому серед суттєвих чинників у її роботі – налагодження тісної співпраці з районними, міськими, селищними та сільськими радами. Для підтримки постійного зворотного зв’язку з територіальними громадами продовжується традиція здійснювати робочі поїздки до районів області, під час чого було зосереджено увагу на питаннях реалізації стратегії збалансованого регіонального розвитку області, виконанні обласних цільових програм, роз’ясненні суті реформи місцевого самоврядування, децентралізації та добровільного об’єднання територіальних громад.

У цьому плані важливим компонентом було проінспектувати хід реалізації спільних міжнародних проєктів; реконструкцію (будівництво) окремих об’єктів за рахунок співфінансування із Державного фонду регіонального розвитку, таких як: корпус №1 обласного спеціалізованого дитячого пульмонологічного санаторію «Малятко»; недобудова спортивно-реабілітаційного центру в
м. Ужгороді.

З боку облради посилено контроль за ходом будівництва й реконструкції критого спорткомплексу в Ужгородській загальноосвітній спеціалізованій школі-інтернаті із поглибленим вивченням окремих предметів, оскільки тут підрядником були порушені строки завершення реалізації проєкту.

Провідна роль у налагодженні співпраці з громадами належить Координаційній раді з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради – дорадчому органу, що забезпечує зворотній зв’язок між обласною радою та органами місцевого самоврядування базового рівня. На порядку денному виїзних засідань Координаційної ради, які відбулися за цей час на базі Ужгородської та Свалявської районних рад, обговорювалися вкрай актуальні для самоврядних громад і їх керівників питання: децентралізаційні процеси, реформа місцевого самоврядування, автономізація закладів охорони здоров’я, стан реформування адміністративно-територіального устрою базового й районного рівнів в області, проблеми фінансово-бюджетної дисципліни при формуванні і реалізації місцевих бюджетів, джерела їх наповнення тощо.

Як і визначено з самого початку діяльності Закарпатської обласної ради 7 скликання, важливим напрямком є питання транскордонного співробітництва з територіальними громадами та органами регіональної влади європейських країн з метою поглиблення економічних, соціальних, наукових, технологічних, екологічних, культурних та інших відносин між Закарпатською областю та відповідними суб’єктами й учасниками транскордонного співробітництва із сусідніх держав (додаток 5 до звіту). У цьому плані серед пріоритетів – також і залучення міжнародної технічної допомоги через програми Євросоюзу.

З огляду на це між Закарпатською облдержадміністрацією, обласною радою та регіонами іноземних держав станом на 1 грудня 2019 укладено 28 документів міжнародного характеру (угоди, протоколи намірів, меморандуми про співпрацю), згідно з якими здійснюється міжрегіональне співробітництво у торговельно-економічній, науково-технічній сферах, у галузі освіти, культури і туризму.

Упродовж багатьох років триває багатогранна успішна співпраця із чеськими краями; налагоджене ефективне партнерство з прикордонними регіонами Угорщини, яке дає змогу Закарпаттю брати участь у розробленні та реалізації стратегічно важливих інфраструктурних проєктів з охорони навколишнього середовища, протипаводкових заходів, збереження культурної спадщини, розбудови інфраструктури вздовж державного кордону. Також активізовано заходи, спрямовані на поглиблення українсько-словацьких відносин, міжнародної співпраці з польськими та румунськими партнерами.

Закарпатська область є цільовим регіоном України у багатьох міжнародних програмах, зокрема програмах транскордонної співпраці Європейського Союзу: «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна», «Польща-Білорусь-Україна», «Румунія-Україна», «Східне партнерство».

Протягом тривалого часу не втрачають актуальності також і реконструкція та облаштування до євростандартів пунктів пропуску на закарпатських ділянках державного кордону, а також питання розбудови прикордонної інфраструктури тощо. З цією метою спільно з облдержадміністрацією проводяться розширені наради з участю керівників рад прикордонних районів, представників Національної та патрульної поліції краю, митної та прикордонної служб, Укртрансбезпеки, Служби автомобільних доріг в області та ін.

Послідовна робота обласної ради щодо розвитку міжрегіонального та транскордонного співробітництва, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економічну та соціальну сфери, без сумніву, сприяє як економічному, так і соціальному розвиткові краю. Відрадно, що коло партнерських громад постійно розширюється, успішно реалізуються важливі проєкти розвитку територій, що слугує підвищенню ефективності транскордонної співпраці та інвестиційній привабливості держави. Цьому сприяють також і надані облрадою повноваження голові обласної ради на період скликання від імені обласної ради укладати угоди про транскордонне співробітництво з відповідними суб’єктами та учасниками транскордонного співробітництва сусідніх держав, з подальшим схваленням радою (рішення № 1374 від 13.12.2018).

За цей час вдалося реалізувати низку спільних соціальних проєктів щодо реконструкції для енергоефективності шкіл, садочків, лікарень тощо. Відтак триває активна робота з пошуку ефективних міжнародних проєктів, розширення транскордонного співробітництва, зміцнення дружніх партнерських зв’язків.

З огляду на це в обласній раді та за її участю проведено:

  • низку перемовин щодо розвитку міжрегіональних зв’язків органів місцевого самоврядування з метою ефективного міжнародного співробітництва, розширення форм співпраці з регіонами-партнерами;
  • триетапне навчання для угорських і українських керівників місцевого самоврядування: «Тренінг ТКС Угорщина – Україна» в Академії лідерства за підтримки Ради Європи;
  • дводенний семінар із питань посилення потенціалу місцевого та регіонального самоврядування заради ефективних результатів розвитку із залученням джерел фінансування Євросоюзу, організований Спілкою міст та місцевих громад Чеської Республіки;
  • навчання з підготовки проєктних заявок у рамках Програми підтримки місцевих ініціатив карпатських громад для органів місцевого самоврядування, громадських і благодійних організацій (за сприяння Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна»);
  • міжнародну конференцію «Позитивний вплив створення та діяльності європейських територіальних об’єднань на економічний розвиток Європейського Союзу та його зовнішніх кордонів»;
  • семінар у рамках проєкту «Підтримка інновацій у Дунайському регіоні за допомогою знань та управління інтелектуальною власністю»;
  • VII Конгрес східноєвропейських ініціатив тощо.

Упродовж 2019 року у сфері регіонального розвитку для розвитку соціальної інфраструктури в області проведено активну роботу із реалізації низки  проєктів.

Станом на звітну дату розподілено 262,2 млн грн з державного фонду регіонального розвитку, за рахунок яких впроваджуватимуться 49 інвестиційних проектів. Обсяг профінансованих коштів становить 244,4 млн грн, або 93 відс. передбачених асигнувань, з яких освоєно 147,5 млн грн (60 відс. профінансованого обсягу).

Обсяг розподіленого фінансування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у поточному році становить 99,8 млн грн, профінансовано 53,3 млн грн (53 відс. передбаченого обсягу), з яких освоєно лише 27,1 млн грн (51 відс. отриманих коштів).

На розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад у
2019 році передбачено 25,7 млн грн (з державного бюджету 14,8 млн грн, з місцевих бюджетів громад – 10, 9 млн грн). На цей час кошти з державного бюджету профінансовано на 90 відс. від запланованої суми. Наразі об’єднані територіальні громади освоїли 20,7 млн грн, або 80 відс. від запланованих коштів (з державного бюджету здійснено видатків на суму
12,1 млн грн, з місцевих бюджетів – 8,6 млн грн).

У 2019 році в рамках Програми підтримки секторальної політики із залученням коштів Європейського Союзу відібрано 7 інвестиційних проектів, що впроваджуватимуться на території області, загальний обсяг фінансування яких становить 44,2 млн грн:

Ø       «Карпатська мережа регіонального розвитку» (спільно з Львівською, Чернівецькою та Івано-Франківською областями) – 6100,0 грн;
  • «Туристичний комплекс для сімейного відпочинку з форелевим господарством «Ізаліс»» – 4300,0 грн;
  • «Розвиток міжрегіональної співпраці шляхом створення інструментарію та інфраструктури міжрегіонального розвитку» – 8500,0 грн;
  • «Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)» – 10703,721 грн;
  • «Розвиток інституційної спроможності Агенції регіонального розвитку Закарпатської області» – 3239,064 грн;
  • «Забезпечення розвитку сталого туризму в українських Карпатах» – 7106,958 грн;
  • «Розвиток туристичної інфраструктури Закарпатської області через покращення навігаційних елементів та встановлення туристичних стоянок» – 4234,0 гривень.

Питання підтримки молодіжного житлового будівництва, що дає надію молодим родинам мати свою оселю – перебуває на постійному контролі в обласній раді. У цьому плані діє Комплексна соціально-економічна програма забезпечення молоді, учасників антитерористичної операції та внутрішньо переміщених осіб житлом у Закарпатській області на 2018 – 2022 роки, завдяки чому створюються належні умови для забезпечення житлом молодих родин та одиноких молодих громадян, учасників АТО та членів їх сімей, внутрішньо-переміщених осіб, які проживають у Закарпатті, шляхом створення сприятливих умов для розвитку будівництва, удосконалення механізмів придбання житла і забезпечення на цій основі подальшого розвитку системи іпотечного житлового кредитування.

Завдяки цьому, як результат, – у рамках співпраці Закарпатського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Закарпатської облдержадміністрації та обласної ради, а також Ужгородської міської ради 20 молодих родин закарпатського краю отримали 25 червня 2019 року ключі від квартир у новобудові, зведеній за програмою Держмолодьжитло у с. Минай, що на Ужгородщині.

З початку роботи обласної ради VІІ скликання і до цих пір предметом розгляду керівництва обласної ради та облдержадміністрації були й залишаються вкрай важливі питання, що турбують закарпатців. Так, неодноразово за участю представників центральної влади, органів місцевого самоврядування краю і виконавчої влади, галузевих експертів, науковців, бізнесу та громадськості відбулися розширені засідання:

  • міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів у Закарпатській області;
  • круглого столу «Формування нового районного поділу у Закарпатській області»;
  • робочої групи з розроблення проєкту Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2021 – 2027 років та Плану заходів з її реалізації;
  • круглого столу щодо перспектив розвитку гірських територій у контексті підготовки Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 рр.;
  • наради щодо стану використання коштів державної субвенції на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості;
  • Наглядової ради Комунальної установи «Управління спільною власністю Закарпатської обласної ради»;
  • комісії з визнання бійців-добровольців;
  • конкурсної комісії з визначення переможців конкурсу бізнес-проєктів для підприємців-початківців та ін.

Разом з цим, постійно на нарадах при керівництві області обговорювалися важливі питання забезпечення життєдіяльності Закарпаття та визначалися оптимальні шляхи їх вирішення. Це, передусім, такі ключові позиції: про хід ремонтних робіт на дорогах загального користування місцевого значення протягом 2019 року; про використання коштів: субвенції на освітню галузь, Державного фонду регіонального розвитку, резервного фонду державного бюджету; про стан реалізації заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, про створення госпітальних округів і впровадження Урядової програми «Доступні ліки»; про участь гірських територій у програмах розвитку Євросоюзу і комплексне бачення їх розвитку та фінансову підтримку; про наповнення та використання коштів резервного фонду області (для здійснення непередбачених видатків: ліквідації наслідків паводків, зсувів ґрунтів, буревіїв); про функціонування ринку пасажирських автомобільних перевезень та забезпечення дієвого контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху на території області законодавства у сфері перевезення пасажирів та вантажів автотранспортом; про впровадження місцевих ініціатив та налагодження партнерства на основі довіри, взаєморозуміння й співпраці, що сприятиме ефективній взаємодії між гілками влади тощо.

За аналізований період обласною радою також проведено зустрічі з керівниками обласних національно-культурних товариств краю, де йшлося про головні напрацювання та перспективи співпраці громадських організацій нацменшин Закарпаття з місцевими органами влади; прийнято дітей учасників АТО з Херсонщини та грузинських дітей учасників бойових дій, які перебували на Закарпатті в рамках міжнародного соціального проєкту «Діти просять миру» з метою налагодження міцних та конструктивних міждержавних стосунків для проведення заходів реабілітації, оздоровлення та відпочинку; взято участь у різних заходах з місцевого розвитку, децентралізаційних реформ тощо.

Ще один відповідальний напрям роботи – організаційно-розпорядча діяльність. Варто акцентувати на підвищенні ефективності роботи виконавчого апарату обласної ради щодо організаційного, документального, правового та інформаційно-аналітичного її забезпечення. Продовжується налагоджена з початку роботи цього скликання тісна взаємодія працівників виконавчого апарату та депутатського корпусу з питань підготовки пленарних засідань ради і опрацювання проєктів рішень.

Протягом звітного періоду працівники виконавчого апарату належним чином здійснювали покладені на них обов’язки із забезпечення діяльності ради, надавали якісну організаційну та консультативно-методичну допомогу в роботі постійних комісій, президії обласної ради, Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Закарпатської обласної ради, забезпечували взаємодію з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

За звітний період до обласної ради надійшло 2690 документів різного типу, виконавчим апаратом вжито заходів щодо їх своєчасного виконання. За цей період підготовлено і відправлено понад 1176 вихідних документів, опрацьовано більше 300 проєктів рішень обласної ради та 604 проєкти розпоряджень голови обласної ради, у тому числі з кадрової роботи – 332.

За цей час обласну раду представлено у тридцяти трьох судових засіданнях в судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських судах із підготовкою усіх необхідних процесуальних документів. Жодне рішення обласної ради або розпорядчий акт її посадових осіб у судовому порядку не скасований.

На звітну дату до обласної ради надійшло 68 запитів на публічну інформацію (16 – поштою, 49 – електронною поштою, 3 запити подані особисто громадянами), з них: 33 – від юридичних осіб, 35 – від фізичних осіб. У відповідь на інформаційні запити надано запитувану інформацію або копії документів по 45 запитах, що становить 66 %. Перенаправлено за належністю розпорядникам інформації 20 запитів, що становить 29,5 %. Щодо трьох запитів (4,5 %) відмовлено у наданні інформації, оскільки вони стосувалися відомостей, розпорядником яких не є обласна рада.

Звернення громадян – один із дієвих способів взаємодії населення із владою. З метою забезпечення реалізації та гарантування прав на звернення в обласній раді затверджені графіки особистого прийому громадян керівництвом ради.

Станом на 1 грудня 2019 року до обласної ради надійшло 2227 звернень громадян, у тому числі: 1451 було подано особисто громадянами, 411 звернень − під час прийому керівництвом, 358 – надійшло поштою, 7 – електронною поштою. З урахуванням колективних звернень (23) до обласної ради звернулись всього 3265 осіб.

Переважна кількість заяв і скарг стосувалися питань соціального захисту – 2098, що становить 94,3%, це, зокрема, інваліди, пенсіонери, хворі, які потребують лікування, одинокі громадяни похилого віку, багатодітні, сироти, учасники ООС, з яких 1359 осіб отримали матеріальну допомогу за програмою «Турбота» на суму близько 2,0 млн гривень.

Протягом зазначеного періоду відповідно до Порядку надання одноразової матеріальної допомоги громадянам, які внаслідок недостатнього матеріального забезпечення потребують соціальної підтримки, затвердженого рішенням обласної ради від 13.12.2018 № 1331, керівництвом обласної ради було виділено матеріальну допомогу 15 учасникам ООС, а також 39 пораненим та травмованим на суму 370 тис грн;  депутатами обласної ради надано: допомоги – 462 важкохворим громадянам на суму 3,7 млн гривень; одноразової матеріальної допомоги – 517 малозабезпеченим громадянам на суму понад 900 тисяч гривень.

На виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» основним інструментом для висвітлення діяльності обласної ради та забезпечення доступу до публічної інформації є офіційний вебсайт обласної ради, який постійно наповнюється. Питання, що вносяться на розгляд сесій обласної ради, розміщуються на інтернет-сторінці, а тому депутати мають змогу завчасно знайомитися із проєктами рішень та матеріалами до них. Після завершення пленарних засідань усі рішення обласної ради та результати поіменного голосування обов’язково оприлюднюються у визначені терміни.

Важливим у роботі обласної ради та її виконавчого апарату є інформаційно-аналітична діяльність та активна взаємодія з регіональними й всеукраїнськими засобами масової інформації. Відповідно робота облради, її керівництва, депутатів у сесійний і міжсесійний період висвітлюється на шпальтах багатьох друкованих і електронних ЗМІ систематично. Всеукраїнських – «Голос України», «Урядовий кур’єр», регіональних – «Новини Закарпаття», «Карпатський об’єктив»  та інші.

Інформування краян про діяльність депутатів облради, постійних комісій, президії, Координаційної ради, прийомів громадян, виїзних нарад також забезпечується через інтернет-сторінку Закарпатської обласної ради, яку щодня відвідують не тільки жителі України, а й закордоння. Вона регулярно поповнюється найновішою інформацією із фотосупроводом про роботу обласної та інших рівнів місцевих рад.

Так, у звітному період підготовлено та опубліковано на сайті облради понад 560 інформаційних матеріалів про діяльність голови облради, його заступників, депутатів, роботу профільних комісій, президії, пленарних засідань сесій облради, а також прийому громадян з особистих питань відповідно до затвердженого графіку тощо.

Зокрема: про діяльність голови облради – 171; про діяльність першого заступника голови  та  заступника голови облради – понад  100; про проєкти рішень і затверджені програми – 84; депутатські запити та звернення до вищих органів державної влади – 34. Про міжнародну співпрацю підготовлено 25 матеріалів, про роботу профільних комісій та президії – 33; про пленарні засідання – 6; анонси – 47; конференції, форуми, круглі столи – 34  та ін.  Усі неодмінно супроводжуються світлинами, які зібрані у розділі «Фотогалерея» – усього понад   3360 фото.

Відтак усі матеріали оприлюднювалися на різних інтернет-сайтах та у соціальній мережі.

На сторінках всеукраїнських видань, у т. ч. парламентської газети  «Голос України», публікувалось ряд розлогих інтерв’ю із керівництвом облради, а в обласній газеті «Новини Закарпаття» під рубрикою «Площа Народна, 4» – різні інформаційні матеріали про участь керівництва облради у заходах, які проводились в області, ділових зустрічах і перемовинах із керівниками партнерських регіонів сусідніх держав і делегацій. Усі інформації також оприлюднювались на сторінках  районних і міських видань.

Після кожного пленарного засідання проводилось бліц-інтерв’ю за участю голови облради Рівіса М. М., який оперативно коментував результати прийнятих рішень депутатським корпусом і розглянуті актуальні питання щодо діяльності краю, які  транслювалися телеканалами «UA: Закарпаття», «М-студіо», Перший кабельний, «Уж-інформ», «Сіріус», 21-каналом. Також очільник облради надавав стислі інтерв’ю зазначеним місцевим і всеукраїнським телеканалам. Коментарі керівництва та депутатів облради до різних актуальних тем включені та трансльовані у відеосюжетах ТРК Україна, ІСТV, Інтер, 1+1, НТН, Новий канал, СТБ.

Слід відзначити успішне творче співробітництво депутатів обласної ради із Інтернет-виданнями та електронними ЗМІ.

Загалом представники депутатського корпусу та виконавчого апарату долучилися до проведення низки загальнодержавних і регіональних заходів, спрямованих на вирішення актуальних питань життєдіяльності територіальних громад області, а також брали активну участь у суспільно-політичних, культурно-масових заходах та визначних подіях краю.

Загалом продуктивна робота обласної ради – це результат партнерської діяльності облради і обласної державної адміністрації, взаємодії органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, владних структур, установ, організацій, громадськості краю щодо соціально-економічного і культурного розвитку області, визначення пріоритетів спільної участі у пошуку та здійсненні оптимальних шляхів із розв’язання важливих проблем рідного Закарпаття.

 

Додатки, у яких міститься інформація за звітний період:

1)   Узагальнена інформація щодо фінансування обласних програм;

2)  Довідка про роботу профільних постійних комісій обласної ради;

3)  Інформація щодо реагування центральних органів державної влади на звернення Закарпатської обласної ради VІІ скликання;

4) Інформація про хід виконання депутатських запитів;

5) Інформація про діяльність обласної ради у сфері транскордонного співробітництва.


На головну  Мапа   e-mail: admin@zak-rada.gov.ua Вгору