- Закарпатська обласна рада - https://zakarpat-rada.gov.ua -

Олексій Петров: Сонячна енергетика — перспективний та потужний потенціал Закарпаття

Під час другої панельної дискусії «Енергетика як драйвер економічного розвитку регіону», яка відбулася у межах українсько-словацького форуму «Інтеграція українських та європейських енергетичних ринків», очільник облради Олексій Петров зазначив, що у Закарпатській області останнім часом динамічно розвиваються такі види енергетики як гідроенергетика та сонячна.

«Враховуючи, що Закарпаття має найбільшу кількість сонячних днів у рік на території України, саме сонячна енергетика є найбільш перспективною. Водночас є проблема: ми потерпаємо від несумлінних генераторів електроенергії. Зокрема, ПАТ «ДТЕК Західенерго», яке має Бурштинську електростанцію. Вона генерує 90% електроенергії, та постачає її на Закарпаття, а також частково на Івано-Франківську та Львівську області. Це і є складова Бурштинського енергетичного острову (БуОС). БуОС — умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської теплової електростанції. Особливість і водночас незрозумілість полягає у тому, що ця територіяє відокремленою і не має зв’язку з енергосистемою України (ОЕС України)», – сказав О.Петров.

Також очільник облради наголосив, що днями відбувся обвал цін електроенергії на РДН (ринок «на добу наперед») однак – для Закарпаття жодних змін не відбулося. Ми як отримували раніше електроенергію за завищеною ціною, так і продовжуємо отримувати досі», – наголосив Олексій Геннадійович та навів окремі цифри.

«За 2020 рік середньозважена ціна РДН в об’єднаній енергосистемі – 1341 грн за 1 мВТ/год, в БуОС-1617 за 1мВт/год. Різниця – 276 грн. Тобто більше 27 коп за кіловат. Ми проаналізували цифри: споживання за 2020 рік: промисловість – 128 млн кВт/год, 84,4 – бюджетні установи, інші споживачі– 272,2. Загальна переплата у 2020 році (році обтяженому пандемією коронавірусної інфекції) по електроенергії для Закарпаття через те, що ми належимо до БуОС, – 391 млн грн. А це – наш дорожній фонд на рік, відтак, ми переплачуємо такі гроші на користь однієї фінансово-промислової групи. Будучи на посаді голови ОДА, я спрямовував листи-звернення до вищих органів влади, у тому числі й до Антимонопольного комітету України(АМКУ), у яких просив звернути увагу на ці речі.У документах наголошувалося, що наша область – дотаційна і ми мусимо купувати найдорожчу електроенергію. Тож постає питання: який інвестор, за таких умов, прийде у наш край? У результаті – АМКУ «розбирався» щодо домінуючого, монопольного становища, були застосовані й штрафні санкції. Але на сьогодні ця справа затягується у київських судах. Така ж ситуація і щодо газу: за транспортування якого ми теж платимо дорожче, що у два рази вище, ніж в Одеській, Львівській областях, і втричі – ніж в Дніпропетровській і Черкаській. Це величезне навантаження на місцеві бюджети області!

Вважаю, що необхідно створити окремий механізм на рівні РНБО, за допомогою якого змусити монополіста, який генерує електроенергію у наш край, вплинути на нього і створити для нас нормальні конкурентні умови. Адже одним із напрямів Нової енергетичної стратегії України до 2035 року: «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» – є демонополізація», –резюмував Олексій Петров.

У другій панельній дискусії також узяли участь: директор Агенції регіонального розвитку Закарпатської області, депутат облради Михайло Лаба, керівник групи з міжпарламентських зв’язків ВРУ із Словацькою Республікою Анатолій Костюх, заступник директора ГПУ «Львівгазовидобування» АТ «Укргазвидобування» Олексій Сердюченко, голова Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Олег Лукша.

Михайло Лаба зокрема зазначив: «Економічний розвиток і економічний прорив у нашому регіоні — питання дуже актуальне. Включення України й нашого прикордонного регіону в Єдиний європейський енергетичний ринок, на мою думку, має стати рушієм цього поступу. Тут варто сказати окреме спасибі за чітку державницьку позицію діючій владі, яка проявила політичну волю і нарешті розпочала цей процес. Наша Агенція зі своєю міжнародною партнерською базою, у тому числі з подібними до нашої установами Словаччини, готова теж долучатися до цієї інтеграції у таких напрямках, як енергозбереження, енергоефективність, покращення енергетичної інфраструктури, запровадження якісного моніторингу використання електроенергії та застосування ефективного менеджменту з її використання. Для цього із закордонними партнерами, з громадськістю, владою та науковцями готові попрацювати над залученням інвестицій у впровадження цих напрямків. Переконаний, що підвищивши енергоефективність нашого регіону, ми зможемо зробити його більш конкурентоспроможним».

Загалом напрацювання посадовців та експертів на українсько-словацькому енергетичному форумі матимуть практичне втілення та застосування, що слугуватиме поліпшенню соціальної інфраструктури територій та життєзабезпечення громад.

Одним із підтвердженням цьому є миттєва реакція народного депутата України Миколи Тищенка щодо негайного розгляду та вивчення порушених очільником Закарпатської облради питань на рівні центральних органів влади.

Пресслужба облради