17 Ян 2021

  • Поздравления


    Олексій Петров

    Глава Совета Закарпатской области
    «Читать дальше»
  • Объявления

  • Фото Галерея

  • Баннеры

Высота Visočìni и закарпатского региона становятся ближе и выше

Пятница, 7 Август 2009, 16:44

Высота Visočìni и закарпатского региона становятся ближе и выше

     Недавней поездки официальной делегации местного правительства региона в краю Visočìna, во главе с председателем областного Совета м. Kichkovskyy, и о котором сообщали «НТ» 1 Сентябрь. в этом году, его происхождение восходит к Февраль 2008 года, Когда сессии областного Совета об осуществлении решений пятого созыва «о создании партнерства между Закарпатской области и краем высота Чешской Республики» делегация во главе с Председателем Регионального Совета также посетил с первого визита в административный центр края Visočìna – Ïglavì.

     Чехия — европейская страна, относительно небольшой, но во все времена, привлекает своей уникальностью. Вона змогла зберегти унікальний національний характер, подарувала світу Яна Каменського, Яна Гуса і солдата Швейка, смачні кнедлі та пиво “Пилзень“, „Старопрамен“. Чехія знаменита не тільки ренесансними палацами, барочними костелами, а й щедрими покладами корисних копалин, багатющою фауною і флорою, чистими лісами, озерами, ріками, горами, розвиненим сільським господарством, впорядкованою інфраструктурою, відповідно багатими та квітучими містами й селами, відродженими замками. Серед останніх – Тршебич, Тельч, Пацав, Камен, Жировніце, Яромнержіце-над-Рокитноу та інші в краї Височіна.. Та головна річ – чехи бережуть і цінують спільне історичне минуле, который, уникально, вплинуло на формування етнокультур і традицій наших народів.
     Та й не менш важливо – близькість транскордонних комунікацій, вигідність економічного співробітництва, общность природоохранных и экологических проблем и т.д.. Слово, первая официальная поездка представителей закарпатской власти в край Высочина имела особые мотивации трансграничного сотрудничества двух самоуправляющихся территорий, общины, окремих бізнесових структур, семей, які проживають по різні боки європейського кордону, але які прагнуть завжди бути добрими сусідами. Уже своєю назвою край Височіна засвідчує, що за своїм ландшафтом близький до Закарпаття, хоча й без високих і стрімких вершин. Поэтому и не случайно для трансграничного сотрудничества был избран горные районы Закарпатья.
     Тоді в офіційній обстановці було підписано Угоду про співробітництво між Закарпатською областю та краєм Височіна, проведено перше засідання створеної сторонами Постійної конференції, у ході якого було розглянуто конкретні проекти співпраці. У Рахівському районі вирішили провести реконструкцію двох навчальних закладів у селах Лазещина та Стримба. Йшлося й про обмінні поїздки дітей з дитячих закладів і виступи фольклорних колективів, створення документального фільму про Закарпатську область з відображенням, В дополнение к другой, її співпраці з краєм Височіна, та його презентацію у рамках Міжнародного кінофестивалю документальних фільмів у м.Їглава, який славиться своїм історичним центром, а також Музеєм і зоопарком.
     Слово, очільники обох крайових рад вдарили, как они говорят, по руках. І вже невдовзі, що приємно здивувало депутатів Закарпатської облради, край Височіна під керівництвом гетьмана Мілоша Вистрчіла виділив на співпрацю із Закарпаттям 4,7 миллионов чешских крон, які пішли на реалізацію спільних проектів. Рахівський район також долучився до справи й асигнував з бюджету на ці цілі 320 тыс.грн. ГРН.. Таким образом, спільними зусиллями у двох закарпатських гірських школах, які опинились ще й у зоні стихійного лиха – торічної липневої повені, вдалося провести заміну всіх вікон і дверей на теплозберігаючі.
     Для практичного втілення добрих намірів створили благодійний фонд “ВіЗа“ ( „Височина і Закарпаття“), який очолив директор адміністрації краю Височіна, член Постійної конференції Зденєк Кадлец.
     За підсумками виборів до місцевої влади 14 Ноябрь 2008 2010. новим гетьманом краю Височина стає Їржі Бєгоунек.
     М.Кічковський направив новообраному гетьману вітальну телеграму та висловив впевненість, что налаженные связи и сотрудничество в социально-экономической и культурной сферах между органами местного самоуправления, колективами підприємств і установ Закарпаття та краю Височіна будуть і надалі розвиватися, а дружба між українським та чеським народами міцніти. Відповідь була по-чеськи конкретною: Крайова Рада Височіни при затвердженні бюджету на 2009 Рик еще раз подчеркнул 5 млн.. Чешских крон в сотрудничестве с фотографиями, а Їржі Бєгоунек у березні ц.р. приїхав у наш край, чтобы засвидетельствовать свое почтение и поделиться видением дальнейшей поддержки начатых совместных проектов. В этом году в чешские партнеры решили в школах уже названных сел Раховщины полностью заменить систему отопления и водоснабжения, а також приєднатися до українсько – швейцарсько-французького проекту з реконструкції філії Вільшанського дитячого будинку „Парасолька“ у Тячеві, де мешкатиме 25 дітей з фізичними вадами. Согласен, таке ділове співробітництво у цьому прагматичному світі – рідкість.
     Підбиваючи підсумки тодішньої ділової зустрічі, М.Кічковський запропонував розширити сфери співробітництва. Адже потребують допомоги заклади освіти, Медицина, культури тощо й інших регіонів. Задум чеські партнери підтримали, Отмечая: відповідні проекти ми готові обговорити за вашої участі із крайовою радою, членами Постійної конференції в м. Ïglavì, аби на наступний бюджетний рік закласти потрібні кошти в головний фінансовий документ Височіни.

Від захоплень до конкретної співпраці

     Чудовий, сповнений романтики край Височіна розташований у Чесько-Моравських горах, які об’єднують Богемію з Моравією. Это конец, де знаходиться „зелене“ серце Чехії – місто Їглава. Саме тут цими днями зустрів і прийняв Їржі Бєгоунек українську делегацію на чолі з М.Кічковським, в складі якої були начальники окремих управлінь ОДА, голови райрад і райдержадміністрацій гірських районів.
     У перший день візиту відповідно до програми господарі запропонували оглянути крайовий Центр швидкої медичної допомоги. Побачене справило глибоке враження. Просторі сучасні кабінети, и медицинское оборудование – с ряд последних новинок мира. Информационный центр оборудован по последнему слову техники компьютерные, де працюють досвідченіші фахівці-оператори. Як розповіла директор Центру Владіслава Філова, край має 5 больницы, де у кожній облаштовано декілька сот лікарняних ліжок. Рада краю, Она сказала, – поставила собі за мету знайти нові шляхи для забезпечення того, Кому, с одной стороны, раціоналізувати власну службу невідкладної медичної допомоги , а з іншого, – підвищити її ефективність і тим самим збільшити потенціал порятунку людського життя. Це вдалося. Сьогодні до послуг Центру – 24 профессиональные команды, 42 машины скорой помощи, сан авіація. С момента вызова команды есть 3 минут для сбора и 15 минут, щоб дістатися до пацієнта. А тим часом фахівець інформаційного Центру прийняла телефонний дзвінок, вислухала людину і дала відповідну команду тій медичній бригаді, яка знаходилася поближче до заявника – її місце перебування висвічувалось на комп’ютері. Якщо мова про аварію, а таких випадків тут, К сожалению, чимало, – далі мовила пані Владіслава, – оскільки головна гілка автобану на цьому відрізку є найдовшою, то на місце катастрофи вилітає гелікоптер, туди ж скеровуються пожежна та міліцейська бригади. У найближчу лікарню направляється вся база даних про потерпілих. Позаяк кожен житель Чехії має свого роду код та картку пацієнта, который сделал медицинской истории, лекарство аллергии, групу крові тощо. На моніторі, яким обладнана карета швидкої допомоги, что, без преувеличения, нагадує міні-лікарню, медики відстежують, як працюють органи дихання, сердце, пульс, тиск… Звісно, все це обходиться в добру копійку. Одна поїздка до пацієнта коштує 5,5 тыс.грн. КРОН. Реанімобіл — 3 млн.. КРОН. Бюджет швидкої медичної допомоги – 230 млн.крон. Головна частина фінансування – страховка. И только небольшое количество — с бюджетом.
     М. Kichkovskiy, підсумовуючи побачене , с меткой, что опыт Организации и планирования работы региональных спасательных служб, включая. й швидкої медичної допомоги краю Височіна — Благородное упоминание, Имитация, та водночас запитав, які проблеми доймають сферу охорони здоров’я краю? Директор Краєвої адміністрації Височіни Зденек Кадлєц був відвертим: „ Одна з проблем – фінансування, оскільки діагностика є дорогою, бо апаратуру купляємо найновітнішу, інша – нестача кваліфікованих кадрів середнього медичного персоналу, Врачи, оскільки праця – важка, ответственный, а оплата – порівняно невисока. Тому досвідчені фахівці, як риба, шукають кращих місць і здебільшогоза кордоном“. Виправити ситуацію, что касается его, можна лише на державному рівні.
     М.Кічковський запропонував підійти до вирішення цієї проблеми на крайовому рівні в рамках угоди про співробітництво між нашими краями. Для цього відпрацювати пілотний проект, відповідно до якого запропонувати обмін студентами, а можливо для кращих випускників сприяти працевлаштуванню. Профессор, доктор лікарні в м.Їглаві Алеш Росточіл, яка співпрацює з усіма лікарнями в регіоні Височіна та основними медичними установами за її межами, і яка обслуговує півмільйона жителів краю, де розташовані всі галузеві відділення, а таких тут 26, визнав пропозицію голови облради цікавою і перспективною. Та водночас розповів, що лише 7 років тому крайові лікарні перейшли у відання крайової ради. Із того часу їхня медицина почала розвиватися динамічніше. Сьогодні їглавські фахівці ведуть мову про те, аби лікарні розбудовувались як спеціалізовані та мали краще забезпечення.
     Чеським медикам було цікаво дізнатися із розповіді голови облради про те, що на Закарпатті діє низка регіональних програм з питань охорони здоров’я, осуществление которой выделены значительные средства: будуються лікарні, облаштовуються відділення, бо здоров’я людське – найдорожчий скарб на землі. Михайло Михайлович закликав медиків м.Їглави до співпраці із закарпатськими колегами. Про їх авторитет і повагу серед населення свідчить те, что 8 лікарів Закарпаття обрані депутатами облради. А щоб не відкладати питання в довгий ящик, запросив Алеша Росточіла познайомитись з діяльністю Закарпатського кардіоцентру, Глава Римской Soskida. Кроме того, що тут невдовзі знані кардіологи інститут ім..О.Шалімова проведуть першу операцію на серці. Пребывание чешского коллеги на Закарпатье и будет первой предметной кирпичом в фундамент сотрудничества между медиками наших краев.
     Актуальність такої співпраці медичних працівників згодом підтвердив і гетьман краю, висловивши пропозицію укласти відповідну угоду між органами управління охорони здоров’я двох країв.
     Коли зайшлося про народжуваність у краю Височіна, то з’ясувалось, що Закарпаття в цьому плані має кращі показники. Кстати, – перепитали ми, – чи у місцевих пологових будинках працюють психологи з породіллями, бо це надто важливий аспект як для матері, так і для дитини? Відповідь була однозначною:
     – Да, працюють перші 3 дни, адже під час пологів жінка потерпає від болю, страху, безпорадності і т.д. Якщо не допомогти їй пережити це, то неадекватної поведінки з боку окремих породіль не уникнути.

У пошуках сенсу

     Гетьман Височіни Їржі Бєгоунек вітав закарпатську делегацію, як цього вимагає протокол, при вході в будівлю адміністрації краю. Показав апартаменти ради, сесійну зал тощо. У залі ділових перемовин очільники крайових рад обмінялися словами – привітаннями та подякували один одному за взаєморозуміння і тісну співпрацю. Відтак Їржі Бєгоунек повідомив, що співпраця між Височіною і Закарпаттям в Чехії набула доброї слави. І в підтвердження розповів, как Президент Вацлав Клаус пригласил гетмана на ужин во время рабочего визита Виктора Ющенко в Братиславу в знак высокой оценки относительно сотрудничества с Закарпатьем и признал это как помощь Украине в адаптации к европейским структурам. Поэтому край Высочина хотел бы сотрудничать с Закарпатьем и дальше и еще в более более конкретной плоскости.
     М.Кічковський передав вітання від голови ОДА Олега Гаваші та депутатів облради присутнім на зустрічі крайовим депутатам, керівникам управлінь крайового уряду, а также вручил приглашение гетману и его заместителям на Международную выставку-ярмарку "Туревроцентр-Закарпатье 2009" и ряд предложений для реализации ряда инвестиционных проектов в горных районах, в частности,, Рахов, Тячев, Mìžgìrs′Komu, як з освоєння вже існуючих виробничих потужностей, так і з будівництва нових об’єктів, у т.ч.й соціального значення: школы, Детский сад, фельдшерсько-акушерських пунктів тощо. И, Конечно, з підтримки багатодітних, детей-сирот, інвалідів тощо.
     Гетьман, ознайомившись із документом, Усилено вне, що пропозиції – цікаві, актуальні, та оскільки криза вдарила по всіх державах світу, в т. h. й по Чехії, то депутати Височіни вирішили брати участь у тих проектах, де фінансування сторін проводитиметься в рівних частинах – 50 на 50. На що голова облради сказав: "Ни одного проекта других финансовых параметров мы не предлагать". Присутствовал председатель Межгорской РГА Иван Роман тут же выразил готовность предоставить такой проект по строительству дошкольного учреждения в колочавском поселке Меришор, де не раз побував відомий чеський письменник Іван Ольбрахт.
     Відтак очільники рад обмінялися протоколами попередніх намірів щодо подальшої співпраці, пам’ятними сувенірами та подарунками, як і належить добрим сусідам. После этого, відклавши всі справи, Їржі Бєгоунек разом із закарпатською делегацією поїхав в гірське село Нова Ржіша.
     Дорогою в Нову Ржішу око вабили не так розкішні краєвиди (у нас вони також дивовижні), як засаджені пшеницею поля, оброблені земельні ділянки, пасовища, де паслися вгодовані корови, лошади, зайці та фазани також були не рідкість. Доймала ностальгія за старими добрими часами…
     Коли заїхали в Нову Ржішу, спали на думку відомі слова: неначе писанка село – газифіковане, має свої добротні системи каналізації, води тощо. Дороги заасфальтовані і навіть ті, що ведуть у поле. Охайно прибрані та уквітчані прибудинкові території – одна краща іншої. „Село наше – молоде: середній вік – 39 годы. Люди займаються здебільшого землеробством. Основні контори – будівельна, столярна, з виготовлення покрівлі, працюють сімейні підряди. У володінні сільради – 100 га лісу, за яким доглядає 2 лица. Є пошта, Детский сад, школа, перукарня, Библиотека, книжковий фонд якої нараховує 12 тыс.грн. копии, Дом культуры, стоматологічний кабінет, медпункт, Магазины, унікальний премонстратський монастир ім. Петра і Павла“, – залюбки розповідала староста або сільський голова Дана Чорткова. Кстати, пані Дана працює журналістом в крайовій газеті, а старостує на громадських засадах уже третій термін. Згадала і про те, що відновлено роботу будинку для сеньйорів або пристарілих, де постійно проживає 12 осіб і 80 обслуговується на дому. Сільрада фінансується і з 4 источники: „державний кошт“ , „сільський збір“, „сам житель“ і „різні надходження“. Кожне невелике село має своїх добровільних пожежників. Під час аварії до 10 хвилин навчена справі команда вже на місці аварії.
     -Для 9 років головування ніколи не чекала грошей виключно від держави. Брала участь у всіх можливих конкурсах, перемагала у багатьох і у такий спосіб Нова Ржіша завжди була при грошах, – далі казала пані Дана. С 30 млн.. крон основного бюджету 5 млн.. виборює у грантах. І на завершення розмови зазначила: у селі працюють цілі українські родини, які виробляють та розписують унікальні сувеніри з кераміки.
     На правах господині пані Дана запросила делегацію в сільську школу. Шику нема, але є все необхідне для розвитку дитини: сучасний комп’ютерний клас, спортзал, майстерні тощо. И, Что не менее важно, – всюди чисто, охайно, уютный. Інтерес до школи проявився не випадково. Адже серед членів делегації був начальник управління освіти Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак, а в поїздці супроводжувала його колега Марія Кружікова. Чем больше, что с самого начала чешские партнеры для сотрудничества приоритетным направлением выбрали школьное. И поэтому предложение заключить соглашение о сотрудничестве между образовательными управлениями была как никогда кстати. Согласен, така угода після доопрацювання буде підписана під час наступної зустрічі на Закарпатті.
     Конечно, з великою гордістю провела закарпатську делегацію до костела або монастиря Петра і Павла. Його засновники – Марк і його дружина Вослава. Церква являє собою один будинок у стилі бароко з двома каплицями і двома квадратними вежами. Над головним вівтаремзображення святих Петра і Павла, а в середині – настінні та стельові фрески, де відтворено цілі біблійні події, включая. як Христос передає Петрові ключі від Небесного Королівства, багатющий рослинний та фігурний орнамент. Костел спалювали кілька разів, але він знову і знову відроджувався, щоб виконувати свою духовну місію, – казав пастир. К слову, зображення Діви Марії в південній стороні каплиці після чергової пожежі в 1683 2010. монахи знайшли неушкодженим. Это момент, який прийнято називати дивом Господнім. В 1942 году сюда добрались подразделения СС и костел был преобразован в центр фашистского молодежного движения. Святих отців доправили в Освенцім… Навіть після закінчення війни доля монастиря була не набагато кращою – він служив в якості військового складу. І тільки з розпадом Союзу, начиная с 1991 года, почав відроджуватись як духовна святиня. Та найунікальнішою є, Конечно, Библиотека, в якій знаходяться дивом врятовані оригінальні документи усіх часів існування монастиря – понад 20 000 упорядкованих раритетних томів. Тут широко представлені наука, Медицина, філологія, географія, історія й інші науки.
     – Закарпаття – край, де кожна історична доба, подія залишали також видатні пам’ятки. Чого лише варті унікальні дерев’яні цервки, зроблені майстрами без жодного цвяха. А замки і палаци – це окрема унікальна тема для співпраці, яких на території Закарпаття налічується 12. Тому і в цій площині наше співробітництво також буде результативним, сказал м. Kichkovskyy, звертаючись до пана гетьмана. Підтвердженням тому став і проект угоди між управліннями культури, підготовлений членом делегації Юрієм Глебою.

Моральний кодекс на щодень

     Наступного дня делегація разом із господарями відвідала першу в Чехії атомну електростанцію, що розташована у Дуковани, что 30 км на південний схід від м. Требіч. Розташована АЕС на площі 126 HA. Її історія почалася на початку 70 років минулого століття, коли між Чехословаччиною та Радянським Союзом було підписано міжурядову угоду про будівництво двох атомних електростанцій потужністю 1760 МВт. Перший реактор блоку було введено в експлуатацію 4 мая 1985 года, і останній (четвертий) – 20 Июль 1987 года. АЕС поставляє щороку близько 20 процент. електроенергії до національної електромережі. Особлива увага приділяється безпеці її експлуатації, що перебуває під наглядом Державного управління з ядерної безпеки та відповідних міжнародних організації.
     – Для того, аби працювала АЕС потрібні дві речі: уран і вода, – мовила керівник інформаційного центру Зденка Кружікова.– Поклади урану в Чехії- чималі, тут його і добувають, збагачують у Росії, після чого капсули перевозяться в Брно, а звідти – в Дуковани. От щодо води, то неподалік від електростанції на річці Їглава споруджено водопровід з накачуванням у водосховище запасів, яке й служить в якості водних ресурсів для АЕС та балансування води вниз у річку. Перепад води від сховища до річкистрімкий і надто високий.
     Зденка Кружікова запрошує в унікальний інформаційний центр, де ілюстративні моделі знайомлять із реактором, блоком зберігання палива та несуть інші відомості, FL»»»»язані з ядерною енергією. Т.е., тут відтворена реальна картина функціонування ядерної енергетики від початкових стадій до утилізації використаного палива та радіоактивних відходів, вплив на навколишнє середовище, а також картину всіх споруджених станцій ядерної енергетики в світі тощо. Центр оснащений сучасним аудіо-відео технологіями, цілим рядом друкованих інформаційних матеріалів. З найбільш цікавих пам’яток – моделі реакторанормативні функції стержнів, системи автоматичного регулювання потужності, активної зони реактора (масштаб 1:1), контейнерів для зберігання і транспортування палива, обробки використаного палива, макет всього заводу з докладним поясненням тощо.
     –За який час за нагальної потреби можна зупинити реактор? – запитали члени делегації.
     – В екстремальній ситуації – 13 сек., планова зупинка – 48 годин після 11 місяців експлуатації, – відповіла пані Зденка. У ході розмови з’ясувалось, що на АЕС працює 2 тысячи людей, в основному – технічних професій. Більшість – з електронними дозиметрами. Відбір фахівцівретельний. Например, на посаду операторів на пультах із 100 кандидатів вибирають 3. Це – люди високої фахової підготовки, адекватної поведінки, правильної реакції, високої відповідальності, психологічної врівноваженості тощо. По вопросу о, як на її думку, яка головна причина катастрофи на Чорнобильській АЕС, пані Зденка відповіла коротко й лаконічно:
     – Для меня, Эксперты, які працювали за пультом, припустилися технічних помилок…

Технічні помилки, що стали фатальними…

     Оскільки поряд з виробництвом атомної електроенергії у Височині й надалі розвивають гідроенергетичні станції, то делегація не могла не відвідати гідроелектростанцію в Далешіце. Адже Закарпаття володіє унікальноюТереблю-Ріцькою ГЕС, спорудженою на двох річках. Але потужний гідроенергетичний ресурс закарпатських рік лише належить освоїти. І досвід чеських колег в розвитку енергетики нам конче потрібно. Тому і під час офіційної зустрічі, і в ході відвідання самих електростанцій голова обласної ради та інші члени делегації цікавилися можливостями господарюючих суб’єктів краю Височіна в реалізації нашої регіональної програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, зокрема щодо спорудження малих електростанцій. І як пообіцяв гетьман Їржі Бєгоунек, ще цього року група бізнесменів побуває на Закарпатті для вивчення конкретних пропозицій.
     – Теребле-Ріцька ГЕС на Закарпатті – єдина в світі гідроелектростанція, яка стоїть на двох річках водночас і є частиною потужного енергетичного комплексу, так званого „Бурштинського острова”, який діє на території Закарпатської, Львівської та Івано-Франківської областей. Два роки назад запрацювала в Рахівському районі на невеликому потічку маленьку гідроелектростанцію потужністю 500 кВт. Нині йдеться про будівництво каскаду ГЕС на Тересві. Другими словами,, гідроелектростанції – це не тільки „зелені“ кіловати або екологічно чисте виробництво, а й дешева електроенергія для осель. Тому ми шукаємо інвесторів в малу закарпатську гідроенергетику і в цьому плані готові обговорити пропозиції з боку чеських партнерів, – акцентував М.Кічковський обговорюючи перспективи з членом ради краю Височіни Йосефом Матєйеком.
     Як розповіла керівник інформаційного центру Марія Глухова, гідроелектростанція в Далешіце споруджена в 1978 год. Висота греблі – 185 м – найбільша в Республіці. ГЕС має 4 комплекти турбін, використовує гідроенергетичний потенціал для виробництва чистої електроенергії з метою вирівнювання під час кризових ситуацій. Другими словами,, ця електростанція працює на пікових зрізах. Шість годин вода спускається на турбіну, дає струм, а відтак уночі, за рахунок надлишкової енергії, перекачується вгору і служить регулятором рівня води в р.Їглаві. Завдяки цьому струм у енергетичній мережі краю підтримується на рівні стандартів. При цьому обслуговують станцію 2 Эксперты, які контролюють автоматику. А управляється робота станції дистанційно з центрального офісу.

Право на історичну пам’ять

     Переповнені виробничих вражень, члени делегації ще довго ділились думками про побачене. В конце концов, було чим. За розмовою й незчулися, як опинилися в старовинному місті Телчперлині чеської архітектури, „Моравській Венеції“, яка оберігається ЮНЕСКО. Хотілося одного: роздивитись все до дрібниць, хоч це було не просто, бо на площі відбувались молодіжні гуляння. Старовинні дерева, костели відбиваються в чистих дзеркалах озер. Головна окраса міста – величезна центральний майдан із фонтанами, арками, фасадами, де змальовані біблійні сцени і сюжети – двох однакових тут не знайти. За всі часи у жодного завойовника не піднялася рука, аби цю красу знищити. Тому тут не важко уявити собі життя Середньовіччя. Хотя, єдиний нещадний ворог тут все – таки побувавпожежі, які понищили частину історичних будівель. Конечно, на їх місці люди будували нові, архітектурно досконаліші.
     – Бути в Чехії і не відвідати пивоварню – що не бути в нашій країні, –зауважила завідуюча відділенням канцелярії гетьмана Катержіна Недвєдова. І делегація завітала в одну з них, яка розташована неподалік площі. Масивні столи з темного дуба, зручні стільці, затишна атмосфера та „замковий“ стиль. Вразила скромність, чистота і велелюдність. Сюди приходили сім’ями з дітьми просто пообідати, з друзями – відпочити за келихом свіжо звареного пива, з колегами – випити горнятко кави та обговорити нагальні питання. Про такий успіх багато закарпатських кав’ярень чи ресторанів можуть лише мріяти. И все потому, что, що кухня тут – смачна, страви – свіжі і нікому в голову не прийде подати відвідувачу учорашні кнедлі чи каву. Ну и, Конечно, вабить смачне пиво під печену качку, приготовану за старовинними рецептами. Та як би добре в сусідів не було, а вдома – краще.
     …Поверталися на Закарпаття переповнені теплих вражень, світлих сподівань щодо плідної співпраці з нашими закордонними сусідами як на родинному рівні, так у формі безпосередніх контактів між представниками органів місцевої самоврядної та виконавчої влади, громадськими об’єднаннями українців та чехів, що проживають на Закарпатті і Височіні. Адже чехи роблять вагомі кроки в цьому напрямку для налагодження та зміцнення взаємовигідного культурного, економічного і політичного співробітництва. Чем больше, що з глибини віків, живучи на перехресті європейських доріг, наша Срібна Земля вбирала в себе історію, Культура, духовність чи не цілої Європи, але залишалася завжди унікальною, неповторною. Люди своєю працьовитістю, хазяйновитістю завжди творили її красу. Як обличчя перед світом. Так було, так оно и будет.

Анна Romanenčuk, Иван Dìus
м.Ужгород – Їглава.

Дома  Карта   электронной почты: admin@zak-rada.gov.ua Вверх