- Закарпатська обласна рада - https://zakarpat-rada.gov.ua -

Втрачені церкви повернуться на культурну мапу Закарпаття

156 втрачених об’єктів закарпатської церковної архітектури постануть з небуття на сторінках книжки та в онлайн-архіві

Українські дерев’яні храми – один із маркерів нашої національної ідентичності. Саме тому до 30-ї річниці проголошення Незалежності України втрачені пам’ятки мають повернутися в культурний простір і застерегти нас від подальших втрат. Відтак Закарпатська академія мистецтв спільно з ГО «Культурна платформа Закарпаття» й за підтримки Українського культурного фонду та Мукачівської греко-католицької єпархії – розпочали реалізацію проєкту «Втрачені церкви Закарпаття», у рамках якого побачать світ книжка відомого дослідника Михайла Сирохмана, онлайн мапа втрачених об’єктів, курс відеолекцій та візуалізований словник термінів дерев’яної архітектури.

Дотепер на Закарпатті збереглося близько 60-ти дерев’яних церков, дві з яких внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а ще – дзвіниці й каплиці. Здавалося б, немало, але так здається лише поки ми не усвідомимо, скільки втрачено. 156 об’єктів сакральної архітектури Закарпаття, а це 101 дерев’яна церква, 29 дерев’яних дзвіниць і 26 мурованих храмів, були втрачені назавжди упродовж ХХ і ХХІ ст. І випадкові пожежі є лише однією з причин їхньої загибелі. У першій половині ХХ ст. руйнівним чинником стало бажання громад замінити дерев’яні церкви на муровані, у радянський період багато храмів упали жертвами антирелігійної кампанії, а останні три десятиліття пам’яткові церкви нищать, щоби збудувати замість них «нові» й «гарні». Цей процес, як і невпинне «покращення» старовинних дерев’яних храмів за допомогою сяючої бляхи, пластику та неоковирних прибудов, не лише не сповільнюється – він набирає обертів (так, навіть статус пам’ятки ЮНЕСКО не рятує церкви в Ужку та Ясінях від самодіяльних втручань). На сьогодні вже маємо на Закарпатті 101 втрачену дерев’яну церкву – проти 60 збережених.

Не осягнувши і не усвідомивши цих втрат, неможливо зупинити наступні. Отож команда проєкту поставила собі за мету повернути втрачені пам’ятки з небуття бодай у вигляді світлин, малюнків, текстових описів – щоб вони знову, нехай віртуально, посіли своє місце на культурній мапі Закарпаття та України загалом.

В основі проєкту лежить культурно-історичне дослідження Михайла Сирохмана «Втрачені церкви Закарпаття». Його буде видано у вигляді книжки українською та англійською мовами. Відомий мистецтвознавець, дослідник закарпатських дерев’яних церков, Михайло Сирохман присвятив їм понад 40 років польових і архівних розвідок. Нове видання міститиме близько 250 рідкісних зображень – світлин, малюнків, планів, чимало з яких є унікальними і будуть опубліковані вперше.

«Коли я відкрив для себе світ дерев’яної архітектури, світ неймовірно гарних форм і пропорцій, мені стало страшенно шкода, що ніхто не дізнається – а які ще існували форми, об’єми, елементи, – розповідає Михайло Сирохман. – Отож усе почалося з художнього інтересу: мені захотілося витягти з небуття ті форми, що робили цей світ іще багатшим та розмаїтішим. Упродовж 1980–1990-х років я багато разів обійшов усі села, говорив зі старими людьми і нащадками майстрів-будівничих. Кожна здобута світлина викликала глибоке враження, виводила на яв ще одну художню форму. Після 2000 року, коли відшукати щось нове під час експедиції стало майже неможливо, займався архівами й фондами музеїв України та зарубіжжя. Але й сьогодні плекаю надію, що десь на горищі старої хати ще лежить якась забута світлина – і, може, вона знайдеться саме завдяки нашому проєкту?».

Важливою складовою проєкту є створення онлайн мапи Закарпаття з позначеними на ній 156 втрачених об’єктів категорій «дерев’яна церква», «дерев’яна дзвіниця», «мурована церква». До кожної позначки буде прив’язано інформацію про об’єкт та його просторове розміщення. Для трьох маршрутів планується запис аудіоматеріалів, що уможливлять віртуальну мандрівку пам’ятками, яких уже не існує. 

«Не можна використовувати старі мапи, щоб досліджувати новий світ. Цифрова епоха завдяки картографічним сервісам Google Maps та Apple Maps змінює минулі уявлення про поширення інформації, що візуалізує навігаційний простір соціальних взаємодій суспільства. Саме тому, наша мета – публічно представити на глобальному картографічному сервісі архівні зображення унікальних за своєю архітектурою об’єктів і зазначити в описі до кожного з них як і ким було завдано цих втрат. Ми надіємося, що такий спосіб набуде форми стримувача від подальших архітектурних втрат у 21 столітті, а Україна стане європейським лідером у сегменті релігійного туризму об’єктами сакральної архітектури», – зазначає керівник діджитальної складової проєкту, засновник ГО “Культурна платформа Закарпаття” Євген Забарило.

«Співробітники Закарпатської академії мистецтв напрацьовують масиви унікальної інформації. За підтримки Українського культурного фонду ми маємо шанс поєднати десятиріччя наукової роботи із сучасними каналами інтерпретації та передачі цих доробків. Команда проєкту “Втрачені церкви Закарпаття” має на меті не лише створити найвичерпніший архів втраченої дерев’яної сакральної архітектури краю. Якщо цей проєкт допоможе вберегти від руйнування та зникнення бодай одну церкву – це буде неабияким досягненням», – зазначає ректор Закарпатської академії мистецтв Іван Небесник.

В рамках проєкту Михайло Сирохман та його колега, доктор мистецтвознавства, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич прочитають курс із 5 відеолекцій.

«Ми вирішили скласти лекції так, щоб вони були корисні й тим, хто лише починає знайомство зі світом сакральної архітектури та мистецтва, й тим, хто вже добре із ним обізнаний, – зазначає Михайло Приймич. – Так, свої лекції я почну з розповіді про явище українського іконостаса, про найдавніші зразки іконостасів та стінопису, які збереглися на Закарпатті дотепер і які кожен може побачити на власні очі, а далі вже перейду до аналізу особливостей закарпатських іконостасів різних періодів, тих впливів, під якими вони формувалися».

Довідково

Проєкт “Втрачені церкви Закарпаття” реалізується Закарпатською академією мистецтв та ГО “Культурна платформа Закарпаття” за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.