Про способи вирішення давньої проблеми руйнування русел річок через незаконний видобуток гравійно-піщаних сумішей ішлося на засіданні постійної комісії з питань екології та використання природних ресурсів під головуванням Івана Дурана.  Крім того, депутати обговорили проекти рішень що стосуються надання закарпатським пралісам статусу пам’яток природи та щодо внесення змін до Програми охорони природного навколишнього середовища на 2021-2023 роки.   

Стосовно створення ареалів-пам’яток із пралісів, у членів комісії, як власне, і у голови Закарпатської облради Олексія Петрова, виникли питання, чи створення таких зон не заважатиме життєдіяльності місцевих громад: вівчарству, збиранню ягід, тощо. У відповідь на це питання Директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Юрій Шпонтак повідомив, що наразі про таку ініціативу повідомлено всі громади, на території яких буде облагороджено острівки пралісів. Наразі ніхто з представників громад не висловився проти такого рішення.

Загалом, на кінець 2020 року, у межах Закарпатської області, з лісовими господарствами було погоджено близько 16 тисяч га пралісів, квазіпралісів та природних лісів у межах 13 лісгоспів. На основі цих матеріалів подано 52 клопотання про створення пралісових пам’яток природи. Окрім того, проводились роботи з виділення пралісів в межах Карпатського біосферного заповідника, національного природного парку “Синевир”, Ужанського національного природного парку  та НПП “Зачарований край”.

Мабуть найжвавішу дискусію викликало питання врегулювання видобутку гравійно-піщаних сумішей під виглядом розчистки русел річок, яке підняв депутат Степан Деркач. За його словами, нині у області 90% суб’єктів розчистки русел відходять від норм і технологій цих робіт. Як результат, гравій забирається там, де немає проблем, а там, де зручно до нього дістатися технікою. Деркач також зауважив, що законодавство України забороняє забір гравійних сумішей у гірських річках, окрім я к у спеціально облаштованих кар’єрах.

У цьому напрямку Юрій Шпонтак повідомив, що проблему ускладнює і відсутність бюджетного фінансування на розчистку і укріплення берегів річок. Він також повідомив, що обласна рада роками не втручалася у цей процес і він знаходився у віданні облдержадміністрації.

У свою чергу присутній на комісії перший заступник голови закарпатської обласної ради Андрій Шекета повідомив, що для вивчення цього питання вже було проведено нараду за участі голови ради Олексія Петрова та керівників профільних відомств. Попередньо було вирішено повернутися до рішення Закарпатської обласної ради №911 від 2017 року, яке наразі єдине з документів ради регулює розчистку русел річок. На базі цього рішення має бути випрацьований оптимальний варіант бачення і запропоновано на розгляд комісії та, у разі затвердження — на розгляд сесії.

Члени комісії також одноголосно підтримали внесення змін до Програми охорони природного навколишнього середовища на 2021-2023 роки. Зокрема, для контролю за виконанням робіт з розчистки русел, рекультивації сміттєвих полігонів та інших природоохоронних робіт було запропоновано залучити підприємство облради «Будкомплеккторг».