Голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров, перший заступник голови Андрій Шекета та керуюча справами ради Мирослава Ливч провели нараду з головами райрад області щодо проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням очолюваних ними структур.
У нараді також взяли участь голова Ужгородської райради Юрій Фрінцко, очільник Хустської райради Назарій Павлій, керівник Тячівської райради Юрій Беріндє, голова Рахівської райради Діана Бабинець, заступник голови Берегівської райради Михайло Кочіш та керуючий справами Мукачівської райради Михайло Гарапко.
На початку зустрічі Олексій Петров вручив службові посвідчення першому заступнику голови облради Андрію Шекеті й головам райрад та привітав їх із обранням на посади. Голова обласної ради також розповів про нещодавню зустріч у рамках Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, який покликаний у тому числі надавати консультаційну та технічну допомогу у вирішенні обговорюваного нині питання.
Звітуючи про фінансовий бік справ у Хустській райраді, Назарій Павлій повідомив, що рада закрила питання по зарплатам, оплаті за енергоносії, і змогла ще й виділити 6 млн грн. на потреби Хустської райдержадміністрації. Він також зауважив, що після передачі у власність ОТГ майна, райрада з 800 тис грн., які мали надійти від оренди майна, отримає всього 300 тисяч. Це при тому, що лише за енергоносії раді треба заплатити більше 400 тис.
Складніше з прибутками із використання майна в Ужгородській райраді. За словами Юрія Фрінцка, на балансі ради залишилися дві будівлі райлікарні у Чопі, які є законсервованими і не використовуються вже кілька років. «Висить у повітрі» й будівля райлікарні в Ужгороді, приміщення якої знаходяться на території чотирьох ОТГ. Прибутки райраді приносить лише районний будинок культури, де розташовується кінотеатр «ДОМІОН», відділ культури ради, відділ освіти, ЦНАП та БТІ. За рахунок залишків вільних коштів Ужгородська райрада минулого місяця змогла розрахуватися зі звільненими працівниками ліквідованих Великоберезнянської та Перечинської райрад. Юрій Фрінцко каже, що рада зможе закрити базові платежі на 2021 рік, але як і за що буде функціонувати з початку 2022 року — питання відкрите.
А от голова Рахівської райради Діана Бабинець повідомила, що після того, як рада профінансувала райлікарню, афганські організації та ще кілька статей, грошей на її функціонування залишилося всього на 7 місяців. Пані Діана також вважає неправильним передавати установи, які об’єднували територіальні громади, де працювало по 30-50 чоловік на баланс ОТГ. Адже не всі громади зможуть їх фінансувати. Це приведе до закриття або, у кращому випадку — до скорочення цих структур.
На думку голови обласної ради, однією із проблем районів Закарпаття й України загалом, є невизначеність щодо функцій райрад. Відтак Олексій Петров попросив керівників районів озвучити список функцій, які б райради, на їхню думку, могли повноцінно виконувати.
Серед таких функцій керівники районів називали управління позашкільною освітою, дитячими школами мистецтв та дитячо-юнацькими спортивними закладами, профтехосвітою, профтехучилищами, охороною здоров’я вторинного рівня, тобто райлікарнями, вивіз сміття, користування надрами місцевого значення, пасажирські перевезення у межах районів, охорону історичних пам’яток та охорону природного фонду.
Також, на думку голів райрад, районний бюджет можна наповнити прибутками з лісокористування та отримання певного відсотка від сплати податку за землю, з підакцизного податку, тощо.
А голова Тячівської райради Юрій Беріндє запропонував передати райрадам і управління надзвичайними ситуаціями, соціальними центрами та громадськими організаціями афганців, чорнобильців та червоного хреста, які мають свої приміщення і деяке майно.
Перший заступник голови обради Андрій Шекета попросив присутніх висловити своє бачення ситуації, коли б держава вирішила взагалі ліквідувати райради через відповідні зміни у Конституції. Чимало керівників висловилися за такий підхід, але за умови, що держава уміло розподілить функції, покладені на райради і організує процес координації діяльності громад.
Нині, за словами керівників районів Закарпаття, в Україні діє польська та частково французька моделі управління територіями. Разом з тим, у голів районів є чимало риторичних запитань, які виникли внаслідок децентралізації:
чому ради скорочені удвічі, а адміністрації лише на кілька чоловік, а подекуди і розширюються. Хоча у проєкті адмінреформи йшлося спочатку про те, щоб залишити замість РДА по 5 префектів у кожному районі. Також очільники районів скаржаться на подекуди складні стосунки з ОТГ, частина яких просять райради взагалі не вмішуватися у їхні справи.
Підсумовуючи зустріч, Олексій Петров та керуюча справами обласної ради Мирослава Ливч пообіцяли головам райрад зібрати їхні пропозиції у звернення Закарпатської обласної ради до центральних органів влади України.
Проєкт відповідного документу вже ініціювала Мирослава Ливч і запевнила керівників районів, що як колишній голова Свалявської райради, розуміє їхні проблеми і разом з колегами намагатиметься докласти максимум зусиль, аби висловлені на зустрічі побажання були почуті у столиці.
Олексій Петров також висловив ініціативу провести спільну онлайн-нараду з керівництвом Міністерства розвитку громад та територій аби у експертному середовищі озвучити сьогоднішні напрацювання.
Прес-служба Закарпатської обласної ради
