- Закарпатской областной Совет - https://zakarpat-rada.gov.ua -

Европа сосредоточена на укреплении управления

Европа сосредоточена на укреплении управления

     — Как сообщалось ранее, в течение двух дней — 8-9 , является столицей воеводства Поморье Щецин (Польша) стал центром правительства. Там был Международный форум и правительство. В нем приняли участие 275 представители органов местного управления, Мост, уезды и районы, провинций и регионов из Польши, Германия, Украина и Беларусь. Делегация Украины был представлен широкий круг руководителей органов самоуправления различных уровней, среди них и Глава регионального Совета Закарпатской Михаил Kichkovskiy и Председатель районного Совета, Михаил Fedinec′.

     Мы попросили м.. Kìčkovs′Kogo доля впечатления от участия в совещании.
     — Форум правительства провел в Щецине с 2004 року за ініціативи професора Щецінського університету Адама Шевчука уже шостий раз, — розповідає Михайло Михайлович. — Спочатку він проходив як польсько-німецька зустріч самоврядувальників. Цього року їх коло розширили представники самоврядних структур України та Білорусі. Тому й одержав назву і як Перший міжнародний. В майбутньому організатори передбачають запросити на нього учасників з інших сусідніх країн.
     Для нас, представників самоврядування України, як підкреслив Генконсул України Олександр Mедовніков, участие в этом форуме важна учитывая, что Украина стоит на пороге административно-территориальной реформы и опыт польских коллег по реформированию органов самоуправления является очень интересным и полезным.
     Поважності цьогорічному форуму надало і те, що його почесним патронатом був міністр закордонних справ Республіки Польща Радислав Сік орський, а також участь у його роботі депутатів Європарламенту, комісарів Європейського Союзу, представників законодавчих органів Польщі та Німеччини, польського уряду, науковців ряду польських академічних центрів.
     Які основні питання діяльності органів самоврядування обговорювалися на форумі?
     — В ході дводенної дискусії, яка першого дня проходила в конференц-залі готелю «РАДІСОН», а другого – в Замку Поморських князів у Щеціні, Ученые, депутати і представники самоврядних структур різних рівнів, обговорювали роль самоврядування у здійсненні Східного партнерства, підвищення ефективності міжнародного співробітництва територіальних самоврядувань, ділилися досвідом співпраці з неурядовими організаціями та засобами масової інформації. Але спільним знаменником програми форуму, як і попередніх зустрічей, була європейська інтеграція. Як зазначив у своєму вітальному слові маршалик Західнопоморського воєводства Владислав Гусейко, в зінтегрованій Європі особливо важливо для прикордонних регіонів, налагоджуючи партнерство, врахувати компроміси та спільні інтереси, кожного дня дивитися вперед, за горизонт поточних завдань.
     Мер міста Щецін Пйотр Кжистек відмітив важливу роль територіального самоврядування, яке щораз має більший вплив на життя місцевого населення країн. Безсумнівно, воно зміцнює суспільство, має щораз вищу позицію і самостійність, посідає особливе місце в законодавстві та практиці в різних суспільних системах. Саме тому здобутки сусідів для нас взаємокорисні.
     Большое впечатление на участников форума произвело выступление Председателя комиссии регионального развития Европейского парламента Дануты Губнер. Она подчеркнула важную роль сотрудничества региональных и местных самоуправлений в процессе экономического развития, покращення життя громадян та спільному вирішенню проблем європейських країн. Ми мусимо створювати нові робочі місця і нові шляхи вирішення проблем. Регіональні центри розвитку повинні стати локомотивами для піднесення самоврядування, формування толерантності і соціального партнерства.
     — Как вы знаете, саме Польща та Швеція були авторами політики Східного партнерства. Яка роль в її реалізації відводиться органам самоврядування?
     -В контексті політики Східного партнерства співробітництво органів самоврядування набирає особливого значення. Програма Східного партнерства, яка охоплює Україну та інших сусідів ЄС в рамках політики сусідства, становить для нашої країни шанс «стрибнути» у відповідний момент у європейський поїзд, об’єднатися супроти великих викликів, що стоять як перед Європою в цілому, так і кожною європейською країною зокрема. Ці виклики спричинені глобальною конкуренцією, змінами клімату, негативними демографічними тенденціями, міграцією та енергетичною безпекою. І місцева та регіональна влада, перебуваючи в центрі «території» та будучи найближчою до громадян, найкраще усвідомлює їх дійсні потреби.
     Так, виходячи з цього, будується регіональна політика Польщі, Німеччини та всього Європейського Союзу, де сьогодні 60—70 відсотків європейських коштів спрямовується на регіональний розвиток. Але без активності регіонів ця політика здійснитися не може. Поступово вона починає реалізовуватися і в нас, про що у своїх виступах говорили і екс-міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда, і віце-маршалок Підкарпатського воєводства Богдан Жоньца, Славутич мэр Владимир Удовиченко, Слухаючи їх, я подумки повертався до проблем наших Карпат. Тому хочу ще раз підкреслити: без активної позиції і активних дій органів місцевого самоврядування нам не зберегти для майбутніх поколінь перлину Європи, якою є наші Карпати. Тому треба піднімати роль і відповідальність територіальних громад за стан довкілля, за сталий просторовий розвиток регіону.
     Досвід європейського самоврядування показує, що з переданням компетенції самоврядним органам, більш ефективно і швидше ведеться розвиток міст і районів(повітів).Нині майже 67 відсотків інвестицій ЄС спрямовані на реалізацію програм, прийнятих на місцевому та регіональному рівні.

Мислити глобально, діяти локально

     Прикладом цього є розвиток Західнопоморського воєводства і м.Щеціна зокрема, які за останні роки увійшли у п’ятірку найрозвинутіших регіонів Польщі. А місто Щецін сьогодні називають польським Парижем. Здесь, на стику кордонів Польщі і Німеччини, регіональні та місцеві органи влади прикордоння ще у 80- роки налагодили співпрацю, реалізували цілий ряд спільних проектів, пов’язаних з перетином кордону та будівництвом мостів, інших взаємо важливих проблем. Одна з них, як пояснив Іоахім Блейкер, генконсул Федеративної Республіки Німеччини, стосується податкових питань, бо все більше людей живуть у місті по один бік кордону, а на другому працюють чи роблять покупки. А мери міст все частіше зустрічаються, щоб узгодити розклад руху транспорту, роботи медичних закладів тощо.
     Представників Німеччини тепер цікавить реалізація комунальних ініціатив, творче розв’язання шляхового сполучення, инфраструктура, торговля, Наука, молодіжного обміну, здравоохранение. Адже в Польщі та Німеччині різні юридичні умови для людей, які живуть кожен в своєму краї, а працюють, відпочиваютьв іншому. Отож місцевим владам можна і потрібно узгодити та скоординувати і роботу поліції, і енергетичних служб, й інших закладів. А це створює підґрунтя для співпраці регіонів, створення єврорегіонів, одним з яких є єврорегіон «Померанія».
     А де беруть органи самоврядування кошти для реалізації проектів свого розвитку? Вони допомагають слабим чи стимулюють сильніших?
     — Це питання на форумі обговорювалося досить жваво. Проблемам фінансування самоврядування була присвячена окрема дискусія.
     Як засвідчили виступи учасників форуму, Європейське самоврядування не дуже потерпіло від фінансової кризи. Во-первых, в них відбувся невеликий спад виробництва. Во-вторых, вони мають значні можливості використання фондів Євросоюзу. В-третьих, органи самоврядування все активніше виступають на фінансових ринках, беручи кредити. Про це йшлося у виступі сенатора Речі Посполитої Польської, голови комісії бюджету та публічних фінансів Казімєжа Клейна, і професора Економічного Університету Вроцлава Лешека Патралека, и председателя научно-исследовательского центра по вопросам налогообложения Национального университета государственной налоговой службы профессора Захария Варналия. В Україні інша ситуація й інша система міжбюджетних відносин.
     Польська система фінансування самоврядування опирається в містах і селах на власні податки. Крім того діє система вирівнювання, яка преміює слабого індивіда, надаючи йому більше дотації з бюджету. Така система забирання у багатшого, а давання бідним тепер оскаржується в Конституційному суді Польщі. Проте вона існує і в інших країнах, в тому числі в Україні.
     А ось в німецькій землі Бранденбург побудована інша система, за якою 15 найсправніших самоврядних органівміських і сільських отримують премію. «Раніше ми використовували метод лійки, який застосовується всіма землями. Але це не було ефективно, розповів член лантагу землі Бранденбург Дірк Хомаєр. Начиная с 2004 року стимулюємо зміцнення сильних органів самоврядування, які спрямовують своє зростання на допомогу сусідам. Тепер місцеві влади замість того, щоб показувати, які вони бідні, аби отримати допомогу, повинні показати сильні ідеї свого розвитку. Спочатку це сприйнялося скептично, а тепер менталітет змінився. Цьогорічний бюджет землі для підтримки розвитку складає понад 500 млн.евро і депутати вирішують, які органи самоврядування приєднати до п’ятнадцяти. Т.е., регіон став локомотивом розвитку.
     Тим часом в землі Mекленбург створено фонд для підтримки найбідніших громад, з якого видаються безпроцентні позики для найбільш вразливих груп населення.
     Фінансова самостійність польських гмін є набагато більша. Вони можуть робити запозичення. Але їх заборгованість призначена повністю для розвитку та інвестицій. Навіть борг міста Щеціна досягає 20 відсотків бюджету.На думку маршалека Західнопоморського воєводства Владислава Гусейка, самоврядні органи не повинні боятися запозичень. Польські самоврядні органи підготували довгострокові прогнози та плани розвитку. І треба мати мужність, щоб їх реалізувати, якщо потрібно, для цього взяти на себе зобов’язання у фінансових установах за внесок в інвестиції, що дофінансовуються з фондів ЄС. Інвестиції з фондів ЄСце великий шанс, который, потрібно використати вчасно і за призначенням. Адже кошти не даються просто так, а на вирішення головних проблем.

Нові виклики для прикордонних регіонів

     — Окрема дискусія на форумі розгорілася навколо нових європейських викликів, таких як клімат, енергія і демографія прикордонних регіонів. Йшлося, Прежде всего, про практику транскордонного співробітництва, об’єднання зусиль для їх вирішення в рамках єврорегіонів.
     Пользуясь возможностью, я поделился мыслями относительно опыта трансграничного сотрудничества Закарпатской областного совета и областной государственной администрации с нашими коллегами по Межрегиональной Ассоциации «Карпатский Еврорегион», з якими у нас багато спільних проблем –економічних, окружающей среды, социальные, національно-культурних.
     Адже «Карпатський Єврорегіон» є добрим прикладом толерантних взаємин населення нашого прикордоння, важливим фактором стабільності і безпеки. Одним із прикладів підтвердження цього є те, что региональные структуры власти и местного самоуправления имеют реальную возможность быть непосредственными участниками совместных международных проектов. Благодаря такому сотрудничеству реализованы проекты расширения и совершенствование пограничных пунктов переходов на украинском-венгерской и украинской-словацкой границах, будівництва нових і реконструкції уже існуючих автотранспортних мостів через р. Тиса на українсько-угорському та українсько-румунському кордонах. Це саме те, що особливо буде оцінено в недалекій перспективі.
     Здійснюються також проекти по захисту водних ресурсів, будівництва протипаводкових споруд, охорони природного середовища.
     «Карпатський Єврорегіон» стає дедалі важливим інструментом співробітництва місцевих і регіональних влад України не тільки з окремими державами, але й всього Євросоюзу. Все это способствует также выхода участников «Карпатского Еврорегиона» на более широкие европейские экономические и культурные пространства. Например, Закарпатская область, як цільовий регіон України бере участь у 4-х програмах сусідства, а именно:: «Угорщина-Словаччина-Україна», «Польща-Україна-Білорусь», «Румунія-Україна» та КАДСІС, в рамках яких реалізовуються цілий ряд проектів соціального, туристичного та економічного спрямування. В рамках программы трансграничного сотрудничества ЕС «Польша-Беларусь-Украина» сейчас подано только из нашей области более 20 совместные проекты, в тому числі проект «Покращення соціально-економічного розвитку і привабливості польських та українських прикордонних регіонів через розвиток інфраструктури».
     Одним із викликів, які стоять перед «Карпатським Єврорегіоном» і потребує об’єднання зусиль та можливостей органів державних і самоврядних влад багатьох країн Європице збереження екології Карпат. За останні десятиліття під впливом кліматичних змін та діяльності людини проблема збереження природи Карпат у всій їх самобутності набула особливої гостроти..
     Виходячи з таких реалій, украинской делегацией на рассмотрение Конгресса местных и региональных властей Совета Европы внесены проекты Резолюции и Рекомендации по устойчивому развитию Карпат и других горных регионов Европы. Їх прийняття на 19 пленарній сесії у жовтні цього року, як це передбачається, відкриє нові перспективи для здійснення широкого спектру програм співробітництва в екологічній, економічній та соціально-культурній сферах, перетворення Карпат в туристично-рекреаційний центр Європи.
     Але і кожен з нас повинен дбати про наш край,про наші Карпати. Для цього від нас вимагається хоча би однене смітити, берегти природу, взяти участь в організованих акціях. Саме сьогодні, в Міжнародний день довкілля, є така нагода долучитися до весняної толоки.
     Другой. Приєднання чотирьох сусідніх країн — участников Ассоциации «Карпатский Еврорегион» в Шенгенскую визовой зоны стало серьезным экзаменом для исполнительной власти, органів місцевого самоврядування та представників ділових кіл української сторони. У цей же час, Закарпатська область так і не має пункту пропуску на ділянці кордону з Польщею, що створює значні труднощі для туристів і громадян, які проживають по обидва боки кордону. Користуючись присутністю на форумі представників Міністерства закордонних справ Польщі, я звернувся до них щодо сприяння у відкритті пішохідного пункту пропуску «Лубня-Волосате» на українсько-польському кордоні.
     Як сприйняли учасники форуму Ваш виступ?
     — І в ході, і після дискусії багато учасників підходило до мене з проханням встановити зв’язки, забажали взяти участь у міжнародній конференції щодо сталого розвитку Карпат, а від організаторів форуму вчора надійшов лист-подяка за участь у дискусії і запрошення на ІУ форум «Європа-Україна», який має відбутися у Києві 26-28 Апрель 2005 года.
     А яка була увага польських ЗМІ до цього представницького зібрання?
     — На форумі було присутньо багато журналістів, особливо місцевих друкованих видань. Наскільки мені вдалося проглянути деякі з них, робота форуму широко висвітлювалася. Кроме того, в ході форуму відбулася дискусія щодо ролі засобів масової інформації в регіональному розвитку. Общепольские массмедиа были подвергнуты критике местными журналистами за сенсационность и поверхностное представление тематики самоуправления. Українській пресі зроблено закид за підлеглість перед олігархами, а німецькійперед бізнесом.
     Эта общеевропейская тенденция роста роли коммунальных СМИ в жизни территориальных общин находит подтверждение и в нашей области. Кстати, у минулому році вперше відбувся круглий стіл редакторів газет, засновниками яких є міські, селищні та сільські ради. В ньому взяли участь і голови та депутати відповідних рад. Всі сходилися до одного – для територіальної громади своя газетане розкіш. Це важливий засіб оперативного інформування людей про прийняті рішення, можливість мешканців громади висловити свою думку, позицію щодо окремих проблем життя населеного пункту. З рештою, комунальна газета відіграє свою важливу виховну роль.
     Конечно, це аж ніяк не применшує зростаючої ролі громадських засобів масової інформації. То, что, у цьому є свій резон.
     — В конце , які ваші враження про місто Щецін?
     -Конечно, вражень багато і приємних. Адже це місто з великою історією і нині є одним з найбільших та найкрасивіших міст Польщі. Не дарма називають його Парижем над Одрою. Для мене особисто найбільш хвилюючою і пам’ятною була зустріч з представниками місцевої української діаспори. Кстати, тільки у Щеціні проживає більше 10 тисяч українців, переселених сюди у 1947 році під час так званої акції «Вісла». Сьогодні тут активно діє осередок української культури, який входить до Обєднання українців Польщі.
     При содействии почетного консула Украины в Щецине Генрика Колодия и главы управы отдела Объединение Украинских Польши Ивана Метра делегация Украины побывала в украинском общеобразовательном лицее, зустрілася з активістами осередку українців. Вони з цікавістю сприйняли інформацію, що на Закарпатті діє товариство польської культури, интересовались жизнью других национальных меньшинств в нашем крае и Украины в целом.

Иван Dìus