Академічний камерний хор Cantus Закарпатської обласної ради (художній керівник та диригент – Народний артист України Еміл Сокач), дав концерт зі збором коштів для ЗСУ у Гарнізонному Храмі Св. Апп. Петра і Павла у Львові.Гдядачі мали змогу почути поезію Тараса Шевченка голосом народної пісні у виконанні лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Наталії Половинки та у супроводі музики сучасних українських композиторів Богдани Фроляк і Валентина Сильвестрова у вечорі поезії «Цвіт – Чи я живу?…».
Автор ідеї – Заслужена артистка України Наталія Половинка наголосила: «З народними піснями на вірші Тараса Шевченка я живу довгі роки, поезія Шевченка для мене це щось особисте, пов’язане з моїм життям, з дитинством та долею. Вперше у концертній програмі ділилася цим інтимним із слухачами. Музична програма – це тиха розмова з Шевченком як з другом.
Назва «Цвіт» – це душевний зв’язок з Тарасом Шевченком, а підназва підкреслює слова поета: «Чи я живу, чи доживаю, чи так по світі волочусь…». Шевченко закликає знайти самого себе: «Жити, серцем жити і людей любити» – розповіла про концерт Наталія Половинка.
«Поезія Шевченка відкривається не відразу, як і біблійні тексти. Треба багато думати, вдаватись до пояснень, але коли читаєш їх, опановує якесь неймовірне відчуття особливого стану тиші-музики-благодаті-спокою-світла», – розповіла Богдана Фроляк.
«В історії це унікальний випадок, коли поет став символом не лише боротьби за незалежність, але й символом України. Через слово. У нього навіть є рядок «І на сторожі поставлю слово». У Шевченка ставлення до слова біблійне, його творчість взагалі тісно пов’язана з Біблією… Сталося так, що його поетичне слово не стало просто літературним, хоча, здавалося, були для цього усі передумови. Це ніби псалми, він псалмоспівець. Він не поет у літературному розумінні. Він – інший. Він не прагнув римувальної краси, у нього було цілком інше завдання», – вважає Валентин Сільвестров.
