Цими днями у польському місті Краків вчетверте зібрався Європейський конгрес місцевого самоврядування. В його роботі бере участь понад 2 тисячі лідерів самоврядної та виконавчої влад, міжнародні експерти, науковці з Центральної та Східної Європи, серед яких – вище керівництво Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії та інших європейських держав, міські голови та голови обласних і районних рад України, експерти. В їх числі голова Закарпатської облради Михайло Рівіс та керівники Свалявської і Великоберезнянської райрад – Мирослава Ливч та Ярослав Шукаль.
26 квітня учасники конгресу працювали на засіданні дискусійної панелі під назвою: «Єврорегіони, як метод покращення міжрегіональної співпраці», де йшлося про місію діяльності Асоціації «Єврорегіон «Карпати – Україна»
27 квітня відбулося засідання панельної дискусії «Автентика Карпат: роль органів місцевого самоврядування у збереженні та промоції культурної спадщини», на якій мав честь презентувати культурну спадщину Закарпаття Михайло Рівіс. У своєму виступі він зазначив, що всі звикли сприймати автентику Карпат у такому ключі, що це надбання минулих століть – виключно в архітектурі та побуті.
– Але я переконаний, що ми повинні розглядати автентику Карпат в її унікальному людському ресурсі, – підкреслив очільник крайового парламенту, додавши: – Ми повинні повернутися до того, що люди, які там живуть, – основне надбання цієї системи, яка створювалася століттями, і які нині зберігають основні звичаї, традиції. І розглядати питання того, щоб ці традиції не втратилися. Для цього нам потрібно шукати інший рівень ресурсів.
Він також розповів, що підтримує свого колегу – голову Львівської облради Олександра Ганущина, який з трибуни Верховної Ради України розповів, як правильно потрібно використовувати фінансові ресурси Європейського Союзу, зокрема на реалізацію транскордонного проекту «Світ карпатських розет – заходи із збереження унікальної культури Карпат», який нині є одним із спільних досягнень. Не оминув Михайло Рівіс і той факт, що всі країни Карпатського регіону мають різний рівень життя і варто враховувати, як живеться у Румунії, Україні, Угорщині, Польщі.
– Ідея, яка виникла на рівні місцевого самоврядування про те, що всі ці країни, які дотичні до Карпат, повинні піднімати питання фінансування окремим рядком Карпатського Єврорегіону, аби мешканці могли спокійно жити і працювати, – зазначив головний радівець Закарпаття. Далі він детально пояснив, чому? Нині створено фонд ЮНЕСКО, під охороною якого букові праліси Карпат, з яких найбільша частина знаходиться на Закарпатті. Але люди, які потрапили під цей заповідник, багато в чому обмежені. Так, сьогодні вони не можуть на власний розсуд, як звикли, використовувати лісовий ресурс, не можуть там займатися виробництвом, підприємництвом.
– Тому ми за рахунок Євросоюзу і держави повинні думати, як зберегти автентику, аби місцеві люди не втратили свої традиції, аби могли залучати туристів, які на власні очі б побачили, як живеться тамтешнім. І їм потрібно, насамперед, забезпечити достойний рівень життя. А це – якісні дороги і гідна зарплата. І тоді краяни не виїжджатимуть на заробітки в інші країни світу, а залишатимуться на своїй рідній землі, зберігаючи надані пращурами традиції, – зауважив Михайло Рівіс.
Він також підняв не менш важливе автентичне питання – екологія Карпат. «Зараз, коли до нас часто приїжджають чеські партнери, вони захоплюються природою, але підказують по-дружньому, що ми «причісуємо» Карпати, які втрачають свою природність і привабливість дикої природи. На жаль, нині ми бачимо на берегах річок багато сміття, будуються річкові ГЕС, втрачається ландшафт, який так приваблює туриста. Також є автентика Карпат, яку ми повинні зберігати, це смарагдові річки, де не можна зводити ГЕС, і людям потрібно надати можливість компенсувати ці втрати.
Тому, якщо ми хочемо зберегти автентичність Карпат, ми повинні її розглядати в більш широкому спектрі, як архітектура. Нині в ЮНЕСКО зареєстровані закарпатські дерев’яні церкви. Але нам в обласному бюджеті недостатньо коштів, аби їх утримувати на належному стані. Також окремих коштів на це не виділяє держава. І хоча Закарпатська обласна рада затвердила відповідну програму, тих коштів вистачає лише для того, аби підлатати 1-2 церкви», – підкреслив у своєму виступі Михайло Михайлович.
Він також наголосив, що Закарпаття має унікальні природні ландшафти, термальні та оздоровчі можливості, потужну курортну привабливість. «Тому переконаний, що всі, які розташовані у Карпатському регіоні мають працювати над тим, аби мати окремий рядок фінансування ЄС, як це має Дунайська та Альпійська стратегії, якщо ми дійсно хочемо зберегти автентику Карпат. Це стосується безпосередньо й органів місцевого самоврядування. Нині маємо програму підтримки замків 16 ст, а завдяки секторальній підтримці уряду, Закарпаття одержало кошти для реставрації Невицького замку. Крім того, маємо унікальну можливість розвивати екологічні властивості нашого краю ті Карпатського Єврорегіону завдяки підтримці проекту Світ карпатських розет. Але, звичайно, цього недостатньо, аби дати потужний розвиток. Спільно з нашими колегами з інших регіонів, які дотичні до Карпат, хотіли б реалізувати другий пілотний проект фінансування України безпосередньо Євросоюзом окремих для областей Карпатського регіону, які продемонстрували свою інституційну спроможність. Це цікаво і це дійсно крок вперед. Ми стратегічно повинні бачити це і наші колеги також, аби разом мати окреме фінансування в ЄС для розвитку автентики Карпат. Тоді ми будемо розуміти, за рахунок яких інструментів, ми можемо розвивати всю карпатську мережу і демонструвати природу, автентичність Карпат. І повірте, нащадки нам за це скажуть велике спасибі!, – резюмував Михайло Рівіс.
За результатами виступів конгрес ухвалить відповідні рекомендації, які однозначно консолідують зусилля та можливості органів місцевого самоврядування задля вирішення злободенних питань соціально-економічного розвитку, збереження екологічного і етнокультурного спадку регіонів і країн. Конгрес закликав втілити їх у практичну площину та активізувати роботу із залучення фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв’язання проблем на місцях.
Прес-служба Закарпатської облради
