Закарпатська область України утворена 22 січня 1946 року.

За своїм розташуванням область є географічним центром Європи, межує з чотирма країнами Європейського Союзу – Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Через її територію здійснюються важливі транспортні зв’язки України з багатьма європейськими державами. З півночі і сходу Закарпаття має адміністративні кордони з Львівською та Івано-Франківською областями.

Закарпаття – особливий регіон України, 80 відсотків площі якого займають гори (найвища точка України – гора Говерла (2061 м), решту – Притисянська низовина. У нашій області практично відсутня велика промисловість, а на розвитку сільськогосподарського виробництва позначається малоземелля. Але у регіоні існують усі передумови для розвитку туризму: історичні, географічні, природні, економічні, соціально-демографічні тощо.

Ліси, мінеральні та термальні води є головним багатством краю. На території Закарпаття налічується 33 родовища мінеральних вод, 360 джерел мінеральної води.

Закарпаття – надзвичайно перспективний регіон України з точки зору туризму, рекреації та відпочинку. В області інтенсивними темпами здійснюється капітальна реконструкція існуючих та розбудова нових об’єктів туризму.

На сьогодні мережа оздоровчих, рекреаційних та туристичних об’єктів краю нараховує 445 об’єктів, у т.ч. оздоровчих – 23, рекреаційних – 103, туристичних – 319. В області одночасно можна розмістити близько 28 тис. осіб. Крім цього, на території області готові надавати послуги з розміщення, харчування та організації дозвілля більше 450 сільських садиб, власники яких об’єднуються у спілки та асоціації, що дає можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський туризм, залучаючи нових його представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги та атракції для відпочивальників.

З метою якісного інформування туристів та гостей щодо наявних туристичних можливостей, на території області функціонують 24 туристично-інформаційні центри.

Взимку Закарпаття приваблює гірськолижними трасами: нараховується 69 гірськолижних витягів, з них 57 – діючих.

Закарпатський край славиться історичними та унікальними архітектурними пам’ятками минулого, зокрема дерев’яними церквами.

Далеко за межами області відомі закарпатські коньяки та вина, мінеральні води, продукція лісової і деревообробної промисловості, художні вироби з лози.

Завдяки вигідному географічному розташуванню область успішно розвиває транскордонне співробітництво, підтримує економічні зв’язки і тісно співпрацює з багатьма регіонами сусідніх держав у економічній, культурній та освітній сферах, реалізовує низку інвестиційних проектів.

Пріоритетні напрямки розвитку області, визначені обласною радою:

1. Розвиток людини та підвищення соціальних стандартів життя.
2. Формування конкурентоспроможної та життєздатної економіки.
3. Поглиблення транскордонної та єврорегіональної співпраці.
4. Розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери.
5. Забезпечення просторової гармонії та охорони довкілля.

Область займає площу 12,8 тис. кв. км, що становить 2,1% загальної території України.

Обласний центр – місто Ужгород із населенням 114,0 тис. осіб.

В області проживають представники понад 100 національностей та народностей.

Відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»  215 поселень області мають статус гірських.

У 2020 році у Закарпатській області діє новий адмінтерустрій, створено 6 районів та 64 ОТГ.

• Ужгородський р-н.
• Мукачівський р-н.
• Хустський р-н.
• Тячівський р-н.
• Берегівський р-н.
• Рахівський р-н.

4) підпункт 7 викласти в такій редакції:

«7) в Закарпатській області:

 

Берегівський район (з адміністративним центром у місті Берегове) у складі територій Батівської селищної, Берегівської міської, Великоберезької сільської, Великобийганської сільської, Вилоцької селищної, Виноградівської міської, Кам’янської сільської, Королівської селищної, Косоньської сільської, Пийтерфолвівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

 

Мукачівський район (з адміністративним центром у місті Мукачево) у складі територій Великолучківської сільської, Верхньокоропецької сільської, Воловецької селищної, Горондівської сільської, Жденіївської селищної, Івановецької сільської, Кольчинської селищної, Мукачівської міської, Неліпинської сільської, Нижньоворітської сільської, Полянської сільської, Свалявської міської, Чинадіївської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

 

Рахівський район (з адміністративним центром у місті Рахів) у складі територій Богданської сільської, Великобичківської селищної, Рахівської міської, Ясінянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

 

Тячівський район (з адміністративним центром у місті Тячів) у складі територій Бедевлянської сільської, Буштинської селищної, Вільховецької сільської, Дубівської селищної, Нересницької сільської, Солотвинської селищної, Тересвянської селищної, Тячівської міської, Углянської сільської, Усть-Чорнянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

 

Ужгородський район (з адміністративним центром у місті Ужгород) у складі територій Баранинської сільської, Великоберезнянської селищної, Великодобронської сільської, Дубриницько-Малоберезнянської сільської, Костринської сільської, Оноківської сільської, Перечинської міської, Середнянської селищної, Ставненської сільської, Сюртівської сільської, Тур’є-Реметівської сільської, Ужгородської міської, Холмківської сільської, Чопської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

 

Хустський район (з адміністративним центром у місті Хуст) у складі територій Білківської сільської, Вишківської селищної, Горінчівської сільської, Довжанської сільської, Драгівської сільської, Зарічанської сільської, Іршавської міської, Керецьківської сільської, Колочавської сільської, Міжгірської селищної, Пилипецької сільської, Синевирської сільської, Хустської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України»;

 

 

Місто УЖГОРОД

З 1946 року – адміністративний центр новоутвореної Закарпатської області.

Площа – 31 кв. км. Наявне населення – 114,0 тис. осіб.

Міська рада – 1, депутатів – 36.

Ужгород – старовинне європейське місто, з численними історично-архітектурними пам’ятками, серед яких: Ужгородський замок, Горянська ротонда XII ст., Ратуша, греко-католицький кафедральний собор.

Науковий та культурно-освітній центр. Перші згадки про місто відносяться до ІХ ст.

Місто МУКАЧЕВО
З 1946 року – місто обласного значення, районний центр.
Площа – 27 кв. км. Наявне населення – 86,0 тис. осіб. Міська рада – 1, депутатів – 36.

Перші письмові згадки про Мукачево зустрічаються в кінці ХІІ ст. Візитною карткою міста є замок «Паланок», пам’ятник храмової архітектури – Мукачівський православний монастир.

Місто БЕРЕГОВО
З 2001 року – місто обласного значення, районний центр. Засноване у 1271 р.
Площа – 19 кв. км. Наявне населення – 24,2 тис. осіб. Міська рада – 1, депутатів – 26.

Місто ХУСТ
З 1998 року – місто обласного значення, районний центр. Засноване у 1191 р.
Площа – 24 кв. км. Наявне населення – 31,7 тис. осіб. Міська рада – 1, депутатів – 34.

Місто ЧОП
З 2003 року – місто обласного значення. Засноване у 1281 р.
Площа – 6 кв. км. Наявне населення – 8,9 тис. осіб. Міська рада – 1, депутатів – 26.