Туристична галузь – це потужний чинник  розвитку області

Закарпаття надзвичайно перспективний  регіон  України з точки зору туризму, рекреації та відпочинку. Туристична галузь – це потужний чинник  розвитку області. Унікальний лікувально-рекреаційний потенціал, який  сприяє  розвитку  різних видів туризму, з кожним роком залучає у Закарпаття  все більше відвідувачів.

Основними напрямами розвитку  туристичної галузі в області є бальнеологічний, гірськолижний, сільський, пішохідний туризм. У краї є всі умови  для розвитку  внутрішнього та міжнародного туризму, які набули популярності.

За інформацією управління туризму та курортів департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації, мережа оздоровчих, рекреаційних та туристичних об’єктів області нараховує 511 об’єктів, у т.ч.: оздоровчих – 23, рекреаційних – 126,  туристичних – 362 . В області одночасно можна розмістити близько 26000 осіб.

В області нараховується 56 діючих гірськолижних витягів, у т.ч.:  бугельних – 40, крісельних – 8,  якірних – 3, елеваторного типу – 2, мультиліфти – 3, ратраків – 26, пунктів прокату – 38.

Відповідно до плану заходів на 2019 рік для реалізації Програми розвитку туризму і курортів у  Закарпатській області затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2015 року № 95 (зі змінами від 14 червня, 22 вересня,  07 та 22 грудня 2016 року, 21 вересня 2017 року, 29 березня, 07 червня, 13 грудня 2018 року),  здійснювались організаційні заходи щодо покращення туристичної  інфраструктури області (знакування і маркування туристичних шляхів та маршрутів територією області). У рамках співпраці управління туризму та курортів департаменту облдержадміністрації та ГО „Карпатські стежки” у теперішній час здійснюється маркування відрізку Закарпатського Туристичного Шляху від перевалу Ужоцький до смт Воловець протяжністю 61,5 км.

У 2019 року профінансовано 3 проекти, надані інститутами громадянського суспільства у сфері туризму та курортів, які спрямовані на популяризацію туристичного потенціалу Закарпатської області.

Також в Ужгородському районі розроблено та пройшов конкурсний відбір і на сьогодні фінансується за рахунок  коштів, отриманих від ЄС у рамках Програми підтримки  секторальної політики  проект регіонального розвитку  „Розвиток інфраструктури у сфері  туризму  і рекреації Закарпаття  шляхом реставрації  пам’ятки архітектури  національного значення – Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)”.

З метою популяризації туристичного потенціалу Закарпатської області,  постійно оновлюється  офіційний туристично-інформаційний портал ,,Вітаємо на Закарпаттіˮ. Також, виготовлено відеоролики про іміджеві туристичні продукти Закарпаття англійською та українською мовами, а саме: „Драйвове Закарпаття”, „Історико-архітектурне Закарпаття”, „Туристична Тячівщина”.

Крім цього, на території області  нараховується 25 туристично-інформаційних центрів, які надають інформацію щодо наявного туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття.

З метою представлення туристичного потенціалу та покращення туристичного іміджу області на вітчизняному та міжнародному туристичних ринках представники облдержадміністрації спільно з представниками структурних підрозділів з питань розвитку туризму райдержадміністрацій (міськвиконкомів), об’єднаних територіальних громад та  суб’єктами туристичної діяльності взяли участь у наступних спеціалізованих заходах:

Міжнародній виставці туристичних можливостей у регіоні „REGIONTOUR 2019” (січень, м. Брно, Чеська Республіка); туристичній виставці-ярмарку „INFOTOUR&CYKLOTURISTIKA” (березень, м.Градец Кралове, Чеська Республіка);  25-й Міжнародній туристичній виставці UITT „Україна – Подорожі та туризм” (березень, м.Київ);  українсько-польських Днях Добросусідства ( травень та серпень, с. Лубня Великоберезнянський район);   словацько-українських Днях Добросусідства (травень, с. Убля Словацька Республіка); XXVII Міжнародній виставці-ярмарку „TT WARSHAWA” (листопад, м.Варшава, Республіка Польша) та ін.

Крім цього, у рамках проведення Міжнародного туристичного тижня на Закарпатті організовано та проведено:  XVIIІ Міжнародну туристичну виставку-ярмарок „Тур’євроцентр – Закарпаття   2019” ( вересень, м.Ужгород);  конференцію на тему: „Нові послуги в бальнеології та Wellness Закарпаття”(вересень, с. Нижнє Солотвино Ужгородського району, санаторний комплекс „Деренівська купіль”) тощо.

Для популяризації закарпатського туристичного продукту та збільшення відвідуваності фестивалів, які проводяться у області, протягом року було підготовлено до друку та встановлено на територіях інших регіонів 22 інформаційні стенди.

Для представників преси і туристичних компаній України та з-за кордону  організовано та проведено інформаційно–пізнавальні тури  місцями туристично-рекреаційної привабливості області:

–  інформаційно – пізнавальний тур ,,Закарпаття відкрите для всіх”;

–  пізнавальний тур  ,,Винний тур Боржавською вузькоколійкою”;

–  інформаційно-пізнавальний  скаут-тур для українських та іноземних режисерів, операторів і продюсерів.

З метою покращення розвитку сільських територій, особливо в гірській місцевості, управління туризму та курортів департаменту проводить постійну роботу щодо залучення населення, у т.ч. непрацевлаштованих, до започаткування своєї власної справи, шляхом організації послуг у сільському туризмі. Понад 500 сільських садиб області готові надавати послуги з розміщення, харчування та організації дозвілля. Власники сільських садиб постійно працюють над створенням нового туристичного продукту для відпочиваючих та туристів.

У 2019 році до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 8560,1 тис грн туристичного збору, що у 2,3 рази більше, ніж аналогічного періоду минулого року. Найбільші суми туристичного збору за підсумками  2019 року надійшли до бюджетів об’єднаної територіальної громади с. Поляна (Свалявський район) – 2049,4 тис грн. та м. Ужгород – 1376,9 тис грн., Берегівського району – 953,5 тис грн., Міжгірського ‒ 604,3 тис грн., Ужгородського району ‒ 569,2 тис грн., м. Мукачево –  490,5 тис грн., Хустського району ‒ 344,9 тис грн., та м. Берегове – 334,6 тис грн., Воловецького – 294,0 тис грн., Перечинського району ‒ 278,8 тис грн.,  Виноградівського району – 273,9 тис грн., Рахівського – 195,9 тис грн.