Сьогодні у рубриці «Депутати зблизька» — Наталія Ігорівна Шетеля, ректорка Академії культури і мистецтва, доктор педагогічних наук, заслужений працівник культури, голова постійної комісії обласної ради з питань культури, молодіжної та інформаційної політики, фізичної культури і спорту.

• Наталіє Ігорівно, Ваша трудова діяльність присвячена сфері культури та мистецтва краю. Ви доклали чимало зусиль для розвитку Ужгородського коледжу культури, який був реорганізований в інститут, а торік перетворився в Академію культури і мистецтв.…
• Почну з того, що ми дуже трепетно ставимося до нашої історії, збираємо по крихтах інформацію про наш мистецько-освітянський осередок для літопису.

Зокрема, торік до 75-річчя його створення випустили дайджест «Від технікуму підготовки культосвітніх працівників до Ужгородського інституту культури і мистецтв: 75 років – 75 визнань». Тут зібрані цитати відомих людей краю за останні 30 років, які були опубліковані на сторінках газет, журналів. Це – слова вдячності, високої оцінки нашої діяльності.

Зі слів ветеранів закладу відомо наскільки важко було на самому початку, у далекому 1947-му повоєнному році: студенти варили суп на цеглинах у дворі, не було ні одягу, ні взуття. Але попри це у них було велике бажання навчатись, служити українській культурі та мистецтву. Викладали дисципліни високоінтелігентні творчі особистості, заслужені працівники культури України — Всеволод Майданний, Володимир Лихачевський, Віктор Чаусов, Іван Євчак, Микола Фенцик, Михайло Гичка, Василь Андрійцьо та багато ін. У 1985 році заклад було переміщено в Ужгород і перейменовано в Ужгородське училище культури, а згодом реорганізовано в Ужгородський коледж культури і мистецтв. Очолив його Михайло Митровка – відомий український диригент і  педагог, доцент, заслужений працівник культури України.

Знаковою особистістю був також Михайло Петрушевський, який упродовж 27 років був незмінним заступником директора з навчальної роботи. Обидва вміло поєднували адміністративну й творчу діяльність, слугували прикладом для молодшої когорти викладачів.

Я очолила заклад у 2011 році. Оскільки також здобувала фахову освіту у стінах цього закладу, то мені дуже хотілося взяти найкраще з минулих практик та осучаснити їх, внести європейський стиль із елементами яскравих емоцій, майстер-класів від відомих митців краю та України, стажування і практики в партнерських вузах закордоння. Ну і, звісно, створити гідні побутові умови для навчання, проживання студентів і т.д. Тож ми напрацювали план дій, виробили стратегію розвитку освітнього закладу,  визначили мету, місію, візію, базові цінності і почали їх втілювати в життя.  

Сьогодні АКіМ – це повноцінний, згуртований осередок культури, де досвідчені викладачі, а це 3 професори, 20 доцентів, 2 доктори наук, 19 кандидатів наук, 3 народні артисти, 6 заслужених артистів України, 16 заслужених працівників культури України, 1 заслужений діяч мистецтв України, готують професійні творчі кадри для всіх без винятку культурно-мистецьких установ і колективів краю. Діє 15 яскравих творчих колективів, гуртів, які демонструють на конкурсних сценах вітчизняного та міжнародного рівнів неймовірно потужну енергію, яку ми спрямовуємо на збереження української культури, мови, пісні, танцю, народних традицій і звичаїв. Адже фахівці нового покоління повинні мати ще й хист на реальний внесок у збереження культурних надбань нашого народу, що нині так цинічно знищує ворог.

На сьогодні у виші функціонують 3 кафедри, 8 циклових комісій відділення ФПО, обласні курси підвищення кваліфікації, бібліотека, дитяча творча студія, студентський гуртожиток, медичний кабінет та ін..

• Ви одна із наймолодших очільників серед керівників вищих освітніх закладів, Ваша успішна кар’єра – це результат наполегливості і відповідального ставлення до роботи…
• Мені поталанило на людей, які мене оточували і оточують досі: викладачі, наставники, колеги. Мудрі та досвідчені, вони дали мені розуміння того, що вчитися потрібно все життя – на особистісному, суспільному і професійному рівнях, бо від цього залежить реалізація планів, намірів, мрій. До того ж вони і самі готові до складних завдань. Тож ми разом крокуємо до успіху. Я й досі маю за честь випити каву з ветеранами праці, побесідувати на різні теми.

 Коли ж стала депутатом обласної ради, то тут також зустріла багато високоосвічених, достойних людей, які працюють у різних сферах і зацікавлені в тому, аби вищий культурно-мистецький освітній заклад Закарпаття мав розвиток, талановита молодь краю – перспективи, а область – стабільність. І це насправді дуже важливо. А в цілому, культура завжди об’єднує людей різних націй, віросповідань, політичних уподобань, але таких, хто прагне миру і дає надію взавтра!

• Доводилось бачити виступи ваших студентів. Чи створення АКІМ підсилило освітні позиції колективу?
• Звісно. Як ви знаєте, 5 листопада 2019 року рішенням Закарпатської обласної ради було перейменовано заклад на «Інститут культури і мистецтв», а 07.2022 також рішенням облради утворено Комунальний заклад вищої освіти «Академія культури i мистецтв» Закарпатської облради. За що щиро дякую керівництву облради, колегам-депутатам і керівництву ОВА за підтримку закладу освіти, коли здавалося б, це все не на часі. Бо найголовніше питання – це клята війна. Та, Богу дякувати, депутатський корпус робить усе, аби сфера культури, яку цинічно знищує ворог, розвивалась. Це рішення, про яке ми говоримо, – справжня інвестиція у сферу розвитку талановитої молоді краю, що додало наснаги й викладачам. Академія здобула ліцензію на провадження освітньої діяльності за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за спеціальностями «Музичне мистецтво» та «Менеджмент соціокультурної діяльності» з ліцензованим обсягом по 30 осіб для кожної спеціальності. Також ліцензовано нову спеціальність «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» за освітньо-професійним ступенем «фаховий молодший бакалавр».

Ми часто буваємо в територіальних громадах краю в рамках підписаних угод: Колочавській, Ясінянській, Великобичківській, Оноківській, Туря-Реметівській та ін. І їхні керівники дякують депутатам облради за ці рішення, оскільки вони дали змогу обдарованим юним закарпатцям навчатись і здобувати омріяні мистецькі спеціальності вдома. До цього часу їм доводилось їхати у Львів, Одесу, Київ, Харків…

• Як вдалося у непростих реаліях сьогодення забезпечити навчальний процес Академії?
• Правда в тому, що освітні заклади України переживали і досі переживають складні випробування. Коли нас настигла пандемія, ми думали, що це найскладніший із викликів сьогодення, оскільки довелося налагоджувати навчання в онлайн-форматі, призвичаюватись до роботи у віддаленому режимі, працювати з різними платформами, сервісами. Розуміючи, що годинами твої лекції в онлайн-режимі ніхто не слухатиме, то ж ми вирішили запрошувати зіркові особистості України на зустріч із студентами. Вони приїжджали до нас на зустріч зі студентами, ділились досвідами, майстер-класами. Водночас ми активно залучали самих вихованців до тематичних форумів, конференцій, конкурсів, різних відеопроєктів.

Минулоріч – росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Тож повітряні тривоги і тривоги душі, відключення світла, облаштування укриттів – усе це не оминуло й нас. Ми облаштовували укриття, прихисток, волонтерили та створювали тематичні відео, перфоманси, творчі коворкінги, олімпіади, профорієнтаційні майстер-класи і навіть спортивні квести, а показові виступи студентів сценічного, музичного  мистецтва та хореографів збирали зали, відзнаки, овації.

• Академія часто виступає ініціаторам благодійних заходів на підтримку ЗСУ. Можна сказати, що заклад є одним із основних учасників культурного фронту.
• Так, у колективі із початку війни прийнято одноголосне рішення: будемо робити те, що вміємо найкраще – давати благодійні концерти і збирати кошти на підтримку наших захисників. Так народився Арт-батальон із числа студентів під керівництвом заслуженого працівника культури України Олесі Глуханич. Вони підібрали репертуар і активно включилися до благодійних концертів на підтримку нашої легендарної 128-ї гірсько-штурмової бригади, а також виступали перед Воїнами ЗСУ, які проходять реабілітацію у медзакладах Закарпаття. У їх виконанні «Українська лють» чи то адаптація італійської народної пісні “Bella Ciao” та «Ой, у лузі червона калина» стали справжніми хітами на сторінках соцмереж.

Ми також використовували всі можливості, аби бути серед учасників  міжнародних фестивалів, де розповідали правду про війну, доносили чарівність і колоритність української культури, закликали світ підтримувати Україну. На запрошення організаторів ми побували на ІV Міжнародному фестивалі мистецьких закладів у Пряшеві (Словаччина), фестивалі «Осінні традиції українців повіту Сату Маре» (Румунія), 8-му Міжнародному фестивалі «Віра, Надія, Любов і Мудрість – все, що нас зближує» Прага (ЧР), Міжнародному етнічному фестивалі Parade Brunssum 2022 (Нідерланди) та ін. Також долучились до унікального заходу під назвою «Пробіг до 100 тисяч бронежилетів» та марафону «Музика на шапку». Разом із іншими плели маскувальні сітки, готували їжу, зустрічали та годували внутрішньо переміщених осіб на вокзалі,  виготовляли окопні свічки, готували Великодні кошики на передову тощо. Та надали прихисток майже 400  співвітчизникам, які вимушено покинули рідні домівки через обстріли, із яких 60 проживають у нашому гуртожитку і надалі. Це наша боротьба за право жити на своїй землі.

Галузь культури називають «м´якою» силою держави. Та, як довело життя в цьому важкому часі війни, представники цієї сили на рівні з іншими мужньо б´ються з ворогом на полі бою, проводять потужні благодійні концерти і ревно бережуть духовні цінності нашого народу з мрією жити у вільній країні під мирним небом!

• Нещодавно круто заявили про себе нові гурти АКіМ…
• У нас, Слава Богу, як намистинок творчих гуртів і всі, без перебільшення, яскраві, драйвові, талановиті. Хто хоч раз був на наших звітніх концертах, той мав змогу переконатися в цьому. Із створених порівняно недавно – харизматичний гурт “Фатьови” (керівник заслужений працівник культури України Валентина Вігула), який відроджує оригінальні старовинні пісні, музику, інструменти, костюми, що відповідають душі та темпераменту нашого народу та, зрештою, є доказом глибокої, вишуканої, багатої культури українців.

Також добре заявив про себе вокальний ансамбль, де керівником Олександр Карбованець. А такі гурти як: зразковий студентський хор, ансамбль сучасного танцю «Акцент», народний фольклорний ансамбль «Маки», ансамбль народного танцю «Кольори Карпат», «Вітраж», «Натхнення», «Сонях», SUBITO вже називаємо досвідченими.

• Студенти АКіМ майже в усіх творчих змаганнях перемагають, про що свідчать відзнаки, з якими вони повертаюся у виш. Як правильно вмотивувати сучасного студента?
• Студенти завжди були і є прогресивною, активною, сміливою частиною суспільства. І останні євромайдани в Україні та ця, злощасна війна, де студенти одні з перших стали на захист цивілізованого вибору свого народу та рідної землі, – доказ тому. Вони знають чого хочуть і як цього досягти. Оскільки є великий доступ до Інтернет ресурсів, то вони ерудовані, обізнані, допитливі. А тому наші викладачі працюють з ними як з майбутніми колегами: з повагою, наголошуючи, що для того, аби студент дійшов до своєї мрії, необхідні глибокі знання, бо вони дають упевненість у собі та у тому, що ти є кращим. І що покладеш у кейс під назвою «Освіта», те й понесеш у своє майбутнє. Якщо там будуть: здатність виконувати спеціалізовані завдання, навички, духовне, моральне, естетичне збагачення, то й майбутнє вихованця буде успішнішим.

У нас більшість викладачів мають студентів, які виборювали гран-прі, дипломи, премії і т.д. А індивідуальних перемог в Академії – ціла доріжка.

• Про те, як правильно підготувати майбутнього фахівця у галузі культури і мистецтв Ви описали у дисертаційній роботі…. Зокрема, пропонуєте розширити перелік загальних і спеціальних компетентностей, а також прогнозованих результатів навчання за відповідними освітніми програмами. Кілька тез у цьому ключі.
• Галузь культури та її представники опинилися у ситуації нових викликів і вимог до філософії і змісту соціокультурного життя українців. Тож йдеться про необхідність подальшого розвитку української культури крізь призму широкого використання положень аксіопедагогіки у процесі виховання молодого покоління, у т.ч. майбутніх митців.
• Стала свідком того, як Ви під час тематичного заходу помітили талановитого музиканта-самоучку та запропонували йому навчатися в Академії. Знаємо, що юнак добре «влився» у творчий колектив… Успіхи тішать…
• Так, тішать. Це справді талановитий студент. Зрештою, перебуваючи в партнерських ТГ, ми вишукуємо талановитих юних закарпатців і робимо все можливе, аби вони мали змогу навчатися в АКіМ. Це наше завдання, місія, відповідальність. І для кожного обдарування двері АКіМ завжди відкриті.

• Які навички або знання зараз варто набувати молоді, щоб стати успішними?
• Універсальних рекомендацій нема. Конкуренція на ринку праці вимагає свого: крім професійних знань, слід володіти іноземними мовами, комп’ютером, інноваційними системами. А ще вміти презентувати свій продукт, працювати в команді, підтримувати партнерські стосунки, цікавитись новими ідеями, проєктами. І, звісно, демонструвати здатність постійно вчитися, нести рідну культуру, мову, звичаї, традиції, пісню, танець і свою любов у світ, що, як бачимо, змінюється стрімко і приносить нові та складні виклики.

• У гуртожитку Академії триває капітальний ремонт. Ви зуміли залучити різних благодійників до цього процесу. На якому етапі ця ініціатива?
• Найперше щиро дякую Закарпатській обласній військовій адміністрації, Закарпатській обласній раді, народному депутату України Роберту Горвату, Краю Височина (ЧР) за те, що допомогти нам коштом для реконструкції будівлі студентського гуртожитку, що зведений ще 1985 року і з того часу жодного разу капітально не ремонтувався. Сьогодні тут знайшли прихисток українки із дітками з прифронтових територій, які пережили прильоти ворожих ракет, бомб і т.д. Тож хочеться забезпечити їм відповідні умови. Відтак, після перемоги ЗСУ ці приміщення слугуватимуть студентам. Окремою програмою ведеться ремонт санвузлів від організації “Червоний Хрест”.

Також маємо угоду з Наталією Мацьковою — проєктним менеджером Благодійного Фонду «Карітас Чеської Республіки». Тож за кошти цього Фонду маємо змогу впорядкувати вбиральні та душові кімнати другого, третього, п’ятого та шостого поверхів. Допомагають нам у облаштуванні кімнат для внутрішньо переміщених осіб Агентство ООН у справах біженців в Україні та інші міжнародні організації. Будемо працювати над цим питанням і надалі.

• На засіданнях профільної комісії облради Ви активно вносите ініціативи з розвитку культури і мистецтва краю, які згодом втілюються у проєкти рішення та підтримуються у депутатській залі. Які ідеї є знаковими, на Вашу думку.
• Почну з того, що у профільній комісії разом зі мною працюють: Едгар Токар – заступник голови комісії, Юрій Покорба – секретар комісії, Василь Федурцьо – член комісії. Це – інтелігентні, досвідчені люди, які до кожного питання, що обговорюється на засіданні комісії, підходять виважено, скрупульозно. Коли бачать, що поданий проєкт потребує доопрацювання, повертають його розробнику. Як кажуть, голосують серцем.

Серед знакових ініціатив профільної комісії – про створення Домбоківської спеціальної школи І-ІІ ст. Закарпатської облради та Програму підтримки пластунського й скаутського руху у Закарпатській області на 2022 – 2025 роки.

Також профільною комісією було рекомендовано департаменту культури, національностей та релігій ОДА спільно з Комунальним закладом «Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького» Закарпатської облради здійснити необхідні заходи щодо порядку проведення музеєм державної експертизи культурних цінностей, зокрема ввести посаду відповідного спеціаліста, яку було скорочено. Згодом такі ж рекомендації надійшли в область і від Міністерства культури та інформаційної політики України.

Важливою була ініціатива комісії про створення Комунального закладу вищої освіти «Академія культури і мистецтв».

Як ви, мабуть, пам´ятаєте, на розгляд облради була внесена ініціатива про оптимізацію, реорганізацію обласних бібліотек. Ми відстояли недоцільність такої реорганізації, бо бібліотеки під час війни стали потужним центром інформаційної боротьби. Та підтримали залишення цих установ на контролі ОДА. Водночас схвалили оптимізацію закладів позашкільної освіти.

Профільна комісія надала пропозицій до департаменту культури, національностей та релігій облдержадміністрацій із надання статусу «Академічний» творчим колективам філармонії: симфонічному оркестру, камерному оркестру, духовому оркестру.

Симфонічний, духовий, камерний оркестри Закарпатської філармонії згідно з рішенням Експертної комісії Міністерства культури та інформаційної політики України отримали статус академічного.

Також комісія підтримала присвоєння статусу «Національного» Закарпатському народному хору.

Підтримала комісія і встановлення та відкриття пам’ятного знаку балетмейстерки, народної артистки України Клари Балог та проведення урочистого вечора-пам’яті.

 І таких ініціатив є багато…

• Ви – матуся, політикиня, ректор вишу, активна громадська діячка. Як вдається поєднувати ці обов’язки та завжди залишатися усміхненою і життєрадісною? Поділіться секретом…
• Завдяки освітній, культурній і мистецькій сферам, яким присвятила життя, маю де черпати сили, натхнення, бажання. Молодь навчила мене радіти життю і сонцю, викладачі – уміти слухати та гуртувати інших навколо ініціативи; наукові наставники – генерувати ідеї та вірити в себе. Важливо також, займатись справою, яку ти любиш. І якщо це можна назвати секретом, то він – ось, такий!

Розмовляла Катерина Бізіля