У Закарпатській обласній раді відбулося засідання постійної комісії облради з питань регіонального розвитку, адміністративно-територіального устрою, комунального майна та приватизації під головуванням Петра Станка та за участю заступника голови обласної ради Дениса Мана, керуючої справами ради Мирослави Ливч, заступника голови комісії Івана Синетара, секретаря Ірини Мацепури, членів комісії Йосипа Борто й Романа Сарая та начальника КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» облради Юлії Малик.
Основна увага комісії була прикута до Стратегії управління розвитком об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області, проєкт якої напередодні доручили підготувати КУ «Управління спільною власністю територіальних громад».
Керівник КУ Юлія Малик повідомила про структуру та основні напрямки Стратегії. У вступі до цього документу обумовлено основні принципи управління майном обласної ради, а також завдання й механізми управління майном сіл, селищ, міст та районів області. Серед головних цілей документу: підвищення ефективності використання комунального майна області, акумулювання додаткових доходів до місцевого бюджету, прозорість інформації про об’єкти комунальної власності, їх паспортизація, збереження архітектурно-історичних пам’яток. Окремо у додатку документу розписано до кінця поточного року план заходів для реалізації Стратегії.
Керівник КУ також повідомила, що наразі є частина комунальних об’єктів, відносно яких навіть нема документів про те, звідки те чи інше майно з’явилося на балансі облради. За її ж словами, нині з усіх установ, яким комунальне майно ради передано в оперативне управління, договірні відносини належним чином оформлені лише із Апеляційним судом Закарпатської області.
Заступник голови Комісії Іван Синетар, у свою чергу, зазначив: наразі на балансі облради є 120 суб’єктів господарювання, з яких половина зареєстровані в Ужгороді. Один із них — ПАДІЮН, на утримання якого, область щороку витрачає 26 млн гривень. Хоча, споживачами послуг установи є, в основному, ужгородці. Тому депутат висловив пропозицію розглянути питання передачі цього комплексу на баланс або в оперативне управління Ужгородської міської ради.
— Ми щороку підтримуємо життєдіяльність схожого майна, однак донині немає логіки, чому, кому і на яких підставах передане нерухоме майно, де облрада є співзасновником, — зауважив Іван Синетар. Відтак попросив КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» підготувати таку інформацію. Заступник голови комісії також запропонував додати до Стратегії пункт про розробку так званих «інвестиційних паспортів» об’єктів комунальної власності ради, провести їх чітку інвентаризацію та визначити, котрі з них мають суто соціальну функцію, а котрі — економічну. І наголосив на важливості створення відкритої електронної бази обласного майна.
Свою думку з приводу долі комунального майна висловила секретар комісії Ірина Мацепура. Вона, зокрема, запропонувала розглянути приватизацію тих комунальних об’єктів, які не приносять області прибутки, а те майно, яке заробляє — залишити і розвивати. Це, на її думку, дозволить зменшити існуючий дисбаланс між витратами на утримання цього майна та прибутками від його здачі в оренду.
«Не починати гру, поки не прийняті правила», тобто не передавати, продавати і здавати в оренду жодних об’єктів, поки на сесії обласної ради не буде прийнято Стратегію, запропонував Йосип Борто.
— Треба навести лад із усіма цими об’єктами, склавши базу даних із інформацією про механізм управління кожним об’єктом, його адресу, орендаря та інформацією, чи є він у переліку об’єктів, що підпадають під приватизацію, щоб керування майном було не в одних руках, але й у всіх депутатів та Наглядової ради КУ «Управління спільною власністю територіальних громад», — наголосив Борто. Власне такий запобіжник, за словами Юлії Малик, записаний у пункті 10 обговорюваної Стратегії.
Дискусію членів комісії викликало й питання чіткого визначення у Стратегії відносин з установами та організаціями, які користуються майном Закарпатської обласної ради. В результаті Петро Станко, за пропозицією колег по комісії, виніс на голосування пропозицію додати у основному майновому документі облради пункт про моніторинг функціонування комунальних установ, що користуються комунальним майном облради, але без втручання у їх профільну діяльність.
Комісія проголосувала за винесення на розгляд чергової сесії пропозиції таких змін, а також за доповнення пріоритетних механізмів використання комунального майна, що прописані у проєкті стратегії. Ідеться про додачу пункту «передача майна в оренду» до механізму самостійного використання майна, передачі його в оперативне управління та передачі у консесію або іншого виду державно-приватного партнерства. Усі інші 8 механізмів управління майном носитимуть допоміжний характер.
Також члени комісії пропонуватимуть колегам на черговій сесії облради забрати слово «обов’язково» із пункту про страхування об’єктів комунального майна, зважаючи на обмежені фінансові можливості орендарів окремих соціальних об’єктів.
Головуючий Петро Станко поінформував членів комісії про прохання воїнів АТО щодо передачі їм в оренду приміщення філії приміщення ОКТМО “Фтизіатрія” у селі Довгому на Іршавщині для облаштування їх під центр реабілітації ветеранів АТО. Однак, заслухавши думку всіх присутніх, було вирішено вивчити, чи організація має ресурси на утримання будівлі та чи має план її розвитку.
Коротко обговорили і перший пілотний проект передачі в оперативне управління об’єкту на Великоберезнянщині. Йдеться про будівлю колишнього корпусу тублікарні в Жорнаві під ЦНАП та інші потреби Ставненської ОТГ.
Такий крок члени комісії попередньо обговорили та підтримали. Однак, остаточні рішення по цьому та низці інших об’єктів, які облраду окремі суб’єкти господарювання на різних умовах просять передати у користування, комісія вирішила рекомендувати до розгляду на сесії лише після затвердження Стратегії.
Прес-служба Закарпатської обласної ради
